Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №689/1736/25 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1736/25

Провадження № 2-а/689/1/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року с-ще Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Соловйова А.В.,

при секретарі Цмикайло Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У позовній заяві посилається на те, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн., за те, що 17.06.2025 р. о 10:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 перебував у розшуку, у зв`язку із тим, що не прибув 04.03.2025 р. на 14 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №2538599 направленій Укрпоштою №0610232344655, яку не отримав, повістка повернулася у зв`язку із відсутністю адресата, причин неявки не повідомив, порушив абз. 3 п. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", пп. 2 п. 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р. «Про затвердження порядку організацїї та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду.

В обґрунтування позову посилається на відсутність його вини, оскільки в постанові не зазначено жодних доказів, які підтверджують його вину у вчинені вказаного адміністративного правопорушення. Крім того, дану постанову ОСОБА_1 було вручено лише 15.09.2025 р., про що є відповідний запис у відповідача. Копію документу про вручення постанови на руки ОСОБА_1 не надали. При цьому, 16.06.2025 р. на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 був направлений витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, де ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи, що дає йому право на відстрочку від мобілізації. Тобто повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 було надіслано значно раніше ніж була винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Зазначає, що відповідальність за ст. ст. 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку, коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, подали заяву в якій позов підтримали та просили проводити розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, на запит суду відповідачем надано копії документів, на підставі яких винесена оскаржувана постанова. Надано відзив, у якому відповідач проти позову заперечив. Посилається на те, що листи, які повернулись із відміткою про закінчення терміну зберігання або інші причини – вважаються належно врученими. Про розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач був повідомлений. Про що свідчить його підпис на протоколі.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті (у справах, визначених ст. 286 КАС України), не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 30.06.2025 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова без серії №8837 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210- 1 КУпАП, якою накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.. Відповідно до змісту постанови, порушення вбачається у тому, що 17.06.2025 р. о 10:00 год. в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 перебував у розшуку у зв`язку із тим, що не прибув 04.03.2025 р. на 14 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №2538599 направленій Укрпоштою №0610232344655. Цю повістку він не отримав, повістка повернулася у зв`язку із відсутністю адресата, що підтверджується повісткою, трекінгом відправлення, причин неявки не повідомив, чим порушив абз. 3 п. 10 ст. 1 Закону України"Про військовий обов`язок і військову службу", абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", пп. 2 п. 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р. «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду.

Позивач посилається, на відсутність його вини, недоведеність вчинення ним адміністративного правопорушення належними доказами. Зазначає, що дану постанову йому було вручено лише 15.09.2025 р., при чому копію документа про вручення йому постанови у цю дату позивачу не надали. Крім того, 16.06.2025 р. на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 був направлений витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, де ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи, що дає йому право на відстрочку від мобілізації. Тобто повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 було надіслано значно раніше ніж була винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №216/25/64б/ВТ від 16.06.2025 р. ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи, що дає йому право на відстрочку від мобілізації. Проте, документ про надання позивачу відстрочки від мобілізації суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що повістка №2538599 від 19.02.2025 р. із вимогою з`явитись 04.03.2025 р. о 14:00 год. для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_3 була 19.02.2025 р. надіслана позивачу цінним листом із описом вкладення. У відповідності до статусу відстеження відправлення №0610232344655, воно 04.03.2025 р. було повернуто відправнику із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою та отримано відправником 07.03.2025 р..

Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Таким чином, позивач вважається оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 у дату проставлення відмітки про його відсутність за місцем проживання – 04.03.2025 р. – у день, на який він викликався, а відповідач взнав про дану обставину 07.03.2025 р..

17.06.2025 р. відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП (№286), із яким позивач був ознайомлений під розписку, був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення 30.06.2025 р. о 10:00 год., та надав власноручні письмові пояснення про те, що він не отримував повістки, оскільки не проживає за адресою реєстрації.

30.06.2025 р. була винесена оскаржувана постанова, яка 15.09.2025 р. була вручена ОСОБА_1 під розписку.

Оскільки позовна заява була подана 25.09.2025 р. – в межах десятиденного строку, враховуючи, що про зміст постанови позивачу стало відомо лише 15.09.2025 р., клопотання про поновлення строку на звернення до суду слід поновити на підставі ч. 1 ст. 121 КАС України.

Посилання позивача на те, що з вказаної постанови не зрозуміла причина притягнення його до адміністративної відповідальності: неявка за повісткою чи перебування у розшуку, не заслуговує на увагу, як така, що обумовлена суб`єктивним сприйняттям позивачем тексту постанови. При цьому, перебування у розшуку є наслідком неявки за повісткою, а відтак такі підстави не є суперечливими. Твердження про не зазначення у постанові та недолучення до неї доказів вчинення адміністративного правопорушення спростовуються наданими суду відповідачем документами.

Водночас, посилання позивача на відсутність його вини у вчиненні даного правопорушення, як обов`язкового елементу складу адміністративного правопорушення, підтверджується матеріалами справи.

Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З досліджених судом та наданих відповідачем доказів, зокрема, поштових квитанцій, трекінгу відправлення вбачається, що в силу приписів пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560 позивач вважається повідомленим лише 04.03.2025 р. про необхідність явки до ТЦК та СП на цю ж дату - 04.03.2025 р.. Таким чином, вина позивача у невиконанні вимог повістки та вчиненні адміністративного правопорушення відсутня.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у ч. ч. 9, 10 цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст. ст. 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Як вбачається з трекінгу поштового відправлення, відповідач отримав поштове повідомлення про відсутність позивача за місцем проживання 07.03.2025 р., а тому, вважаючи доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідач не вправі накладати адміністративне стягнення поза межами тримісячного строку з дати у яку він довідався про стверджувань ним правопорушення – 07.03.2025 р..

Отже при розгляді справи про адміністративне правопорушення в порушення вимог ст. 280 КУпАП не було з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Постанова була винесена без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 139, 242, 244, 246 КАС України, на підставі ст. ст. 210-1, 247, 280, 283 КУпАП, суд

вирішив:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.

Позов задоволити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №8837 від 30.06.2025 р., винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - визнати протиправною та скасувати.

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) – 605,60 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Соловйов