Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №636/6157/25 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 636/6157/25

Провадження № 2/682/145/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючого судді Мотонок Т. Я.,

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу № 636/6157/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Славутського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданого позову вказано, що 14.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір № 32895699 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Зокрема, Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства – www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, після чого подав відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані.

Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі: 12500 грн. 14.04.2021 на банківську карту, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору підписали Реєстр прав вимоги № 138 від 15.06.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за яким відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги, в тому числі і до відповідача.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить – 44462,50 грн., яка складається з: 12500 грн – заборгованість по тілу кредиту; 31962,5 грн – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

За таких обставин представник позивача звернувся до суду та просив стягнути із відповідача 44462,5 грн. заборгованості за кредитним договором та 9422,40 грн. судових витрат, з яких 2422,40 грн. – судовий збір, 7000 грн. – витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 26.11.2025 у даній справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 22.12.2025.

22.12.2025 розгляд справи було відкладено у зв`язку із неявкою відповідача до суду.

14.01.2026 в призначений час учасники справи до суду не з`явились.

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час та дату розгляду справи, в судове засідання не з`явилась.

12.01.2026 від відповідача до суду надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій відповідач зазначає наступне. Так, кредитний договір було укладено 14 квітня 2021 року між відповідачем та первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Останній строк виконання зобов`язань за кредитним договором настав у 2021 році. Після цього жодних платежів або дій, які могли б свідчити про визнання боргу чи переривання строку позовної давності, відповідачем не здійснювалося. Посилання Позивача на дію карантину, встановленого метою запобігання поширенню COVID-19, та/або на запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для автоматичного зупинення або продовження строку позовної давності. Таким чином, на думку відповідача, строк позовної давності сплив, а підстави для його зупинення чи переривання відсутні. За таких обставин відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності та відмовити ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

14.01.2026 до суду надійшла заява від ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», відповідно до якої представник позивача повністю заперечує проти застосування позовної давності, з наступних підстав: 14.04.2021 між ТОВ «МАНІВЕО» та Відповідачем укладено Кредитний договір №328935699, згідно якого Відповідачу надано грошові кошти (кредит) в сумі 14 500,00 грн. строком на 30 днів. Таким чином, кінцева дата повернення кредиту визначається – 14.05.2021. Відлік початку позовної давності починається саме 14.05.2021. З огляду на вищезазначене, строк позовної давності закінчується 14.05.2024. Однак, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме : «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану. Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, Позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України.

Також, позивачем звернуто увагу на п.19 ЗУ " Про внесення зміни до розділу " Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України щодо поновлення перебігу строку давності втратив чинність 04.09.2025 року. Проте, позивач подав позов на момент чинності попередньої редакції закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приймаючи до уваги думки сторін по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач ОСОБА_2 уклали Договір № 328935699 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п.п. 1.1 – 1.10 Договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, на суму 12500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах. Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (Дисконтний період).

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

За користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 558,45 процентів річних, що становить 1,53 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 557,07 процентів річних, що становить 1,53 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Розділом 4 Договору визначено, що Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Цей Договір є електронним документом створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Даний договір разом із паспортом споживчого кредиту та графіком розрахунків було підписано позичальником одноразовим ідентифікатором MNV3A29E, відправлено 14.04.2021 16:16:24, введено 14.04.2021 16:16:58 (а.с. 34-36, 33, 15).

14.04.2021 відповідачем було заповнено Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій ОСОБА_2 зазначила свої персональні дані, в тому числі і номер платіжної картки: 4149-43ХХ-ХХХХ-0304, на яку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу 12500 грн. кредитних коштів (а.с. 22, 12).

Із відповіді АТ КБ «Приват Банк» від 25.12.2025 № 20.1.0.0.0/7-251222/96219-БТ слідує, що на ім`я відповідача (РНОКПП: НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 в банку відкрито рахунок та емітовано кредитну карту НОМЕР_2 , на яку 14.04.2021 було зараховано 12500 грн. кредитних коштів.

Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

З наданого Позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим (а.с. 15, 16-21, 13-14).

Варто зауважити, що відповідачем факт укладення договору та отримання кредитних коштів не заперечуються, що свідчить про визнання договору відповідачем.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Так, Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання підписали Реєстр прав вимоги № 138 від 15.06.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги (а.с. 67, 68-69, 70-82).

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги № 11 від 31.08.2023, в тому числі і до відповідача (а.с. 59-60, 61-66).

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором згідно Реєстру боржників від 04.06.2025 (а.с. 51-52, 53-58).

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 44462,50 грн., яка складається з: 12500 грн – заборгованість по тілу кредиту; 31962,5 грн – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с. 43, 44, 45).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, судом враховується наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину (позиція Верховного Суду у постанові № 524/5556/19 від 12.01.2021, у постанові №127/33824/19 від 07.10.2020).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач порушує договір та своєчасно не виконує його умови, в результаті чого має заборгованість перед кредитором в сумі 44462,50 грн., з них 12500 грн.– заборгованість по тілу кредиту; 31962,5 грн. – заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Станом на день подачі позовної заяви відповідач продовжує ухилятись від належного виконання зобов`язань за кредитним договором, чим порушує законні права позивача.

Щодо застосування строків позовної давності у даній справі, суд звертає увагу на таке.

Цивільним кодексом України визначено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. ст. 256, 257 ЦК України).

Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Окрім того, 11.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 впроваджено дію карантину на території України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України були продовжені на строк дії такого карантину (п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено, та який діє і до сьогоднішнього дня.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану B Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності № 4434-IX від 14 травня 2025 року - Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено. Вказаний Закон набрав чинності 04.09.2025 року.

Позивач звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області 24.07.2025 року.

До Славутського міськрайонного суду Хмельницької області за підсудністю справа надійшла на розгляд 25.11.2025 року.

Тобто, позивач подав позов на момент чинності попередньої редакції закону.

Отже, 14.04.2021. між ТОВ «МАНІВЕО» та відповідачем укладено Кредитний договір № 328935699, згідно якого відповідачу надано кредитні кошти строком на 30 днів. Таким чином, кінцевою датою повернення кредиту визначається є 14.05.2021.

Однак, з урахуванням наведених вище норм закону, строки позовної давності на момент зазначеної вище дати не закінчились та були продовжені, тому позивачем не було пропущено строку звернення до суду із позовом до відповідача.

Отже, підстав для застосування строків позовної давності суд не вбачає.

Також, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Щодо вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, судом враховується наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19), витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати позивача на правничу допомогу складають 7000 грн. і підтверджуються наданими доказами: Договором про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, укладеним АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (а.с. 41-42), додатковою угодою № 2577056044 до вказаного договору від 05.06.2025, згідно із яким Адвокатське бюро надавало правову допомогу позивачу у справі відносно відповідача за кредитним договором № 328935699 (а.с. 40), актом прийому-передачі наданих послуг, згідно із яким Адвокатським бюро було надано позивачу правову допомогу на суму 7000 грн. (5000 грн. – складання позовної заяви; 1000 грн. – вивчення матеріалів справи; 500 грн. – підготовка адвокатського запиту, 500 грн. – підготовка та подача клопотання – 500 (а.с. 39), довіреністю ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на ім`я ОСОБА_4 (а.с. 37), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненка А.І. (а.с. 38).

Відповідач не заявив клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, не доводив необґрунтованість витрат на правову допомогу.

Заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для позивача, а тому підлягає задоволенню. Підстав для зменшення розміру заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу суд не вбачає, відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 263-265, 268, 274, 352-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 328935699 від 14.04.2021 у розмірі 44 462,50 грн. (сорок чотири тисячі чотириста шістдесят дві гривні п`ятдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ЄДРПОУ: 43541163)

Відповідач: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено: 14.01.2026.

Суддя Мотонок Т. Я.