Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №734/5053/25 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/734/98/26 Справа № 734/5053/25

В И Р О К

іменем України

14 січня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025270350000421 від 19.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, працюючого фахівцем секції приймання ТОВ «Антонова Д-плюс», одруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, РНОКПП: НОМЕР_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

встановив:

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 23.10.2023 у справі № 754/13686/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 29.10.2024 у справі № 734/4050/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17000 грн.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 24.10.2024 у справі № 734/4530/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 грн, без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 23.12.2024 у справі № 734/4863/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови суду від 23.10.2023, яка набрала законної сили, та будучи обізнаним щодо суті постанови, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч рішенням суду, приблизно о 09:50 год 18.10.2025 рухаючись на автодорозі біля буд. 64 по вул. Незалежності в м. Остер, Чернігівського району Чернігівської області, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Deo» моделі «Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 Чернігівського РУП ГУНП у Чернігівській області за порушення правил дорожнього руху, чим умисно не виконав постанови Деснянського районного суду м. Києва від 23.10.2023 та Козелецького районного суду Чернігівської області від 23.12.2024.

Систематичність порушень ОСОБА_4 Правил дорожнього руху (вчинення останнім адміністративних правопорушень, за які щодо ОСОБА_4 складено протоколи про адміністративне правопорушення: серії ААД № 903268 від 31.08.2024, серії ЕПР1 № 145936 від 08.10.2024, серії ЕПР1 № 157700 від 24.10.2024) свідчить про ухилення останнього від виконання судового рішення, а саме невиконання судового рішення від 23.10.2023 у справі № 754/13686/23, яке набрало законної сили, що є однією з форм його

невиконання.

У судовому засіданні ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, та щиро розкаявся.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким із учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, ставлення обвинуваченого до вчиненого, особу обвинуваченого, який працевлаштований, одружений, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Запобіжний захід не застосовувався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили не встановлено.

Керуючись ст. 349, 371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_5