Рішення від 24 грудня 2025 р. у справі №359/14014/24 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 24 грудня 2025 р.

Справа: №359/14014/24

Суддя: Борець Є. О.

Справа №359/14014/24

Провадження №2/359/1487/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Козачук А.Р.,

за участю представників позивача Порохницького Д.Ю., Косинської Л.В.,

за участю відповідача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Вороньківської сільської ради, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

1.1. В грудні 2024 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Вороньків-ської сільської ради звернувся до суду з вказаним позовом та посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_3 . У зв`язку з тим, що відповідач не працевлаштований, він не утримує дитину та не створив для неї належні умови для проживання, навчання та розвитку. За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується вкрай негативно. Вона систематично вчиняє домашнє насильство відносно членів її сім`ї. Зокрема, 15 грудня 2024 року відповідач заподіяв тілесні ушкод-ження сину ОСОБА_3 . Рішенням виконавчого комітету Вороньківської сільської ради №403 від 17 грудня 2024 року дитину було відібрано від матері. Тому орган опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , а також стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/2 частки від доходу (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

1.2. У судовому засіданні представники позивача Порохницький Д.Ю. та Косинська Л.В. підтримують позов та наполягають на його задоволенні.

1.3. ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не визнають позов та запере-чують проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень вони посилаються на те, що сім`я відповідача перебуває в умовах крайньої бідності. Для того, щоб утримувати дитину, ОСОБА_1 працює на різних роботах. Зокрема, в період часу з лютого по липень 2024 року вона працювала в магазині ТОВ «Фора», а 16 квітня 2025 року відповідач влаштувався на роботу в ТОВ «Давіас Інвест», де працює на посаді прибиральниці службових приміщень. ОСОБА_1 продовжує перераховувати дитині грошові кошти. Вона цікавиться навчанням сина ОСОБА_3 та ніколи не ухилялась від його виховання. Існування конфліктних відносин між нею та іншими родичами не є достатньою підставою для позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини. Адже позбавлення батьківських прав, тим більше матері, є крайнім заходом, вжиття якого допускається лише у невідкладних випадках. Тому ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просять суд відмовити у задоволенні позову.

2. Інформація про рух цивільної справи.

2.1. Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 грудня 2024 року (а.с.52) вбачається, що цивільну справу за позовом, пред`явленим органом опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради, було розподілено судді Бориспільського міськрайонного суду Борцю Є.О.

2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 10 січня 2025 року (а.с.55-56) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

2.3. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 19 травня 2025 року (а.с.90-91) було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

3.1. ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , матір`ю якого записана ОСОБА_6 , а батьком - ОСОБА_7 . Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 9 липня 2010 року (а.с.16).

3.2. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 3 березня 2023 року (а.с.15).

3.3. Зі змісту актів обстеження умов проживання від 26 червня 2024 року, 30 липня 2024 року та 11 листопада 2024 року (а.с.37-39) вбачається, що ОСОБА_3 проживав з матір`ю ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_8 в житловому будинку по АДРЕСА_1 .

3.4. Рішенням виконавчого комітету Вороньківської сільської ради №403 від 17 грудня 2024 року (а.с.20-21) ОСОБА_3 був відібраний від матері ОСОБА_1 .

3.5. Спірні правовідносини регулюються главою 13 «Особисті немайнові права і обов`язки батьків та дітей» та главою 15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» розділу ІІІ «Права та обов`язки матері, батька і дитини» СК України.

4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

а. щодо позбавлення батьківських прав.

4.1. Відповідно до ч.1-ч.3 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4.2. Згідно з п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

4.3. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абз.2 п.16 постанови №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

б. щодо стягнення аліментів на утримання дитини.

4.4. Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджують у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

4.5. Згідно з ч.2 ст.47 ЦПК України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, в яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.

4.6. Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та (або) користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

4.7. Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Водночас, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

4.8. Відповідно до ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

4.9. Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

в. норми процесуального права.

4.10. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4.11. Згідно з ч.2 ст.76 ЦПК України дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

4.12. Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

4.13. Згідно з ч.1, ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

а. щодо позбавлення батьківських прав.

5.1. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що вона є матір`ю відповідача та бабусею ОСОБА_3 . Вона стверджує, що ОСОБА_1 постійно працює на різних роботах для того, щоб заробляти грошові кошти та утримувати дитину. Відповідач придбавав різноманітний одяг та взуття для сина ОСОБА_3 та продовжує перераховувати йому зароблені грошові кошти. Онук проводив багато часу за комп`ютером та скаржився на відсутність мотивації для того, щоб навчатись в школі. ОСОБА_1 заставляла його вчитись, у зв`язку з чим виникали конфлікти. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що він відчував надмірну опіку зі сторони матері. На тлі цієї опіки між ними виникали конфлікти у зв`язку з тим, що свідок ОСОБА_3 не хотів відвідувати школу. Він визнає, що не завжди гарно поводив себе, зокрема з матір`ю. ОСОБА_1 ніколи не виганяла сина ОСОБА_3 з дому, він ніколи не був голодним. Вона завжди вітає його з днем народження і продовжує перераховувати грошові кошти навіть після відібрання сина ОСОБА_3 від неї та влаштування його на навчання у військовий ліцей. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона є сусідкою відповідача. Вона стверджує, що ОСОБА_3 ніколи не виглядав голодним та ніколи не просив їсти. У нього завжди вистачало грошових коштів. Відносини між відповідачем та свідком ОСОБА_9 остаточно зіпсувались після того, як ОСОБА_3 «стрибав по стінах» та своєю поведінкою заважав сусідам.

5.2. Зі змісту характеристики класного керівника та директора Ревненського ліцею Гірської сільської ради №169 від 26 травня 2025 року (а.с.104) вбачається, що ОСОБА_3 навчався у вказаному закладі середньої освіти з п`ятого по восьмий клас. ОСОБА_1 цікавилась навчанням дитини та неодноразово приходила до ліцею для спілкування з класним керівником. Крім того, з квітня 2025 року відповідач працював в ТОВ «Давіанс Інвест», а з 16 червня 2025 року в ТОВ «КМФС» на посаді прибиральника службових приміщень. Ці обставини підтверджуються відповідними довідками №05 від 7 травня 2025 року та №КМФ00000002 від 19 червня 2025 року (а.с.103, 105). Зі змісту квитанцій (а.с.94-98, 139) вбачається, що після відібрання дитини ОСОБА_1 продовжує перерахову-вати сину ОСОБА_3 грошові кошти та надсилає йому посилки.

5.3. Таким чином, в ході розгляду цивільної справи було здобуто достатню кількість різноманітних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не ухиляється від виконання обов`язку по вихованню дитини. В матеріалах цивільної справи міститься копія листа начальника СПДН ВП Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області №СЕД-113581-2024 від 23 грудня 2024 року (а.с.40-41) та копії карток обліку фактів домашнього насильства (а.с.42-51), зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово визнавалась винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.1732 КУпАП. Однак відповідач притягувався до адміністративної відповідальності лише за вчинення домашнього насильства відносно матері ОСОБА_8 та старшого брата ОСОБА_10 , а не щодо сина ОСОБА_3 . Тому копія листа начальника СПДН ВП Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області №СЕД-113581-2024 від 23 грудня 2024 року та копії карток обліку фактів домашнього насильства не містять інформацію, що стосуються предмета доказування, та не є належними доказами в розумінні ст.77 ЦПК України. Зі змісту висновку експертного дослідження №95 від 16 грудня 2024 року (а.с.34-36) вбачається, що 16 грудня 2024 року у ОСОБА_3 були виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на різних частинах тіла, які потенційно могли бути спричинені в результаті конфлікту з його матір`ю ОСОБА_1 . Однак ця обставина так і залишилась не перевіреною у передбаченому законом порядку. Зокрема, не було складено протокол про адміністратив-не правопорушення за ст.1732 КУпАП, а також не були внесені до ЄРДР відомості про вчинення відповідачем кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 КК України, та не розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні.

5.4. З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 . Тому у задоволенні позову в частині цієї вимоги органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради належить відмовити.

б. щодо стягнення аліментів на утримання дитини.

5.5. Зі змісту довідки в.о. начальника Коропецького обласного ліцею-інтернату №152 від 29 серпня 2025 року (а.с.124) вбачається, що станом на день розгляду цивільної справи ОСОБА_3 перебуває на навчанні у вказаному закладі спеціалізованої середньої освіти з посиленою військово-фізичною підготовкою. Станом на день звернення до суду він досяг чотирнадцяти років. Ці обставини свідчать про те, що на підставі ч.2 ст.47 ЦПК України ОСОБА_3 має право на самостійне стягнення аліментів на власне утримання.

5.6. В матеріалах цивільної справи містяться копії квитанцій (а.с.94-98), з яких вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово перераховувала сину ОСОБА_3 грошові кошти. Однак розмір вказаних грошових коштів не є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач має поганий стан здоров`я або на його утриманні перебувають інші діти чи непрацездатні батьки. За загальним правилом, передбаченим ч.5 ст.183 СК України, на утримання однієї дитини передбачені аліменти в розмірі однієї чверті від заробітку (доходу) платника аліментів. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України представники позивача Порохницький Д.Ю. та Косинська Л.В. не подали докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 потребує аліментів в більшому розмірі.

5.7. З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 належить стягнути аліменти в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття. Підстави для стягнення з відповідача аліментів в більшому розмірі відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цієї вимоги органу опіки та піклування виконавчого комітету Вороньківської сільської ради слід відмовити також.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов органу опіки та піклування Вороньківської сільської ради, діючого від імені та в інтересах ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про позбавлен-ня батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання якої зареєстровано в кв. АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частки від його доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред`явлення позову, а саме з 26 грудня 2024 року, до дня досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У задоволенні позову в частині інших вимог про стягнення аліментів в іншому розмірі та позбавлення батьківських прав відмовити.

Повний текст рішення суду складений 5 січня 2026 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua