Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №477/1171/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1171/25

Провадження №2/477/1153/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої – судді Саукової А.А.,

з секретарем –Хлибовою Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Витвицька Олеся Романівна, через систему «Електронний суд», звернулася до суду з заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у розмірі 6000,00 (шість тисяч гривень 00 копійок) щомісячно, починаючи з моменту звернення з даним позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття. Також просила стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2025 року батьком є ОСОБА_2 .

Позивач вказала, що дитина проживає разом з нею, вона самостійно забезпечує її, однак потребує фінансової допомоги, оскільки не може самотужки утримувати дитину, оскільки єдиним доходом позивачки є державна допомога у розмірі 860 гривень.

Водночас відповідач, який є працездатним, здоровим і має можливість отримувати дохід, жодної матеріальної допомоги на користь дитини не надає, чим ухиляється від виконання обов`язку з утримання дитини.

Посилаючись на положення статей 180, 181, 150 Сімейного кодексу України, позивач вказує, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, забезпечити її фізичний, духовний і моральний розвиток, а також створити умови для здобуття повної загальної середньої освіти.

Оскільки добровільного врегулювання питання сплати аліментів не відбулося, позивач просить стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі, а саме 6 000,00 (шість тисяч гривень) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, представник позивача надав заяву, якій просив про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують, що на його утриманні знаходиться матір, а саме висновок обласної клінічної лікарні Миколаївської обласної ради Кардіологічний центр про стан здоров`я матері від 03.02.2024 року; акт обстеження умов проживання сім`ї від 24.09.2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає разом із матір`ю ОСОБА_4 ; довідка з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми нарахованого доходу станом на 30.09.2025 року, з якої вбачається, що за період з січня 2025 року по серпень 2025 року інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків відсутня. Окрім цього надав заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі, вказав, що позов визнає частково, в сумі 2 500,00 грн. Також зазначив, що заперечує щодо суми витрат на правничу професійну допомогу, вважає суму завищеною та такою, що не відповідає складності справи.

У відповідності до положень ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності досліджені докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2025 року батьком записаний ОСОБА_2 .

Дитина проживає з матір`ю, що підтверджується їхньою спільною адресою реєстрації, і знаходиться на її повному утриманні

Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка або син.

Відповідач іншим особам аліменти не виплачує, матеріальну допомогу на утримання дитини надавати може, оскільки є особою працездатного віку без будь-яких вад здоров`я, іншого суду не надано.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено у ст.180 СК України.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (ст.181 СК України).

Отже, позивачка скористалася своїм правом щодо визначення способу стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

За ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ч.17Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено наступне: «Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, батьків, повнолітніх дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст.182 СК України».

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені судом обставини, зокрема те, що відповідач є батьком, а позивач матір`ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з матір`ю, однак відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, частково визнає позовні вимоги, а також враховуючи знаходження на утриманні відповідача його матері, зважаючи на нерегулярний дохід відповідача, суд, доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина у розмірі 2500 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з тим, відповідач у своїй заяві заперечував щодо розміру витрат на правничу допомогу, вважаючи її завищеною та то, що не відповідає складності справи.

Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн., на думку суду, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи. Оцінка дій представника позивача вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 3 ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних та значних затрат часу, обсяг і складність складених процесуальних документів адвокатом не є значними.

На підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката надано: договір про надання правничої допомоги, детальний опис виконаних робіт, ордер, попередній розрахунок суми гонорару адвоката, загальна вартість якого складає 11 000,00 грн.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані представником не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Оцінюючи заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді, дотримуючись принципу диспозитивності, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, обсяг наданої правової допомоги, зміст заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також з урахуванням складності справи, співмірності, доцільності та необхідності понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

На підставі статті 141 ЦПК України, статті 7 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 (нуль) коп., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 червня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 ( три тисячі) гривень.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 . реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ;

відповідач – ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 13 січня 2026 року через систематичне відключення електроенергії відповідно до графіків погодинних відключень АТ «Миколаївобленерго».

Суддя А.А.Саукова