Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №632/2357/25 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/2357/25

провадження № 2-а/632/3/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"13" січня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі судді - Кузьменко С.Л., за участі секретаря судового засідання - Хохлової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2025 до суду засобами Електронного суду звернувся позивач із відповідним позовом до відповідача щодо скасування постанови від 02.12.2025 серії АВ 00009227 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП (встановлено порушення нормативних вагових параметрів транспортного засобу MAN TGX 18.440 ДНЗ НОМЕР_1 відповідно до вимог п.п.22.5 ПДР у Харківській області) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.

Ухвалою судді від 16 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду на 22.12.2025 (а.с.15).

19.12.2025 представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Сороколіт Ірина Володимирівна, засобами Електронного суду (зареєстровано канцелярією суду 22.12.2025) надала клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи та надання часу для підготовки відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.23).

19.12.2025 позивач ОСОБА_1 подано заяву про розгляд справи у відсутності особи, яка бере участь у справі (а.с.32).

Ухвалою судді від 22.12.2025 судове засідання відкладено на 05.01.2026 (а.с.33-34).

29.12.2025 представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Сороколіт Ірина Володимирівна, засобами Електронного суду подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою судді від 05.01.2026 судове засідання відкладено на 13.01.2026 (а.с.66).

07.01.2026 позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив.

В судове засідання, призначене на 13.01.2025 сторони та представник відповідача не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином засобами Електронного суду (а.с.70-73).

Позивач ОСОБА_1 не з`явився надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Представник відповідача Сороколіт І.В. не з`явилась.

Відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України учасник справи вважаться повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи визначеної ст. 286 КАС України з моменту направлення такого повідомлення працівником суду.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Так, позивачем, в обґрунтування позову було зазначено, що

02.12.2025 р. постановою серія АВ №00009227 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/ перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України Івченко А.А. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 8 500 грн.

Відповідно до змісту зазначеної постанови головний спеціаліст відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду ( контролю) за безпекою на наземному транспорті Павленко А.М., розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 62, WAGA-WIM 35, зав. №11 установила, що 28.11.2025 о 15 год 28 хв., за адресою Р-51, км. 1+941, Харківська область автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440, ДНЗ НОМЕР_1 зареєстрований на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_5 АДРЕСА_2. Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,650% (2,66 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП.

З даним рішенням Позивач ОСОБА_1 категорично не погоджується, вважає що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складена незаконно, з порушенням норм адміністративного судочинства.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує наступним.

Транспортним засобом визнається пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вантажним автомобілем є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Автопоїзд (транспортний состав) - це механічний транспортний засіб, що з`єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою, а експлуатацією транспортного состава є транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з`єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо).

Згідно із пунктом 2.13 Правил дорожнього руху транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу.

Отже, спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач та спеціалізований напівпричіп, як транспортний засіб, приводиться у рух за допомогою сідельного тягача. Сідельний тягач із з`єднаним із ним напівпричепом є транспортним засобом спеціалізованого призначення. Сідельний тягач та з`єднаний із ним напівпричіп, що мають єдину систему гальмування, освітлення, експлуатуються як транспортний засіб з метою перевезення вантажів певних категорій. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.01.2021 по справі № 761/33776/19.

За технічними характеристиками двовісний автомобіль МАN TGХ 18.440, реєстраційний номерний знак ДНЗ НОМЕР_1 є спеціалізований вантажний сідловий тягач відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (копія долучена до матеріалів позову) з трьохвісним напівпричепом «KRONE» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , є спеціалізований напівпричіп н/пр.- контейнеровоз, про що вказано у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.9).

Крім того, спеціалізований напівпричіп н/пр.-контейнеровоз має технічний паспорт на контейнер К 60 з пристроєм для самовивантаження вироблений згідно ТУ У 29.2- 39989905-001:2018 м. Зміїв, Харківська область (копія долучена до матеріалів позову). Контейнер металевий відкритий (з тентом) для перевезення різноманітного вантажу з пристроєм для вивантаження (з гідроциліндром), номінальне навантаження контейнера К 60 складає 42 т ( 42000 кг.).

Згідно п.п. б пункту 22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси: двовісного автомобіля (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тони.

При винесені постанови від 02.12.2025 р. серії АВ №00009227 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду ( контролю) за безпекою на наземному транспорті Павленко А.М. не враховано, що перевезення здійснювалось двовісним автомобілем (тягач) МАN TGХ 18.440, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з трьохвісним напівпричепом «KRONE» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , який згідно технічних характеристик є спеціалізований напівпричіп н/пр.-контейнеровоз, з дозволеною фактичною масою 42 тони, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 25.08.2021 р.

Тому, встановлене у постанові від 02.12.2025 р. серії АВ №00009227 перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,650% (2.66 тон), при дозволеній загальній масі 40 тон, яке виміряне з урахуванням похибки на вагові або габаритні параметри транспортного засобу та склало 42660 кг., є помилковим, оскільки розрахунок мав здійснюватися виходячи із дозволеної загальної маси 42 тони, які є дозволеними п.п. б пункту 22.5 ПДР України для двовісного автомобіля (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, а не із 40 тон, як це вказано головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду ( контролю) за безпекою на наземному транспорті Павленко А.М..

Фактично зафіксований параметр загальної ваги у постанові серії АВ №00009227 від 02.12.2025 р. становить 47 400 кг.

Регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою складає для параметру загальної маси транспортного засобу - 10 % від фактичної маси транспортного засобу, що передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування». Враховуючи регламентовано допустиму похибку вимірювального пристрою автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю WIM 62, WAGA-WIM 35, зав. №11, відсоткове перевищення загальної маси транспортного засобу здійснюється за формулою: % перевищення = ((Хфакт-Хнорм-похибка пристрою)/Хнорм)*І00%, де Хфакт - фактично зафіксований параметр ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна), Хнорм- нормативно дозволений параметр ваги відповідно в натуральних одиницях (тона) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР України, похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010 помножена на Хфакт, для параметру загальної маси транспортного засобу 10% від фактичної маси транспортного засобу.

Фактично зафіксована загальна маса транспортного засобу автоматичним комплексом габаритно-вагового контролю Хфакт склала 47400 кг, Х норм 42000 кг, похибка пристрою 10% від Хфакт склала 4 740 кг.

Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: ((47400-42000 - 4740) /42000) * 100% = 1,5%.

З наведених даних загальна маса транспортного засобу, обрахована з урахуванням похибки вагових параметрів склала 42 660 кг., що перевищує дозволену загальну масу на 660 кг, тобто на 1,5 %. З цього вбачається, що перевищення встановлених законодавством навантажень становило менше 2 %, тобто за вказане перевищення відповідно до ч.2 ст. 132-1 КУпАП не передбачено накладання будь яких штрафів.

Крім того, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 року за №512 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до Додатка 1 вказаної Інструкції в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги).

Оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції, оскільки не містять наступної інформації: у розділі «установив(ла)»: марка, модель, державний номерний знак напівпричепу, категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу.

У зв`язку з не зазначенням даних про марку, модель, державний номерний знак напівпричепу та неправильно визначеною категорією транспортного засобу і типу транспортного засобу постанова серії АВ №00009227 від 02.12.2025 винесена незаконно та підлягає скасуванню.

У відповіді представник відповідача Сороколіт І.В. просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у справі №632/2357/25 відмовити в повному обсязі. Свою позицію обгрунтовує наступним.

Відповідачем 02.12.2025 складено постанову серії АВ №00009227, згідно з якою встановлено, що 28.11.2025 о 15 год 28 хв., за адресою Р-51, км 1+941, Харківська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440, ДНЗ AX3921MB.

Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України): перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,650% (2.66 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вказаних обставин постановою на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом Позивача підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові.

Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі - Порядок № 1174) у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно- вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тони.

Перевищення нормативних габаритних параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).

Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.

Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами:

*% перевищення = ((Xфакт ? Xнорм ? похибка пристрою)/Xнорм)*100%

Xфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);

Xнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134- 1:2010, помножена на Xфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.

Відповідно, постановою серії АВ №00009227 від 02.12.2025 року зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу.

кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь;

відстань між вісями 1-2: 3570 мм, 2-3: 5730 мм, 3-4: 1310 мм, 4-5: 1300 мм,

навантаження на вісь 1 - 7450 кг, 2 - 13200 кг, 3 - 9300 кг, 4 - 8750 кг, 5 - 8700 кг, загальна маса - 47400 кг.

Так, згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АВ №00009227 від 02.12.2025 року, встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,650% (2.66 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: (47400 - 40000 - ( 10%х 47400)/ 40000)х100 = 6,650%

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Отже, особа підлягає адміністративній відповідальності при допущенні перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм починаючи з певної межі перевантаження, а саме 5%. При незначному перевищенні нормативних параметрів (до 5%) не утворюється подія адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП.

Відповідно до чинної редакції Правил дорожнього руху для двохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом допустимим навантаженням є 40 т.

Для застосування збільшених нормативів (42 т) визначальною обставиною є саме сукупність факторів: здійснення перевезення напівпричепом (контейнеровозом) одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.

При цьому, позивачем до матеріалів справи не долучено належних доказів, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в контейнері або змінному кузові згідно з їх призначенням.

Проаналізувавши позовні вимоги можна зробити висновок, що на думку Позивача, для застосування збільшених вагових нормативів (42т або 44т в залежності від кількості осей) достатньо наявності одного критерію, передбаченого п.22.5 ПДР, а саме: здійснення перевезення вантажу напівпричепом - контейнеровозом.

При цьому, Позивач не зазначає на якій підставі він не враховує інші критерії, передбачені п 22.5 ПДР, а саме наявність контейнера або змінного кузова.

Водночас, Державна служба України з безпеки на транспорті не заперечує той факт, що перевезення здійснювалось напівпричепом - контейнеровозом, тобто платформою, на яку може встановлюватись контейнер або інше обладнання.

Однак, конструкція, яка міститься на платформі не відповідає вимогам ані визначенню «контейнер», а ні «змінний кузов».

У Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року за № 363 (надалі - Наказ № 363), наведено визначення: вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше).

Відповідно до п. п. 17.1 - 17.5 Наказу N 363 універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.

Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.

Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак, номер контейнера, найменування власника контейнера, вантажність і маса тари контейнера, кг, внутрішній об`єм контейнера, куб. м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера, час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.

Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб. м).

Крім цього, відповідно до вимог п. 17.15 Наказу N 363 після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.

Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.

З матеріалів справи, а саме з фотознімків доданих до оскаржуваних постанов, встановлено, що вказаний у постанові сідельний тягач з напівпричепом перевозив предмет з ознаками контейнеру, до конструкції якого внесено зміни - додано тентований верх. Вказаний предмет не містив маркування, пломбування та інших характеристик, які встановлені законом.

На матеріалах фотофіксації відсутні фітинги та маркування, яке має бути нанесене на контейнер відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази того, що під час проведення габаритно - вагового контролю транспортним засобом, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в універсальних або спеціалізованих контейнерах, або в спеціалізованих контейнерах-платформах, згідно з їх призначенням. Позивачем не надано доказів того, що на його транспортному засобі знаходився контейнер із відповідним маркуванням, а саме що наявна пломба контейнера, найменування власника, зазначення вантажності та маси, так само не надано договір про перевезення вантажів контейнером, який є належним доказом надання послуг з перевезення вантажу контейнеровозом. Вказані обставини вказують на відсутність належних доказів перевезення вантажів за допомогою контейнеру, з огляду на що фактична маса транспортного засобу позивача повинна була бути не більше 40 тон.

Водночас, інформація, яка формує об`єктивну сторону порушення, міститься не лише в постанові, але й підтверджується інформаційними файлами та даними фотофіксації (додаються). Так інформація щодо зважування міститься в інформаційній карті габаритно-вагового контролю, яка безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, у вигляді метаданих та використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення, відображає, як саме відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення. В інформаційній карті габаритно-вагового контролю відображено дані про кількість осей транспортного засобу, відстань між осями, навантаження на кожну вісь, висоту, довжину, ширину транспортного засобу, перевищення габаритів, перевищення ваги, температуру повітря, повну масу, шинність, клас транспортного засобу, загальну масу транспортного засобу тощо.

Відповідно до фотофіксації транспортного засобу вбачається, що напівпричепи не мають верхньої частини, тобто до конструкції внесено зміни. Також, з фотофіксації вбачається відсутність будь-якого маркування.

Досліджуючи наданий Позивачем технічний паспорт на контейнер, яким ніби-то перевозився груз, слід звернути увагу, що документ не містить підпису відповідальної особи, яка вносила відомості щодо характеристик контейнера. Крім того, з наданого документа неможливо встановити, що він відноситься саме до конструкції, які знаходиться на напівпричепі - контейнеровозі в момент фіксації правопорушення, оскільки відсутнє маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб. м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

При цому, Позивачем не надано сертифіката відповідності на контейнер до вантажних напівпричепів, договору на здійснення контейнерного перевезення та документи, що підтверджують право власності або користування контейнером. Таким чином, максимально допустиме навантаження для вказаного транспортного засобу відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху становить 40 т.

Дослідивши матеріали справи, поданий відзив відповідачем, відповіді на відзив позивача, суддя приходить до наступних висновків.

02.12.2025 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Павленко Аліною Михайлівною складено постанову від 02.12.2025 серії АВ 00009227 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП (встановлено порушення нормативних вагових параметрів транспортного засобу MAN TGX 18.440 ДНЗ НОМЕР_1 відповідно до вимог п.п.22.5 ПДР у Харківській області) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (п. 4 Правил).

Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 ( із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Згідно з п.22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктами 25, 28 ПДР визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством.

Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами ч. 2 цієї статті визначено такі порушення.

Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Суб`єкт відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 132-1 КУпАП, визначено ст.14-3 КУпАП, в якій зазначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 (далі - Порядок №1174).

Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 за № 1174, передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).

Відповідно до п.п. 16,17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

За приписами частин другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу вебсайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Крім того, згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як убачається із матеріалів справи, правопорушення зафіксоване технічним засобом: WIM 62, WAGA-WIM 35, зав. № 11, свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірюваної техніки №4/7126 від 09.06.2025 та строк його дії: до 09.06.2026.

Тобто зазначеним документом підтверджено відповідність вказаного технічного приладу вимогам технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Так, згідно з Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 за № 1174:

- за пунктом 2 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи;

- за пунктом 7 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичним пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку;

- за пунктом 12 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу; /фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформант інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи;

- за пунктом 14 інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих;

- за пунктом 15 метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі. фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Отже, з системного аналізу положень наведеного Порядку фіксації адміністративних правопорушень вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті, може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

Разом з цим система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.

Тобто суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.

Отже, закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи.

Отже, інформація, отримана з приладу для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 62, WAGA-WIM 35 є належним доказом перевищення повної маси вантажного транспортного засобу.

За змістом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу MAN TGX 18.440 ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням вагових параметрів, зазначених п.22.5 ПДР України: перевищення загальної маси т/з на 6,650 % (2,66 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Так, перевезення вантажу здійснювалось двовісним автомобілем з трьохвісним напівпричепом, який є контейнеровозом, а отже загальна маса ТЗ не повинна була перевищувати 40 т.

Натомість, позивач вказує, що перевезення вантажу здійснювалося за допомогою т/з MAN TGX 18.440 ДНЗ НОМЕР_1 , який є спеціалізованим напівпричепом, що свідчить про поширення на його ТЗ інших габаритно-вагових норм, передбачених п. 22.5 ПДР України.

З огляду на вказані обставини, суддя зазначає, що виокремлення в п.22.5 Правил дорожнього руху законодавцем такого виду перевезень, як перевезення контейнеровозом, та встановлення іншого (вищого) вагового обмеження, може бути застосовано до спірних правовідносин та аналогічних ним лише у випадку здійснення перевезення вантажу контейнеровозом з використанням, зокрема, одного або декількох контейнерів та дотриманням допустимо-встановленої максимальної довжини транспортного засобу - 13,716 метра.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 за №363 (далі - Правила № 363), визначено:

н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів;

вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше).

Розрізняють контейнери універсальні, спеціалізовані і контейнери-платформи.

Згідно з п. п. 17.1 - 17.5 Правил № 363 універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.

Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.

Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.

Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Відповідно до п. 17.15 Правил № 363 після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.

Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Лихачовський елеватор» є власником спеціалізованого напивпричепа контейнеровоза MAN TGX 18.440 ДНЗ НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію т/з.

Разом з цим, з наявних в матеріалах справи фотознімків, доданих до оскаржуваної постанови, встановлено, що вказаний у постанові напивпричеп контейнеровоз перевозив предмет з ознаками контейнеру, до конструкції якого внесено зміни - додано тентований верх, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм.

Окрім того, вантаж, що перевозився на платформі, не має відповідних маркувань, позначень, пломбування для ідентифікації його як контейнера, тобто не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 т.

Суддя зазначає, що саме по собі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу спеціалізованого напівпричепа контейнеровоза не може слугувати доказом перевезення контейнеровозом контейнеру та не поширює вагові обмеження, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху у 42 т для відповідного транспорту з урахуванням вантажу.

Матеріали справи не містять доказів перевезення контейнеровозом саме контейнеру.

Крім цього, вагові параметри до контейнеровозів можуть бути застосовані лише за наявності двох умов, а саме: максимальної довжини транспортного засобу та перевезення контейнеру.

Отже, суддя погоджується з доводами відповідача, що вказане перевезення, в контексті спірних правовідносин, не можна кваліфікувати, як контейнерне перевезення, що, у свою чергу, виключає можливість перевезення вантажу вагою понад 40 т.

Окрім того, постановою серії АВ №00009227 від 02.12.2025 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу:

кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь;

відстань між вісями 1-2: 3570 мм, 2-3: 5730 мм, 3-4: 1310 мм, 4-5: 1300 мм,

навантаження на вісь 1 - 7450 кг, 2 - 13200 кг, 3 - 9300 кг, 4 - 8750 кг, 5 - 8700 кг,

загальна маса - 47400 кг.

Так, згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АВ №00009227 від 02.12.2025, встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,650% (2.66 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: (47400 - 40000 - ( 10%х 47400)/ 40000)х100 = 6,650%

Розмір відсотку, отриманий в результаті наведених розрахунків, відповідає зазначеному в постанові та є правильним.

Розрахунок розміру процентного перевищення нормативного навантаження здійснено відповідачем із застосуванням методики розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів транспортного засобу, визначеної у ДСТУ OIML R 134-1:2010.

Отже, ураховуючи встановлені у справі обставини, за результатом судового розгляду, суддя вважає, що дії відповідача, як суб`єкта владних повноважень, у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами, відповідали критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки останній, приймаючи оскаржувану постанову, діяв в межах норм законодавства та на підставі встановлених обставин справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.18, 72, 73, 77, 78, 139, 229, 243-245, 268-272, 286, 292-295 КАС України, ст.283 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови від 02.12.2025 серії АВ №00009227 про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП відмовити у повному обсязі.

Копію рішення направити позивачеві, відповідачеві та представниці відповідача засобами Електронного суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі його оскарження після його розгляду в апеляційному порядку по суті, відмови у відкритті апеляційного провадження чи поверненні апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_6 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідач: ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ, код ЄДРПОУ - 39816845, адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9, електронна пошта: contact@dsbt.gov.ua, тел. 38044-350-43-04.

Представник відповідача: Сороколіт Ірина Володимирівна, РНОКПП - НОМЕР_7 , 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_8 .

Суддя: С. Л. Кузьменко