Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №552/4006/25 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4006/25

Провадження № 2/552/131/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.01.2026 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді Турченко Т.В.

При секретарі Дмитриченковій Ю.В.,

За участі адвоката- Хлистун І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

12.10.2025 року до Київського районного суду м.Полтави із позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В позовній заяві просили суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за договором позики №77276722 в розмірі 28965,66 грн. та за кредитним договором №2796316670/449377 в розмірі 10632,50 грн. Всього просять стягнути заборгованість за договорами в розмірі 39598,16 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 20.05.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач свого представника не направив, в позовній заяві просили суд проводити розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, щодо їх задоволення не заперечують.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, представник відповідача адвокат Хлистун І.М. в судовому засіданні позов не визнала. Просила суд, в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши представника відповідача адвоката Хлистун І.М., вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, ст. 76 ЦПК України.

Встановлено, що 12.10.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №77276722.

Згідно з п. 1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Підписанням даного договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомлений на офіційному сайті з повною інформацією щодо позикодавця та про його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Доказів, які б підтверджували виконання договору кредитором позивачем не надано: відсутні відомості про відкриття рахунків та видачі відповідачу кредитної картки із встановленим кредитним лімітом. Також позивачем не надано доказів, які б підтверджували користування кредитними коштами.

Позивачем, у якості доказу переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором надано договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Однак, вказаний договір факторингу є неналежним доказом, оскільки не містить всіх аркушів, а саме: після аркушу під №1, який закінчується п.1.3, слідує аркуш № 4, який закінчується п.4.2, далі аркуш №9.

Крім цього, на підтвердження переходу права грошової вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» наданий Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу №77276722 від 12.10.2021 року, який сформований в електронному вигляді, суд також зауважує, що сам по собі Витяг з Реєстру Прав Вимоги не підтверджує розмір заборгованості відповідача, як і сам факт її існування.

Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами перехід права вимоги за кредитним договором №77276722 від 12.10.2021 від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Крім цього, встановлено, що 20.07.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №2796316670/449377.

Згідно Договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Підписанням даного договору позики відповідач підтверджує, що вона ознайомлена на офіційному сайті з повною інформацією щодо позикодавця та про його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Доказів, які б підтверджували виконання договору кредитором позивачем не надано: відсутні відомості про відкриття рахунків та видачі відповідачу кредитної картки із встановленим кредитним лімітом. Також позивачем не надано доказів, які б підтверджували користування кредитними коштами.

Позивачем, у якості доказу переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за вказаним договором надано договір факторингу № 19042022-Г укладеного 19.04.2022 року, укладеного між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Однак, вказаний договір факторингу є неналежним доказом, оскільки не містить всіх аркушів, а саме: після аркушу під №1, який закінчується п. 1.4, слідує аркуш під № 4, який закінчується п. 3.8, слідує аркуш 9.

Крім цього, на підтвердження переходу права грошової вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» наданий Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 19042022-Г від 19.04.2022 року, який сформований в електронному вигляді, суд також зауважує, що сам по собі Витяг з Реєстру Прав Вимоги не підтверджує розмір заборгованості відповідача, як і сам факт її існування.

Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами перехід права вимоги за кредитним договором №№ 19042022-Г від 19.04.2022 року ТОВ «ГОУФІНГОУ» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі № 334/6972/17).

З огляду на викладене в задоволенні позову суд відмовляє.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України, суд відмовляє позивачу і в стягнені з відповідача понесених ним судових витрат.

Керуючись статтями 13, 81, 141, 259, 263-265,279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місце знаходження юридичної особи: м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду виготовлене 13.01.2026 року.

Головуючий суддя Т.В.Турченко