Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №619/7040/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/7040/25

провадження № 2/619/225/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коваленко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Носачової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до суду із позовною заявою, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором позики №71653245 в розмірі 12517,60 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 148,20 грн. - сума заборгованості за процентами; 369,40 грн. - сума заборгованості за комісією; 8 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування; суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 24.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71653245, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 4 000,00 грн. строком на 14 днів ( з 24.06.2025 по 07.07.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.285 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 400,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Заборгованість останнього за договором кредиту складає 12 517,60 грн., зокрема: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 148,20 грн. - сума заборгованості за процентами; 369,40 грн. - сума заборгованості за комісією; 8 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами не виконав.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 21.11.2025 відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та витребувано від АТ «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04080, Україна, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23) наступні документи/інформацію: інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 24.06.2025 року до 27.06.2025 року.

На виконання ухвали суду від 21.11.2025 АТ «Універсал Банк» надало витребувані докази. Згідно наданої інформації в банку на ім`я ОСОБА_1 була емітована банківська картка № НОМЕР_2 , на яку здійснено переказ коштів 24.06.2025 у сумі 4000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять клопотання, у якому просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, у разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, однак судова повістка не вручена під час доставки та повернута до суду, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явилась в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, дослідивши доводи представника позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 24.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71653245, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 4 000,00 грн. строком на 14 днів ( з 24.06.2025 по 07.07.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.285 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 400,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор '83754, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Кредитодавець ідентифікував Відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від "monobank" за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис '83754 - 24.06.2025 00:44:29, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71653245 від 24.06.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий, що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 13e56a0b-f00d-478e-b10c-09ca086e2549 від 24.06.2025 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

Згідно листа №16/10/25-15705 від 16.10.2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції № 13e56a0b f00d-478e-b10c-09ca086e2549 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору кредиту №71653245.

Згідно довідки № КД-000003462 від 21.10.2025 ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 р., укладеного між Компанією/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 24.06.2025 року, сума 4 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу 13e56a0b-f00d-478e-b10c-09ca086e2549.

Враховуючи умови Договору кредиту №71653245 від 24.06.2025 та додаткової угоди, та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 42 грн., заборгованість останнього за договором кредиту складає 12 517,60 грн., зокрема: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 148,20 грн. - сума заборгованості за процентами; 369,40 грн. - сума заборгованості за комісією; 8 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Отже, відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконав ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором кредиту №71653245 на підставі договору факторингу.

16.10.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 16/10/25 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №71653245 від 24.06.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №16/10/25 від 16.10.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 12 517,60 грн. з яких 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 148,20 грн. - сума заборгованості за відсотками, 369,40 грн. - сума заборгованості за комісією, 8 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст.1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Так, згідно з ч. 1 2ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абз. 2 ч.2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З урахуванням викладеного будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Оскільки в матеріалах справи на підтвердження укладення кредитного договору наявні докази, які містять всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк користування кредитом, процентну ставка за користування кредитом, заявка та підтвердження кредитного договору підписані власноручним електронним підписом відповідача, що ним не визнається, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписав кредитний договір та був проінформований про всі істотні його умови.

Що стосується нарахування комісії у розмірі 369,40 грн, з посиланням на правовий висновок викладений в постанов Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, суд зазначає наступне.

За обставинами справи № 496/3134/19, яка перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду, комісія за обслуговування кредитної заборгованості включала, зокрема, плату за надання інформації про стан кредиту. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що така комісія є нікчемною і для кваліфікації умови цього договору як оспорюваної чи нікчемної має значення не назва комісії, а її зміст, тобто перелік дій банку, за які він цю комісію передбачив.

При цьому в постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. (п..п. 31.17,31.18).

Тобто законом передбачено встановлення комісії за надання кредиту, як й за обслуговування та повернення кредиту, крім комісії, які в силу ч.ч.1, 2 ст. 11 цього Закону мають надаватися безоплатно.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав вважати встановлену договором комісію у розмірі 369,40 грн нікчемною.

Враховуючи вище зазначені норми права та надані суду докази суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені Договором №71653245 від 24.06.2025 року у розмірі 4517,60 грн., з яких: 4000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 148,20 грн. сума заборгованості за процентами; 369,40 грн. сума заборгованості за комісією, позивачем доведено.

Що стосується стягнення неустойки у розмірі 8000 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки кредитний договір № 71653245 був укладений сторонами 24.06.2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем неустойка у розмірі 8000 грн. не може бути стягнута із ОСОБА_1 , оскільки відповідач нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати. Нарахована неустойка підлягає списанню позивачем.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з такого.

Приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України). Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу. Згідно ч. 1ст. 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України). Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст.137та ч. 8 ст.141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 28.06.2023 у справі №463/2001/19 де зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено( п. 1 ч. 2 ст.137та ч. 8 ст.141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору про надання правничої допомоги № 25-08/25ФП від 25.08.2025 укладеного між ТОВ"ФІНПРОМ МАРКЕТ" та адвокатом Ткаченко Ю.О.; витягу з акту приймання-передачі справ наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 25-08/25ФП від 25.08.2025; акт приймання-передачі справ за надання правничої допомоги, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 10.11.2025.

Згідно платіжної інструкції кошти в сумі 112500 грн. сплачені.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін). Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, яка вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що позовні вимоги задоволені частково (36,09%), тому понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 1624, 05 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог.

При подачі позову представником позивача на підставі ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» сплачено 2 422,40 грн судового збору, а тому, оскільки позов задоволено частково, а саме на 36,09 %, сплаті підлягає судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 874 грн 24 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 193, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за Договором позики №71653245 в розмірі 4517,60 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму судового збору в розмірі 874,24 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 1624,05 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, адреса місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Н. В. Коваленко