Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №741/1237/25 — Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/168/26

Єдиний унікальний номер 741/1237/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Носівської територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про встановлення факту перебування в зареєстрованому шлюбі, факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , відносився до типу колгоспного двору.

Згідно з ст. 120 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), зазначений будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, як майно колгоспного двору, належало його учаснику, тобто ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

З введенням в дію з 15.04.1991 Закону України «Про власність» колгоспні двори було ліквідовано, але ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в установленому порядку не отримали свідоцтва та не зареєстрували права власності на даний будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з фактично належної йому 1/3 частини житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як члену колишнього колгоспного двору.

Після смерті ОСОБА_5 , відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦКУРСР, спадкоємцем є його дружина ОСОБА_4 , яка була зареєстрована разом з спадкодавцем на момент його смерті та здійснювала догляд за будинком, обробляла присадибну земельну ділянку, та фактично вступила в управління і володіння спадковим майном і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР вважається такою, що прийняла спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Після її смерті залишилася спадщина, яка складається з фактично належних їй 2/3 частин житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як члену колишнього колгоспного двору.

Після смерті ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, спадкоємцем є її син ОСОБА_6 , який здійснював догляд за будинком, обробляв присадибну земельну ділянку, зберігав свідоцтво про право власності на будинок та фактично вступив в управління і володіння спадковим майном і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР вважається таким, що прийняв спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 . Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з фактично належних йому 2/3 частин житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_6 , спадщину прийняла його дружина ОСОБА_2 , яка звернулася з відповідною заявою до Носівської державної районної нотаріальної контори і було заведено спадкову справу №157/2018.

У червні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Носівської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав після померлих. Нотаріус оглянувши надані документи роз`яснив про неможливість видачі свідоцтва про право на спадкове майно, оскільки відсутні документи, які підтверджують факт перебування в зареєстрованому шлюбі на момент смерті ОСОБА_5 з ОСОБА_4 , а також документів, що підтверджують факт вступу в управління та володіння спадковим майном (факт прийняття спадщини) ОСОБА_6 після померлої ОСОБА_4 . При цьому, також не можливо видати свідоцтва про право на спадкове майно, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, оскільки за час свого життя померлий офіційно не зареєстрував право власності, а сам будинок відносився до типу колгоспних дворів і на даний час змінити статус двору не можливо. Окрім того з введенням в дію з 15.04.1991 Закону України «Про власність», колгоспні двори було ліквідовано. Одночасно нотаріус роз`яснив про можливість оформлення спадкових прав в судовому порядку.

Представник позивачів просив суд:

- встановити факт перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на дату смерті ОСОБА_5 ;

- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері ОСОБА_4 ;

- визнати за ОСОБА_2 , право власності на 2/3 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/3 частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями та спорудами, як членом колишнього колгоспного двору.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 14 серпня 2025 року.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 14 серпня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачів у судовому засіданні 04 листопада 2025 року позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі. 13 січня 2026 року представник позивачів не з`явився, через систему «Електронний суд» подав до суду заяву у якій просив задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі та провести розгляд справи без участі позивачів та їх представника (а.с. 87).

Представник відповідача Носівської територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з`явилася, через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника Носівської міської ради Чернігівської області, вказала, що міська рада позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує (а.с. 75).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Допитаний у судовому засіданні 04 листопада 2025 року свідок ОСОБА_7 надав суду показання, що ОСОБА_5 він знав ще змалку коли ходив до школи і проходив повз його хату. Дід ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) запрошував його до себе в хату погрітися. Йому відомо, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були чоловіком та дружиною. Після смерті ОСОБА_4 за будинком ( АДРЕСА_1 ) доглядав її син ОСОБА_9 та онук ОСОБА_10 .

Допитана у судовому засіданні 04 листопада 2025 року свідок ОСОБА_11 надала суду показання, що ОСОБА_5 вона знає змалку. У нього був брат ОСОБА_12 , який жив поряд з ним. Сестра її вітчима ОСОБА_13 була дружиною ОСОБА_12 . Дочка ОСОБА_5 - ОСОБА_14 її однолітка, вони разом ходили до школи, гуляли. Свідок ОСОБА_11 бачила весільну фотокартку ОСОБА_5 та ОСОБА_15 . Останні були чоловіком та дружиною. Після смерті ОСОБА_4 за будинком ( АДРЕСА_1 ) доглядав її син ОСОБА_9 і онук ОСОБА_10 , де останній на даний час проживає зі своєю сім`єю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання 13 січня 2026 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вислухавши пояснення представника позивачів, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно записів книги погосподарської книги за 1991-1995 роки №4/3, особовий рахунок № НОМЕР_1 , станом на15 квітня 1991 року по АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . Дане домоволодіння відносилося до типу колгоспного двору, що підтверджується копією довідк Носівської міської ради Чернігівської області № 276/1 від 01 травня 2025 року (а.с. 14).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 належало по 1/3 частині житлового будинку АДРЕСА_1 , як членам колишнього колгоспного двору, але після ліквідації колгоспних дворів вони не отримали свідоцтв та у встановленому законом порядку не зареєстрували своє право власності на будинок.

Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З копії сторінок записів погосподарських книг за 1986-1990 роки, та 1991-1995 роки по домоволодінню за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_5 - голова сім`ї, ОСОБА_4 - дружина (а.с. 24 на зв., 25).

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_5 та ОСОБА_16 були чоловіком та дружиною.

Враховуючи, що встановлення факту перебування у зареєстровано шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 необхідне позивачу ОСОБА_2 для реалізації спадкових прав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вказаної вимоги.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 26 лютого 1992 року (а.с. 17 на зв.).

З копії довідки Носівської міської ради Чернігівського області № 367/1 від 28 травня 2025 рокувбачається, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1 . На день його смерті разом з ним були зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (а.с. 18).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається з 1/3 частини житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визначається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Отже, ОСОБА_4 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 .

За життя ОСОБА_5 заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с. 68).

З повідомлення Державного нотаріального архіву Чернігівської області від 06 серпня 2025 року № 1859/01-11 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 не заводилася (а.с. 61, 70).

Згідно зі ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Отже, в силу п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 10 липня 1995 року (а.с. 18 на зв.).

З копії довідки Носівської міської ради Чернігівського області № 325/1 від 13 травня 2025 рокувбачається, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою:АДРЕСА_1 . На день її смерті разом з нею був зареєстрований ОСОБА_1 (а.с. 19).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з 2/3 частини житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_6 є сином померлої ОСОБА_4 , що підтверджується копією посвідки про народження № НОМЕР_4 (а.с. 19 на зв.) та спадкоємцем першої черги за законом після її смерті.

За життя ОСОБА_4 заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с. 66).

З повідомлення Державного нотаріального архіву Чернігівської області від 06 серпня 2025 року № 1860/01-11 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не заводилася (а.с. 62, 64).

Отже, спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв ОСОБА_6 , оскільки, в силу ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, він вступив у фактичне управління та володіння спадковим майном, що також підтвердили у судовому засіданні свідки.

Суд вважає доведеним факт прийняття спадщини ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері ОСОБА_4 , тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 29 липня 2016 року (а.с. 20).

З копії довідки Носівської міської ради Чернігівського області № 326/1 від 13 травня 2025 рокувбачається, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1 . На день його смерті разом з ним була зареєстрована ОСОБА_2 (а.с. 20 на зв.).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складається з 2/3 частини житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_6 заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с. 50).

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 від 03 лютого 1963 року (а.с. 21).

Отже, ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З копії спадкової справи заведеної Носівською районною державною нотаріальною конторою № 157/2018 вбачається, що спадщину після померлого ОСОБА_6 прийняла ОСОБА_2 , подавши заяву до нотаріальної контори, та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає (а.с. 47, 48).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Киреєвою Л.М. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частину житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 , що фактично належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, спадкове домоволодіння мало статус колгоспного двору, а з введенням в дію з 15.04.1991 Закону України «Про власність», колгоспні двори було ліквідовано, крім того ОСОБА_2 не надала документи, які підтверджують факт перебування в зареєстрованому шлюбі на момент смерті ОСОБА_5 з ОСОБА_4 , а також документів, що підтверджують факт вступу в управління та володіння спадковим майном (факт прийняття спадщини) ОСОБА_6 після померлої ОСОБА_4 , що підтверджується копією постанови № 449/02-31 від 27 червня 2025 року (а.с. 25 на зв. 26).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 120, 123, 524, 525, 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. 211, ч. 2 ст. 247, 315, ст.ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Носівської територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про встановлення факту перебування в зареєстрованому шлюбі, факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно - задовольнити.

Встановити факт перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на 26 лютого 1992 року.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , право власності на 2/3 частини житлового будинку, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 111,0 кв.м, житловою площею 43,7 кв.мз господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , право власності на 1/3 частину житлового будинку, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 111,0 кв.м, житловою площею 43,7 кв.мз господарськими будівлями та спорудами, з господарськими будівлями та спорудами, як членом колишнього колгоспного двору.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Носівська територіальна громада в особі Носівської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: вул. Центральна, 20, м. Носівка, Ніжинський район, Чернігівська область.

Повний текст рішення складено 13 січня 2026 року.

Суддя Р.С. Ляшко