Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №946/9684/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/9684/25

Провадження № 1-кп/946/253/26

ВИРОК

Іменем України

14 січня 2026 року місто Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

розглянувши в залі суду у місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025166150001315, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, студента 3-го курсу Ізмаїльського державного гуманітарного університету, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлені наступні фактичні данні.

04 жовтня 2025 року біля 23 години, більш точно час не встановлено, ОСОБА_4 , перебував на перехресті вулиць Ізмаїльська та Миру в селі Озерне Ізмаїльського району Одеської області разом з ОСОБА_5 , де також знаходився в той час і ОСОБА_6 , у якого був тривалий конфлікт на побутовому ґрунті з ОСОБА_5 . У ході раптово виниклого конфлікту, на ґрунті особистих неприязних відносин, ініціатором якого був ОСОБА_6 , останній завдав численних ударів (не менше двох) тупим предметом по типу бити по голові ОСОБА_5 , від чого останній впав на землю. У цей час ОСОБА_4 почав від ОСОБА_5 відтягувати ОСОБА_6 утримуючи його за тулуб. У відповідь на це ОСОБА_6 почав наносити удари предметом схожим на биту по голові ОСОБА_4 (не менше двох ударів). Захищаючись від нападу ОСОБА_6 сам та захищаючи від нього ОСОБА_5 , з метою захисту і подальшого припинення нападу, ОСОБА_4 , не оцінивши небезпечності посягання та обстановки захисту, перевищуючи межі необхідної оборони, оскільки захист явно не відповідав характеру нападу, вважаючи, що лише в такий спосіб можливо припинити протиправні дії ОСОБА_6 , умисно наніс йому декілька (не менше трьох) ударів ножем, який підібрав на місця події, в область правого передпліччя, грудної клітки та черевної порожнини ОСОБА_6 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення по внутрішній та зовнішній поверхні в середній третині правого передпліччя, яке, при звичайному перебігу, спричиняє короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше трьох тижнів (21 день) і згідно з п.п. 2.3.3; та п. 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6 (далі: Правила), відносяться до легких тілесних ушкоджень, за ознаками короткочасного розладу здоров`я; колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітки праворуч в ділянці ІІІ міжребер? я по середньо-ключичній лінії справа, що проникає в праву грудну порожнину з пошкодженням верхньої долі правої легені, у своєї сукупності призвели до розвитку небезпечного стану, таким чином, відповідно до п. 2.1.3 й, о), та п. 4.6. Правил відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; колото-різаних поранень в ділянці передньої черевної стінки, в мезогастральній ділянці праворуч, по передній пахвинній лінії, проникаючих в черевну порожнину з ушкодженням правої, лівої долі печінки та шлунку, які у своєї сукупності призвели до розвитку небезпечного стану (гематоракс, гемаперитонеум, гіповолемічний шок, внутрішньочеревна кровотеча), таким чином, відповідно до п. 2.1.3 к), о), та п. 4.6. Правил відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінального правопорушення та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що кримінальне правопорушення він вчинив за вище описаних обставинах через те, що не обдумав наслідки своїх дій. У скоєному кається.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.

У зв`язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого.

При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ст. 124 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинив заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.

При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання, висновок органу пробації.

Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире каяття, відсутність попередніх судимостей.

З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків вчиненого ним правопорушення, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства.

Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 369 –371, 373 –375 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік. На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межи України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою, вид якої може бути визначеним уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання законної сили вироком відносно ОСОБА_4 не обирати.

Скасувати арешт речових доказів по справі, накладений ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 жовтня 2025 року. Речові докази: шість змивів зі слідами речовини бурого кольору, предмет зовні схожий на дерев`яну биту – знищити; шапку чорного кольору з логотипом та написом «The North Face», куртку чорного кольору з логотипом «Nike», штани чорного кольору з логотипом «EA7», чоловічі кросівки чорного та білого кольорів, пару шкарпеток білого кольору – повернути ОСОБА_6

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеськім апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1