Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №503/2629/24 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/2629/24

Провадження № 2/503/140/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,

представника позивача – адвоката Мартинюка Ю.М.,

представника третьої особи Рожко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, орган опіки та піклування Балтської міської ради Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Позивач подав до суду вище вказаний позов посилаючись на ті обставини, що з відповідачем ОСОБА_2 перебувала у шлюбі, від якого мають дітей – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, після розірвання шлюбу діти залишились проживати з нею, у зв`язку з чим вона опікується їх інтересами і потребами, піклується про них, займається їх вихованням, а також слідкує за їх розвитком і здоров`ям. Натомість відповідач ОСОБА_2 після народження дітей легковажно ставився до своїх батьківських обов`язків – вживав спиртні напої. На даний час діти проживають з нею та перебувають на повному моєму утриманні, оскільки відповідач самоусунувся від виховання та утримання дітей, на шлях виправлення не став та зовсім не цікавиться долею сина та дочки. Згідно судового наказу виданого Балтським районним судом Одеської області 15.10.2020 року відповідач ОСОБА_2 має сплачувати аліменти на утримання дітей, проте жодних коштів від нього не надходило, що підтверджується листом виконавчої служби від 01.10.2024 року № 21.18-12131, станом на вересень 2024 року сума боргу по аліментам складає 139979,99 грн, протягом двох років батько не спілкувався з дитиною та взагалі ніяким чином не проявив інтересу до наших спільних дітей. Позивач вважає, що всі ці факти в сукупності є достатніми для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та відповідають інтересам дітей. У зв`язку з чим позивач пред`явила до відповідача відповідний позов шляхом подання до суду позовної заяви, в якій просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дітей – дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

03.12.2024 року ухвалою суду (а.с.28-29 том 1) позовну заяву було залишено без руху із визначенням недоліків позовної заяви, способу і строку для їх усунення.

20.12.2024 року ухвалою суду (а.с.39-40 том 1) у даній справі відкрито провадження та призначено проведення розгляду в порядку загального позовного провадження. Також від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – органу опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області витребувано висновок щодо розв`язання спору у даній справі. Одночасно роз`яснено відповідачу і третій особі їх права протягом, відповідно, п`ятнадцяти та десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати на адресу суду, відповідно, відзив на позовну заяву (відзив) та письмове пояснення.Копію ухвали надіслано учасникам справи (сторонам і третій особі) у відповідності до вимог ст. 190 ЦПК України та отримано ними, про що до матеріалів справи долучено підтверджуючі документи (а.с.47-49, 57-58 том 1).

23.12.2024 року ухвалою суду (а.с.45 том 1) виправлено описку допущену в резолютивній частині ухвали від 20.12.2024 року щодо зазначення в ній дати призначення підготовчого засідання.

31.01.2025 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву (відзив) від 31.01.2025 року (а.с.66-67 том 1), в якому просив суд в позові про позбавлення його батьківських прав відмовити в повному обсязі посилаючись на ті обставини, що за судовим наказом від 15.10.2020 року дійсно має сплачувати аліменти на утримання дітей, але відзначає, що між ним та ОСОБА_1 було досягнуто домовленості за якою остання забрала судовий наказ з виконання, про що державним виконавцем було винесено постанову про закриття виконавчого провадження, а ним було передано їй кошти від оренди його земельних ділянок. Однак, в супереч їх домовленості, в подальшому ОСОБА_1 повторно пред`явила до виконання судовий наказ, про що дізнався отримавши вже копію ухвали про відкриття провадження у даній справі разом із позовною заявою і додатками до неї. Проте ним не отримувалось копії постанови про відкриття виконавчого провадження і повідомлень про наявність в нього заборгованості за сплатою аліментів. Відзначає, що постійно допомагав дітям, забирав до себе на канікулах, по можливості забезпечував їх одягом та продуктами харчування. В кінці червня позивачка привозила сина до нього, внаслідок чого протягом місяця син перебував у нього, але наразі позивачка заборонила спілкуватися з дітьми. Після чого Він звернувся до старости села за допомогою, щоб через орган самоврядування с. Бензари Балтської громади посприяти зверненню до директора школи цього села з метою отримання ним можливості спілкуватися з дітьми. Наслідком чого було звернення старости села Будеї до старости села Бензари і директора місцевої школи для налагодження контакту з дітьми та отримана позитивна відповідь, а саме йому дозволено зустрічатися з дітьми в освітньому закладі, за умови попереднього попередження про свій візит, та висловлено запевнення про створення для нього відповідних умов. В свою чергу до самого відзиву додано доказ його надсилання іншому учаснику справи – позивачу в паперовій формі, у відповідності до вимог абзаців першого і другого ч.7 ст. 43 та пункту 2 ч.5 ст. 178 ЦПК України, а саме копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» про оплату послуг за пересилання рекомендованого листа адресованого на ім`я ОСОБА_1 в с. Бензари (а.с.77).

14.02.2025 року ухвалою суду (а.с.94 том 1) строк підготовчого провадження у даній справі був продовжений на тридцять днів.

14.04.2025 року ухвалою суду (а.с.124-126 том 1) до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, було залучено орган опіки та піклування Балтської міської ради Одеської області та дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .Також третім особам роз`яснено їх права протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати на адресу суду письмові пояснення, а від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – органу опіки та піклування Балтської міської ради Одеської області витребувано висновок щодо розв`язання спору у даній справі. Крім того, позивача ОСОБА_1 зобов`язано, відповідно до ч.3 ст. 187 ЦПК України, не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направити третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку наступного підготовчого засідання.

16.04.2025 року ухвалою суду (а.с.134-135 том 1) виправлено описку допущену в резолютивній частині ухвали від 14.04.2025 року щодо зазначення в ній анкетних даних дитини – сина.

06.10.2025 року ухвалою суду (а.с.11-13 том 2) у даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У встановлений судом строк позивач та треті особи не скористалися своїми процесуальними правами учасників справи, відповідно, відповідь відзив на позовну заяву та письмові пояснення не подали.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-6, 8 п.2 і 3 ст. 128 та ч.5 ст. 130 ЦПК України, шляхом надіслання їй судової повістки поштою на адресу місця її проживання зазначеного у змісті позовної заяви (а.с.2) на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, а також через повідомлення її представника – адвоката Мартинюк Ю.М., якому судова повістка була доставлена 11.12.2025 року до його електронного кабінету, що підтверджує роздруківка з відомостями із офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» про результат надіслання рекомендованого поштового відправлення № R067054875433, яке 07.01.2026 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою про що, що одержувач відсутній за вказаною адресою, та довідка про доставку електронного документа (а.с.43 том 2).

Представник позивача – адвокат Мартинюк Ю.М. в судовому засіданні підтримав заявлений позивачем позов та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-6, 8 п.3 ст. 128 ЦПК України, шляхом надіслання йому судової повістки поштою за адресою повідомленою ним суду у змісті поданого ним відзиву на позовну заяву (відзиву) від 31.01.2025 року (а.с.66-67) на виконання вимог пункту 2 ч.3 ст. 178 ЦПК України, про що свідчить роздруківка з відомостями із офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» про результат надіслання рекомендованого поштового відправлення № R067054876421, яке 07.01.2026 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою про що, що одержувач відсутній за вказаною адресою.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – органу опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за довіреністю Рожко О.М. в судому засіданні зазначила, що відсутні підстави для задоволення позову та просила при ухваленні рішення врахувати висновок поданий суду органом опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – органу опіки та піклування Балтської міської ради Одеської області в підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце підготовчого засідання дана третя особа була своєчасно повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України, шляхом доставлення 11.12.2025 року судової повістки до електронного кабінету цієї особи, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу (а.с.44 том 2). При цьому, 31.07.2025 року представником за довіреністю цієї третьої особи – ОСОБА_5 було подано через систему «Електронний суд» клопотання/заяву (а.с.213 том 1) про розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування Балтської міської ради Одеської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлений належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-6, 8 п.3 ст. 128 ЦПК України, шляхом надіслання їй судової повістки поштою за проживання адресою повідомленою суду органами опіки та піклування у змісті поданих ними висновків (а.с.80-82 і 217-219 том 1), а також в довідці Балтської міської ради Одеської області від 28.10.2024 року № 373 (а.с.19том 1), про що свідчить роздруківка з відомостями із офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» про результат надіслання рекомендованого поштового відправлення № R067054874119, яке 03.01.2026 року було вручено одержувачу.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-6, 8 п.3 ст. 128 ЦПК України, шляхом надіслання йому судової повістки поштою за проживання адресою повідомленою суду органами опіки та піклування у змісті поданих ними висновків (а.с.80-82 і 217-219 том 1), а також в довідці Балтської міської ради Одеської області від 28.10.2024 року № 374 (а.с.20том 1), про що свідчить роздруківка з відомостями із офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» про результат надіслання рекомендованого поштового відправлення № R067054872833, яке 03.01.2026 року було вручено одержувачу.

Відповідно до положень ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Водночас із цим п.1 і 4 ч.3 ст. 223 ЦПК України передбачає, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

Сторони у справі мають двох спільних дітей – неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Балтського районного управління юстиції Одеської області 18.02.2009 року (а.с.7том 1), актовий запис № 41 та копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кодимського районного управління юстиції Одеської області 12.07.2012 року (а.с.6том 1), актовий запис № 119.

При цьому, в період з 30.12.2008 року до 01.12.2021 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією рішення Кодимського районного суду Одеської області від 01.11.2021 року у справі № 493/573/21 (а.с.23-24том 1), яке набрало законної сили 01.12.2021 року та яким було розірвано їх шлюб. Водночас в мотивувальній частині цього рішення зазначено, що дошлюбним прізвищем ОСОБА_1 було « ОСОБА_6 ».

Після розірвання шлюбу сторін їх діти – ОСОБА_4 і ОСОБА_3 залишились проживати зі своєю матір`ю – позивачем ОСОБА_1 , про що було зазначено позивачем у змісті позовної заяви та не заперечено відповідачем у змісті відзиву на позовну заяву.

Окрім того зазначене в сукупності підтверджується копією судового наказу Балтського районного суду Одеської області від 15.10.2020 року у справі № 493/1332/20 (а.с.15том 1), згідно якого аліменти на утримання були стягнуті з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , з якою проживають діти; копіями довідок Балтської міської ради Одеської області від 28.10.2024 року № 373 і № 374 (а.с.19, 20том 1), а також копією акту обстеження житлових умов заявника від 28.10.2024 року (а.с.10том 1).

07.03.2022 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , у зв`язку з чим змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 , виданого Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 07.03.2022 року (а.с.18том 1), актовий запис № 13.

Внаслідок проживання з матір`ю – позивачем ОСОБА_1 в с. Бендзари Балтської ТГ, Подільського району Одеської області, діти відвідували місцевий навчальний заклад – Бендзарівський ліцей імені Т.П. Боднар Балтської міської ради Одеської області, про що свідчить копії виданих згаданим навчальним закладом довідки від 28.10.2024 року № 86 (а.с.11том 1) і характеристик на дітей, як своїх учнів, від 04 і 05.11.2024 року (а.с.13-14том 1). При цьому, у змісті цих характеристик відзначено, що вихованням дітей займається їх мати ОСОБА_1 і вітчим ОСОБА_7 , які постійно відвідували батьківськи збори та приймали активну участь у житті класу та школи.

В 2024 році діти на зимових канікулах перебували у батька ОСОБА_2 , а в кінці червня 2024 року позивач ОСОБА_1 самостійно привезла неповнолітнього сина ОСОБА_4 до батька ОСОБА_2 в с. Будеї, де той перебував більше місяця. В подальшому ОСОБА_2 звернувся до старости села с. Будеї за допомогою, щоб через орган самоврядування с. Бензари Балтської громади посприяти зверненню до директора школи цього села з метою отримання ним можливості спілкуватися з дітьми. Наслідком чого було звернення старости села Будеї до старости села Бензари і директора місцевої школи для налагодження контакту з дітьми та отримана позитивна відповідь, а саме йому дозволено зустрічатися з дітьми в освітньому закладі, за умови попереднього попередження про свій візит, та висловлено запевнення про створення для нього відповідних умов, про що зазначено у змісті акту обстеження житлово-побутових умов від 14.01.2025 року (а.с.70-71том 1).

Згідно змісту характеристики на ОСОБА_2 , виданої старостою с. Будеї, с. Смолянка ОСОБА_10 (а.с.72-73том 1), останній щоб забезпечити родину працював в селі по найму, обробляв плантації малини, ходив заготовляти в ліс дрова, працював у ФОП ОСОБА_11 , а як батько підтримував зв`язок з дітьми, діти приїздили на канікули, у вільний від навчання час, в с. Будеї, де були на утриманні батька.

Протягом 21.03.2022 року по 10.09.2025 року відповідач ОСОБА_2 надав позивачу ОСОБА_1 отримувати виплати по оренді його землі, про що свідчать копії відповідних довіреностей виданих 21.03.2022 року (а.с.76том 1), 01.03.2023 року (а.с.75том 1) і 10.09.2024 року (а.с.74том 1), які посвідченні старостою с. Будеї, с. Смолянка. При цьому, позивачем у змісті поданого відзиву на позовну заяву та у змісті акту обстеження житлово-побутових умов від 14.01.2025 року (а.с.70-71том 1) відзначалось про те, що зазначене було здійснене ОСОБА_2 з метою саме отримання ОСОБА_1 коштів на утримання їх дітей. В свою чергу позивачем ОСОБА_1 зазначена обставина протягом судового розгляду не заперечена, як і те, що на реалізацію згаданих вище довіреностей нею отримувались кошти за оренду землі належної ОСОБА_2 .

При цьому, згідно копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів сформованої державним виконавцем Кодимського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Макогонюк О.Б. станом на 01.10.2024 року за № 21.18-12131 (а.с.16-17том 1), заборгованість боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 75482441 за період з листопада 2021 року по вересень 2024 року становить в сукупному розмірі 139979,99 грн.

В свою чергу, згідно відомостей наявних у публічному доступі в Автоматизованій системі виконавчих проваджень за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors у провадженні Кодимського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області перебувало відкрите з 10.12.2020 року виконавче провадження № 63889727, в якому стягувачем була ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а боржником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке було завершене; а з 08.07.2024 року перебуває відкрите виконавче провадження № 75482441, в якому стягувачем була ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З 01.09.2024 року неповнолітній ОСОБА_4 навчається в Одеському фаховому коледжі транспортних технологій, що підтверджується копією довідки цього навчального закладу від 29.10.2024 року № 464 (а.с.12том 1). При цьому, копію характеристики виданої на ОСОБА_4 згаданим коледжем (а.с.21-22том 1) не містить обставин, які мають значення для предмета розгляду у даній справі.

У висновку органу опіки та піклування (а.с.80-82 том 1), затвердженим рішенням виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 29.01.2025 року № 1187 (а.с.79 том 1), наданого суду на виконання вимог ч.4 ст. 19 СК України, позбавлення відповідача ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недоцільним. При цьому, в обґрунтування мотивів цього рішення, окрім зазначення обставин, які наведені у змісті акту обстеження житлово-побутових умов від 14.01.2025 року (а.с.70-71том 1) та характеристики на ОСОБА_2 , виданою старостою с. Будеї, с. Смолянка Людмилою Ясніцькою (а.с.72-73том 1), також відзначено те, що ОСОБА_2 жодного разу не притягувався до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, в полі зору соціальних служб не перебуває, повідомлень з навчальних закладів щодо неналежного виконання батьком батьківських обов`язків відносно дітей не надходило, питань щодо неналежного виконання батьком батьківських обов`язків на комісіях з питань захисту прав дитини не розглядалось. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини, яка відбулась 16.01.2025 року, ОСОБА_2 категорично не погодився з повозом про позбавлення його батьківських прав. У зв`язку з вище наведеним члени комісії одноголосно прийняли рішення про надання висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав.

У висновку органу опіки та піклування (а.с.211 на звороті-212, 217-219 том 1), затвердженим рішенням виконавчого комітету Балтської міської ради Одеської області від 25.07.2025 року № 151 (а.с.211, 216 том 1), наданого суду на виконання вимог ч.4 ст. 19 СК України, позбавлення відповідача ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недоцільним. У змісті висновку відзначено те, що відповідно до заяви неповнолітнього ОСОБА_4 останній повідомив, що його вихованням від народження і до 11 років, тобто коли проживали однією сім`єю, займалась мати ОСОБА_1 і батько ОСОБА_2 , а після того Він з матір`ю і сестрою переїхали з с. Будеї до с. Бендзари і з того часу вихованням займався вітчим ОСОБА_7 , в той час як батько ОСОБА_2 не допомагає фінансами, у 2023 році приїздив до батька і два тижні проживав у нього, за цей час батько кожного дня виганяв його їхати проживати до дому. При цьому, відповідно до заяви малолітньої ОСОБА_3 остання повідомила, що її вихованням від народження займалась мати ОСОБА_13 і батько ОСОБА_2 , а коли їй було 7 років вона матір`ю і братом переїхали з с. Будеї до с. Бендзари мешкати до вітчима ОСОБА_7 , вважає за потрібне позбавити батьківських прав свого батька ОСОБА_2 тому що з часу, як від нього поїхали він жодного разу не подзвонив на день народження, нічим не допомагав, пив дуже. Питання про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей – ОСОБА_4 і ОСОБА_3 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 08.07.2025 року на якому були присутні мати ОСОБА_1 та діти ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , при цьому батько ОСОБА_2 був відсутній, але на засідання комісії 06.05.2025 року і 08.07.2025 року попереджав, що не зможе бути присутнім і в телефонному режимі начальнику Служби у справах дітей Балтської міської ради Одеської області повідомив, що позов «не підтримує» (тобто у дійсності «не визнає», як відповідач у справі) зазначивши, що замість сплати аліментів на утримання дітей надав ОСОБА_1 земельні паї (за змістом малась на увазі передача можливості отримувати орендну плату з них і передачу самих документів на земельні ділянки). Ураховуючи зазначене комісією було прийнято рішення про надання висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав.

Нормативно-правове обґрунтування:

У відповідності до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III, сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ч.2 і 5 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

А частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Схожі за своєю суттю принципи закріплені у пунктах 6-7 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, відповідно яких дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

В свою чергу, згідно до пункту 2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Згідно до абзацу другого пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У відповідності до ч.1 ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Крім того, згідно до положень ч.4-5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч.4 ст. 164 СК України, під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

В свою чергу відповідно до ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно ч.3 ст. 157 СК України, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Висновки суду

Згідно вимог ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд відзначає ту обставину, що твердження наведені в позивачем ОСОБА_1 в своїй позовній заяві про те що, відповідач «легковажно ставився до своїх батьківських обов`язків – вживав спиртні напої», «самоусунувся від виховання … зовсім не цікавиться долею сина та дочки … протягом двох років батько не спілкувався з дитиною та взагалі ніяким чином не проявив інтересу до наших спільних дітей» спростовуються дослідженими доказами, а саме актом обстеження житлово-побутових умов від 14.01.2025 року (а.с.70-71том 1), характеристикою на ОСОБА_2 , виданою старостою с. Будеї, с. Смолянка Людмилою Ясніцькою (а.с.72-73том 1), згідно яких відповідач ОСОБА_2 для забезпечення родини працював в селі по найму, обробляв плантації малини, ходив заготовляти в ліс дрова, працював у ФОП ОСОБА_11 , а після розлучення діти – ОСОБА_4 і ОСОБА_3 проживали разом з ним під час вільного від навчання часу канікул, принаймні у 2024 році. Окрім того, у змісті висновку складеного органом опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області відзначено, що ОСОБА_2 не вживає алкогольних напоїв.

Оцінюючі участь відповідача ОСОБА_2 , як батька, у вихованні дітей – ОСОБА_4 і ОСОБА_3 суд зважає на те, що після розлучення з позивачем ОСОБА_1 той проживає окремо від них в іншому населеному пункті, тому з об`єктивних причин не може приймати участь у вихованні аналогічну тій, яку мають позивач ОСОБА_1 та її теперішній чоловік – ОСОБА_7 , як їх вітчим.

В свою чергу оцінюючи думки самих дітей – ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про учать батька у їх вихованні, які наведені у змісті висновку органу опіки та піклування (а.с.212, 218 том 1), то суд враховує як ступінь їх здатності надавати об`єктивну оцінку життєвим обставинам в силу свого неповнолітнього/малолітнього віку, а також ступінь наявної у них можливості формувати свою власну точку зору незалежно від думок і переконань оточуючих їх осіб, тобто як реалізацію здатності їх до критичного мислення, в умовах наявності між їх батьками спору. Суд відзначає, що зазначене знаходить своє відображення у випадку порівняння самого змісту пояснень дітей. Зокрема неповнолітній ОСОБА_4 у віці 17 років зазначив лише про відсутність з боку батька фінансової допомоги та про обставини його перебування у батька на протязі двох тижнів у 2023 році (після того Він перебував у батька щонайменше двічі на канікулах взимку і влітку 2024 року, але про обставини цих перебувань нічого не відзначив). В той час як малолітня ОСОБА_3 у віці 13 років зазначила, що вважає за потрібне позбавити свого батька батьківських прав тому що з часу, як від нього поїхали, той жодного разу не подзвонив на день народження (проте останнє водночас не виключає існування спілкування в інші дні, в тому числі не телефоном, а особистого, зокрема під час перебування в нього на канікулах), нічим не допомагав, пив дуже. Аналізуючи пояснення дітей суд відзначає, що пояснення старшого сина є більш стриманим у своїх формулюваннях, а ніж пояснення молодшої дочки, та загалом співпадають виключно щодо відсутності матеріального забезпечення з боку батька. Однак, судження дітей з приводу свого утримання судом сприймаються стримано, оскільки дійсним отримувачем такого утримання була їх матір – позивач ОСОБА_1 , яка не заперечила протягом судового розгляду обставин повідомлених відповідачем ОСОБА_2 щодо передачі їй доходів отриманих від оренди його землі. При цьому, суд ураховує і можливість впливу на формування позиції у дітей їх матір`ю ОСОБА_1 , з якою вони проживають, а відтак значно більше перебувають під її впливом.

У ч.2 ст. 27 Конвенції про права дитини передбачено, що батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Водночас суд зауважує, що обставини того, що наявність заборгованості за сплатою аліментів на утримання дітей жодним чином не впливає на вирішення предмету спору у даній справі, оскільки ч.1 ст. 164 СК України не передбачає таких підстав для позбавлення батьківських прав.

Також суд звертає увагу на ті обставини, що у змісті акту обстеження житлових умов заявника від 28.10.2024 року (а.с.10 на звороті) зазначено, що теперішній чоловік позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_7 знаходиться в Збройних Силах України, в той час як у змісті характеристики на ОСОБА_2 , виданої старостою с. Будеї, с. Смолянка Людмилою Ясніцькою (а.с.72-73) зазначено, що колишній чоловік позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 за станом здоров`я має відтермінування по мобілізації.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини суд приходить до висновку про відсутність підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно своїх дітей – неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим пред`явлений позивачем ОСОБА_1 позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 223, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ; до ОСОБА_2 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, адреса місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Кодима, пл. Перемоги, 1-1; орган опіки та піклування Балтської міської ради Одеської області, адреса місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Балта, вул. Любомирська, 193; ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; про позбавлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 14.01.2026 року.

Суддя Д.В. Вороненко