Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №936/1429/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 936/1429/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 січня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання – Вереш А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Савченко С.А. до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за розпискою, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Савченко С.А. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даною позовною заявою, яку мотивує тим, що 11.11.2021 року позивач ОСОБА_1 дав у борг відповідачці ОСОБА_2 - 36 000, 00 грн.

Вказані обставини підтверджуються розпискою від 11.11.2021 року, підписаною ОСОБА_2 , оригінал якої додається до позовної заяви.

Відповідачка ОСОБА_2 зобов`язувалася повернути вказані грошові кошти на протязі місяця, тобто до 12.12.2021 року.

Станом на день подачі позовної заяви відповідачка не повернула борг, чим порушила виконання свого зобов`язання.

Позивач зазначає, що на його неодноразові звернення з проханнями та вимогами повернути боргові гроші, відповідачка жодним чином не реагує, чим ухиляється від вирішення спору.

Позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених майнових прав, шляхом стягнення відповідних коштів в судовому порядку.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за борговою розпискою від 11.11.2021 року, в розмірі - 36 000, 00 грн.

Позивач в судове засідання не з`явися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином, однак його представник – адвокат Савченко С.А. надав заяву, у якій просив розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, в тому числі й шляхом повідомлення на офіційному веб-сайті судової влади, а тому суд в порядку ст. 280 ЦПК України, вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Відзиву у визначений судом строк відповідач не надіслав. Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачем у встановлений законом строк відзив на позов не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.11.2021 року позивач ОСОБА_1 надав у борг відповідачці ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 36 000,00 грн., що підтверджується оригіналом розписки, яка підписана ОСОБА_2 , що досліджена судом.

Відповідачка ОСОБА_2 зобов`язувалася повернути вказані грошові кошти на протязі місяця, тобто до 12.12.2021 року.

Проте, у вищевказаний строк, відповідачка в порушення своїх договірних зобов`язань не повернула суму позики.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як зазначено у ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Обов`язок позичальника повернути позику визначений ст. 1049 ЦК України, відповідно до якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України від 02.07.2014 року (у справі № 6-79 цс 14) відповідно до норм ст.ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

За положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 526, 527 ЦК України належним виконанням зобов`язання є, зокрема, виконання його належними сторонами або уповноваженими особами, під якими слід розуміти будь-яку особу, яка має повноваження сторони зобов`язання, про що може бути зазначено у договорі або виданій відповідно до закону довіреності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі фактично був укладений договір позики на суму 36 000, 00 грн., що підтверджується оригіналом розписки, яка містить усі істотні моменти передбачені для договору.

Судом встановлено, що відповідачка взяті на себе зобов`язання, щодо повернення грошових коштів, у строк обумовлений сторонами не виконала, будь-якого доказу щодо повного або часткового повернення коштів на адресу суду не надходило.

Беручи до уваги наведені вище фактичні обставини справи та ненадання відповідачем жодних доказів щодо спростування наявності суми заборгованості, суд приходить до висновку, що подана ОСОБА_1 позовна заява ґрунтується на вимогах закону і заявлені позивачем вимоги щодо стягнення суми по борговій розписці є підставними, а тому підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

Керуючись ст.ст.13,76,81,82,89,141,258,263-265,273,279,354,355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 625, 1046 -1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму боргу за борговою розпискою від 11.11.2021 року, у розмірі - 36 000, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір, у розмірі – 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Повний текст рішення суду складено 13.01.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк