Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №517/1123/25 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 517/1123/25

Провадження № 2/503/434/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач подав до суду вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що 08.11.2024 року Захарівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області між ним та відповідачем був зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 88. Спільних дітей з відповідачем не мають. Вказує, що шлюбні відносини з відповідачем не склалися та фактично припинені вже більше шести місяців. У зв`язку з чим позивач пред`явив до відповідача відповідний позов шляхом подання до суду позовної заяви, в якій просить розірвати шлюб укладений між ним та відповідачем.

31.10.2025 року ухвалою Захарівського районного суду Одеської області (а.с.12) дана справа була передана за територіальною підсудністю до Кодимського районного суду Одеської області.

03.12.2025 року матеріали цивільної справи надійшли поштою до Кодимського районного суду Одеської області (а.с.15).

11.12.2025 року ухвалою суду (а.с.20-21) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно роз`яснено відповідачу його право подати у 5-денний строк з дня одержання цієї ухвали заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.4 ст. 277 ЦПК України), а у 15-денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.7 ст. 279 ЦПК України) та відзив на позовну заяву (відзив). Копію ухвали направлено сторонам у відповідності до вимог ст. 190 ЦПК України, зокрема відповідачу разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів, у порядку встановленому пунктом 5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, за адресою її зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно відповідної інформації Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 09.12.2025 року № 03-17/4265 (а.с.19), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, про що в сукупності свідчать відомості з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» про результат надсилання рекомендованого поштового відправлення № R067056535150 та поштове повідомлення № R068036293024 про особисте вручення їй 22.12.2025 року рекомендованого поштового відправлення № R067056535150. Окрім цього судом було додатково надіслано відповідачу ухвалу у порядку встановленому пунктом 3 ч.6 ст. 272 ЦПК України, за адресою її місця проживання, яка була зазначена позивачем у змісті позовної заяви (а.с.2) на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, про що в сукупності свідчать відомості з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» про результат надсилання рекомендованого поштового відправлення № R067056533866 та саме рекомендоване поштове відправлення № R067056533866, яке 23.12.2025 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.

У встановлений судом строк відповідач не скористалася своїми процесуальними правами учасника справи, зокрема клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (відзив) не подала. У зв`язку з чим та після закінчення тридцяти денного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч.2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу, згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ураховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

Сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому Захарівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області 08.11.2024 року, актовий запис № 88, про що свідчить свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 , видане Захарівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області 08.11.2024 року (а.с.6).

Спільних дітей сторони не мають, про що у змісті позовної заяви зазначено позивачем і дана обставина протягом судового провадження незаперечена відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Стаття 55 СК України встановлює обов`язок дружини та чоловіка спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Згідно ч.3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

В силу ч.3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Положеннями ст. 112 СК України визначено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені вже більше шести місяців, спільне господарство не ведеться, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що є підставою для розірвання шлюбу.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому, згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Водночас ч.1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі за текстом – Закон), з 01 січня 2025 року за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу підлягає сплаті судовий збір в сумі 1211,2 грн.

Однак, позивачем за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки ТВБВ № 10015/0386 філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 17.10.2025 року № 58 (а.с.1), фактично було сплачено суму судового збору в розмірі 1211,50 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн, сплаченого останньою за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, згідно квитанції на переказ готівки ТВБВ № 10015/0386 філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 17.10.2025 року № 58 (а.с.1).

В свою чергу, у відповідності до положень пункту 1 ч.1 ст. 7 Закону, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, серед іншого, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Протягом судового розгляду до суду не надходило клопотання позивача про повернення частини сплаченої суми судового збору в розмірі 0,3 грн, яка була внесена в більшому розмірі, ніж встановлено законом, тому наразі відсутні процесуальні підстави для прийняття судом рішення щодо повернення позивачу відповідної суми переплаченого судового збору.

Керуючись ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 105, 110, 112 СК України, пунктами 3, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , до ОСОБА_2 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП не відомий, про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 08.11.2024 року Захарівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області, актовий запис № 88, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Д.В. Вороненко