Суд: Полонський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 12 січня 2026 р.
Справа: №681/1422/25
Суддя: Іллюк С. В.
Справа № 681/1422/25
Провадження 2/681/83/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2026 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у місті Полонному в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд із цим позовом.
В обґрунтування позову зазначила, що з 28.06.2024 перебувають із відповідачем у шлюбі, дітей не мають. Вказує, що спільне життя не склалося через несумісність характерів та поглядів на життя. Через місяць після одруження стали проживати окремо. Шлюб розпався безповоротно, подальше його збереження суперечить інтересам позивачки.
Ухвалою суду від 03.11.2025 у справі відкрито провадження та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У матеріалах справи міститься розписка від 28.08.2025 про отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками.
З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено шляхом направлення листа через АТ «Укрпошта» ухвалу про відкриття провадження за зареєстрованим місцем проживання, отриманим з Єдиного державного демографічного реєстру у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України.
З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено ухвалу про відкриття провадження за зареєстрованим місцем проживання, отриманим з Єдиного державного демографічного реєстру у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України.
10.11.2025 до суду повернувся конверт із проставленням відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою».
У зв`язку із проставленням у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідач у порядку п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України вважається таким, якому вручено судове рішення.
За умовами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
У постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 з посиланням на практику Європейського суду з прав людини у справі «Гарячий проти України» (заява №43925/18) висловлено правову позицію про те, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за не надіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду.
Судом вжито передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для повідомлення відповідача ОСОБА_2 та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін.
Однак, не дивлячись на указане, відповідач був повідомлений про розгляд цієї цивільної справи відносно нього, оскільки 06.11.2025 та 18.11.2025 відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив, у якому вказав, що позов визнає, однак їх копію позивачці не направляв.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, передбачені ч. 1 ст. 183 ЦПК України. Згідно з ч. 2 цієї статті, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Оскільки відзив відповідача, які фактично містить пояснення щодо визнання позову, в порушення ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 191 ЦПК України, надійшло до суду без підтвердження про направлення його копії всім учасниками справи, тому вони підлягають поверненню без розгляду.
Ухвалами суду від 13.11.2025 та від 19.11.2025 відзив повернуто ОСОБА_2 без розгляду.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
За таких обставин, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 у строк, встановлений ст. 178 ЦПК України, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Так, згідно зі ст. ст. 106, 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 28.06.2024 у Полонському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 94, що підтверджено даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Сімейне життя сторін не склалось через різні погляди на життя, несумісність характерів. На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в Конвенції Організації Об`єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Частина 1 ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Суд звертає увагу на ту обставину, що сторони клопотання про надання строку для примирення не заявляли та збереження шлюбу не бажають.
Доказів протилежного суду не надано.
З урахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примирення, подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, с уд вважає, що позов обґрунтований, відповідає дійсній волі чоловіка та дружини, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.
У разі розірвання шлюбу судом, він припиняється у день набрання чинності рішенням суду про його розірвання (ч. 2 ст. 114 СК України).
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
З копії пенсійного посвідчення серії № НОМЕР_2 (а.с. 5) вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, а тому на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вона звільнена від сплати судового збору.
Також суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 29.03.2019 року у справі 161/4985/17, відповідно до якої, у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.
Отже, беручи до уваги, що позивачка звільна від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного вище, керуючись статтями 105, 110, 112 СК України, статтями 2, 81, 141, 263, 265, 268, 273, 274, ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 28.06.2024 Полонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 94, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 13.01.2026.
Суддя Сергій ІЛЛЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua