Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №279/6895/25 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/6895/25

Номер рядка звіту 69

Провадження № 2/279/322/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з даним позовом до відповідача, зазначивши, що вона є донькою відповідача у справі ОСОБА_2 , в даний час досягла повноліття та продовжує навчання в Державному університеті "Житомирська політехніка", навчається договірній основі, на першому курсі денної форми навчання, гуртожитком не забезпечена, потребує матеріальної допомоги, оскільки не має можливості працювати. Всі витрати з навчання та проживання несе її матір. Просила постановити рішення про стягнення з відповідача аліментів на її користь на період навчання в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) до закінчення навчання.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, зазначивши, що позовні вимоги визнає частково, так як загальна вартість освітньої послуги за фактичні 4 роки навчання позивача становить 138 800 грн. 00 коп., тобто 34700,00 грн. за один навчальний рік. З урахуванням того, що матір так само має нести витрати на навчання дитини, вартість оплати одного року навчання становить 34 700 /2= 17 350 грн. з кожного з двох батьків. В свою чергу вартість 1 місяця навчання становить 17 350 х 12 = 1 500 грн. з кожного з батьків. Крім вартості навчання, вони з матір`ю позивача повинні нести витрати на проживання дитини в гуртожитку, підручники та проїзд до місця навчання, про що позивач сама зазначає в позовній заяві, посилаючись на Постанову Верховного суду у справі №644/3610/16 від 17 квітня 2019 року. Проте, позивач навіть приблизно не зазначає розмір вказаних витрат. Вважає, що з врахуванням середньої вартості житла в гуртожитку ВУЗу (посилання в мережі інтернет https://ztu.edu.ua/page/392.html), згідно інформації за 2021 та 2022 роки (з урахуванням інфляції), на сьогодні не може становити більше 1 000 грн., то навіть за таких обставин вартість проживання позивача становить не більше 7 000 грн. за навчальний рік (фактичні місяці проживання, без врахування канікул), тобто по 3 500 грн. з кожного з батьків (7 000 / 2 = 3 500). З урахуванням витрат на проїзд та продукти, сума витрат на дитину за 1 місяць навчання становить в середньому 4 500 - 5 000 грн., з кожного з батьків. Просив прийняти рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягувати аліменти на утримання повнолітньої дитини в розмірі 1/8 частини від його заробітку і до закінчення начання, але не бельше ніж до досягнення 23 років.

Позивачем відповідь на відзив не подано.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст.81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою відповідача, ОСОБА_2 (а.с.7). В даний час вона досягла повноліття та навчається на договірній основі 1 курсі Державному університеті "Житомирська політехніка", термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2019 р., що стверджується даними довідки з навчального закладу (а.с.8).

Навчання на денній формі позбавляє її можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, тому вона потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до ст.199 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину, якщо повнолітні син чи дочка продовжують навчання до досягнення ними 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Згідно положень ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 Сімейного кодексу України.

Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 у справі №644/3610/16 дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 у справі №381/2423/20 Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199,200,201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Крім того, законодавство, яке регулює питання стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, встановлює вичерпний перелік підстав, які суди повинні враховувати вирішуючи таку позовну вимогу. До такої підстави, зокрема належить стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Позивачем доведено, що вона після досягнення повноліття продовжує навчання, і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, відповідач у справі, який є її батьком, може надавати таку допомогу.

Вказане свідчить про наявність правових підстав, визначених у ст.199 СК України, до стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, до досягнення двадцяти трьох років.

Відповідачем позовні вимоги визнані частково, він працює, зазначив, що спроможний сплачувати аліменти лише в розмірі 1/8 частки своїх доходів щомісячно, із урахуванням його матеріального стану.

При цьому, позивачем доказів можливості сплати відповідачем аліментів у вказаному нею розмірі та інших обставин, що мають значення при вирішенні даного спору не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач може надавати позивачеві допомогу на час її навчання, однак враховуючи його матеріальне становище, аналізуючи норми закону з урахуванням поданих сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, та визначає їх в розмірі 1/6 частини від всіх його доходів щомісяця, оскільки позивачем не доведено обґрунтованості заявленого розміру аліментів та можливості їх сплати.

Відповідно до вимог ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати суд стягує з відповідача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.263-265,279 ЦПК України, ст.199,200 Сімейного Кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Коростень Житомирської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період її навчання в Державному університеті "Житомирська політехніка", в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07.11.2025 року і до закінчення навчання, термін якого становить до 30.06.2019 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Допустити негайне виконання рішення в межах місячного платежу.

Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі ст.5 ч.1 п.3 ЗУ "Про судовий збір".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 , РНОКППНОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: Невмержицька О.А.