Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №297/4138/25 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 12 січня 2026 р.

Справа: №297/4138/25

Суддя: ГАЛ Л. Л.

Справа №: 297/4138/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гал Л. Л., за участю секретаря Фазекаш Н.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого одну неповнолітню дитину, прикомандированого військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 340174 від 07.12.2025 року, 07 грудня 2025 року близько 10:10 год. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) на напрямку 327 прикордонного знаку на відстані 5000 метрів до державного кордону (територія Батівської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску із України в Угорщину.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що є військовослужбовцем та після лікування повертався з госпіталю в АДРЕСА_2 до своєї цивільної дружини ОСОБА_2 , з якою вже декілька років проживають разом. Прибувши на станцію «Батьово», до нього підійшли прикордонники, які звинуватили його в тому, що ніби то він бажає незаконно перетнути кордон та відвезли до свого відділу в АДРЕСА_3 . Дали йому на підпис документи та сказали, що відпустять його коли він їх підпише, тому він їх підписав, не прочитавши. Зазначив, що наміру незаконно перетинати кордон не мав, зараз є прикомандированим військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 та несе службу в Тернопільській області.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та перевіривши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 340174 від 07.12.2025 року, протокол про адміністративне затримання від 07.12.2025 року, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 07.12.2025 року, копію військового квитка ОСОБА_1 , рапорт начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ОСОБА_3 від 07.12.2025 року, схему виявлення та затримання ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, виходячи з положень ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне затримання, рапорт начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), схема виявлення та затримання ОСОБА_1 не є належними і достатніми доказами того, що ОСОБА_1 намагався вчинити спробу незаконного перетину державного кордону України.

Так, згідно з копією військового квитка, ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, прикомандированим до військової частини НОМЕР_1 . Його пояснення щодо повернення після лікування з госпіталю та прямування до місця проживання цивільної дружини є логічними, послідовними та не спростовані жодними належними і допустимими доказами з боку органу, який склав протокол.

Затримання ОСОБА_1 відбулося на пероні станції в с-щі Батьово, що знаходиться на відстані близько 5000 м. до державного кордону, тобто об`єктивно він не перебував в районі, який безпосередньо знаходиться біля державного кордону, а отже, не міг вчиняти дій, спрямованих на його незаконне перетинання. Сам по собі факт його перебування на станції у населеному пункті, що знаходиться на певній відстані від державного кордону, не утворює події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 з`явився в судове засідання, надав пояснення та зазначив, що не мав наміру незаконно перетинати державний кордон.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП є недоведеною.

За таких обставин, суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП слід закрити згідно п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області.

Суддя Лайош ГАЛ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua