Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №344/60/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/60/25

Провадження № 22-ц/4808/104/26

Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О. В.,

суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.

з участю секретаря Панасюк В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 листопада 2025 року, у складі судді Атаманюка Б. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозпридільні мережі України», треті особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріоритет-Сервіс ІФ», Благодійна організація «Благодійний Фонд «Ваша Надія в Україні»», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

31 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозпридільні мережі України», треті особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріоритет-Сервіс ІФ», Благодійна організація «Благодійний Фонд «Ваша Надія в Україні»», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у якому просив визнати дії відповідача протиправними щодо відключення газопостачання в квартирі АДРЕСА_1 на підставі Акту № 2537 від 10.07.2024 про припинення газопостачання, визнати такий акт недійсним, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 56000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він є власником квартири за адресою по АДРЕСА_2 . 02 серпня 2024 року він отримав лист № ІФФ/100/ Лв-314/30/21.1.2-24 додатком до якого був Акт № 2537 від 10 липня 2024 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) на підставі того, що в квартирі є витік газу та відсутність тяги в вентиляційному каналі.

Вважає відключення безпідставним, та таким, що вчинено без дозволу і участі власника квартири.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від11 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозпридільні мережі України», треті особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріоритет-Сервіс ІФ», Благодійна організація «Благодійний Фонд «Ваша Надія в Україні»», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди – залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що така постановлена судом з істотним порушенням норм процесуального права та права на доступ до правосуддя.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції залишаючи без розгляду його позовну заяву посилався на повторну неявку позивача 09.10.2025 та 11.11.2025.

Однак суд не взяв до уваги, що позивачем були подані заява від 12.09.2025 з проханням проводити розгляд справи без участі позивача та заява від 23.09.2025 з аналогічним проханням, із підтвердженням позовних вимог та клопотання про експертизу.

Жодна із вказаних заяв позивачем не були відкликані, відтак суд неправильно застосував ч.5 ст. 223, та п.3ч.1 ст. 257 ЦПК України, що призвело до позбавлення позивача права на розгляд справи по суті.

Апелянт посилається також на те, що судом проігноровано його клопотання про призначення судової технічної експертизи та не враховано заяв про відвід судді та сумнівів у неупередженості суду, не взято до уваги суспільний характер спору, зважаючи на те, що в квартирі проживали внутрішньо переміщені особи та волонтери.

Посилаючись на зазначені обставини, апелянт просив ухвалу суду скасувати та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Правом на подачу відзиву сторони не скористалися.

Апелянт ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений через систему «Електронний суд», причини неявки суд не повідомив.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відтак суд відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам ухвала суду відповідає.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання призначені на 09.10.2025 та 11.11.2025 не прибув, що є підставою для залишення позову без розгляду.

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 31 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» пред`явив позов до Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозпридільні мережі України», треті особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріоритет-Сервіс ІФ», Благодійна організація «Благодійний Фонд «Ваша Надія в Україні»», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у якому просив визнати дії відповідача щодо відключення газопостачання в квартирі АДРЕСА_1 протиправними, визнати недійсним акт про припинення газопостачання, та стягнути з нього моральну шкоду.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 09.01.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10.01.2025 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової технічної експертизи газового обладнання та документації.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23.10.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Атаманюка Б.М. від розгляду даної справи відмовлено.

Встановлено, що у судові засідання призначені на 09.10.2025 та 11.11.2025 позивач ОСОБА_1 не прибув, про розгляд справи у зазначені дні був повідомлений судовими повістками які доставлені позивачу через систему «Електронний суд», причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності не подавав.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Відтак норми частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Отже, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного суду від 12.05.2022 справа № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св21.

Встановлено, що судова повістка про виклик у судове засідання на 09.10.2025 доставлена до електронного кабінету позивача ОСОБА_1 26.09.2025 21:51 год, а судова повістка на 11.11.2025 доставлена 13.10.2025 18:54 год.

Зазначених обставин ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі не заперечує.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що поза увагою суду залишилось те, що позивачем були подані заява від 12.09.2025 з проханням проводити розгляд справи без участі позивача та заява від 23.09.2025 з аналогічним проханням, слід зазначити наступне.

Встановлено, що 12.09.2025 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи 16 вересня 2025 року без участі позивача. Аналогічного змісту позивачем 23.09.2025 подано заяву про розгляд справи 24 вересня 2025 без участі позивача.

Подані позивачем заяви стосуються розгляду справ призначених виключно на 16.09.2025 та 24.09.2025, що свідчить подання позивачем саме двох заяв із зазначенням дат, на які призначені судові засідання, а не розгляду справи в усіх судових засіданнях без участі позивача.

Відтак послання в апеляційній скарзі на те, що суд не взяв до уваги заяви позивача про розгляд справи у його відсутності не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що судом проігноровано клопотання позивача про призначення судової технічної експертизи та не враховано заяви про відвід судді, оскільки зазначені клопотання судом першої інстанції розглянуто. Так, ухвалою суду від 24.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової технічної експертизи газового обладнання та документації, а ухвалою суду від 23.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді Атаманюка Б. М.

З огляду на встановлені обставини в справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з його повторною неявкою до суду.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 листопада 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 січня 2026 року.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: І. В. Бойчук

О. О. Томин