Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №619/6989/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/6989/25

провадження № 2/619/218/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

12 січня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 300013970 від 13.12.2021 у загальній сумі 10 195,03 грн.

У обґрунтування позову посилається на те, що 13.12.2021 між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 300013970, згідно з умовами якого відповідач отримала 10 032,85 грн шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, зобов`язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов Договору. АТ «Банк Форвард» умови кредитного договору виконав у повному обсязі, відповідач умови не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 10 195,03 грн, з яких: 6 033,01 грн – заборгованість за тілом кредиту; 0,52 грн – заборгованість за відсотками, 4 161,50 грн – заборгованість за комісією. 25.07.2024 між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 300013970 від 13.12.2021.

Аргументи учасників справи.

Відповідач відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять його клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

13.12.2021 ОСОБА_1 заповнила та підписала опитувальник клієнта та згоду на обробку персональних даних (зворот а.с. 11-12).

Крім того, 13.12.2021 ОСОБА_1 на сайті http://www.forward-bank.com створила та заповнила анкету-заяву на кредит №300013970, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, номер мобільного телефону та електронної адреси, паспортні дані, домашню адресу. Надала також згоду, зокрема, щодо правил кредитування (а.с. 6-11).

Відповідно до умов вказаного кредиту, сума кредиту становить 10 032, 85грн, строк кредиту - 762 днів з 13.12.2021 по 13.01.2024, на придбання дивану «Мальвіна» вартістю 9380, 00 грн у кредит, ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу): 0,01% річних, ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу): 0,00001% річних, щомісячна комісія без ПДВ: з 13.12.2021 по 13.05.2022 – 0,00 грн, з 13.06.2022 – 351, 15 грн; плата за пропущення платежів: першого пропуску 350,00 грн; другого (підряд) пропуску 350 грн; третього (підряд) пропуску 400 грн; четвертого (підряд) пропуску та кожного наступного підряд 400 грн.

Відповідно до вказаного договору, 13.12.2021 ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Вказаний договір підписано ОСОБА_1 власноруч.

Також, ОСОБА_1 власноруч підписано паспорт споживчого кредитук та узгодили графік платежів ( а.с. 9-11).

Між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Грінвуд Лайф Іншуранс» було укладено договір добровільного страхування життя позичальника (акцепт) №GLI66300013970 від 13.12.2021 (зворотня сторона а.с. 12-13).

Згідно з рахунком-фактури № 10 від 13.12.2021 було сплочено за диван «Мальвіна» 9380 грн (а.с. 14).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №300013970 від 13.12.2021, загальна заборгованість станом на 24 липня 2024 року складає: 10 195,03 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 6033.01 грн.; заборгованість за відсотками 0,52 грн; заборгованість за комісією 4161,50 грн (зв. сторона а.с. 14-15).

Виписками по особовим рахункам за період з 13.12.2021 по 24.07.2024 підтверджується факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів та часткове погашення (а.с. 16-21) .

25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард» як кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як новим кредитором, було укладено договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги відповідно до якого АТ «Банк Форвард» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні АТ «Банк Форвард» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним №300013970 від 13.12.2021( а.с. 23-24).

Матеріали справи містять платіжне доручення № 4170 від 23.07.2024 про перерахування АТ «Банк Форвард» - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», призначення платежу: оплата за лот. GL1N426202, переможець ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ціна продажу 70 122 419, 74 грн ( а.с. 25).

Як вбачається з додатку №1 до договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, за відомостями Витягу з Реєстру договорів, право вимоги за якими відступається, та боржників за такими договорами станом на 25.07.2024, до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за Договором про споживчий кредит №300013970 від 13.12.2021, укладеним з ОСОБА_1 . Загальна сума заборгованості становить 10 195,03 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 6033.01 грн.; заборгованість за відсотками 0,52 грн; заборгованість за комісією 4161,50 грн (зворотня сторона а.с. 24).

Також, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було надіслано відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги та наявність простроченої заборгованості за кредитним договором №300013970 від 13.12.2021 та вимога про повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, відповідачем вимога залишена без задоволення (зв. сторона а.с. 25).

Мотиви, з яких виходить суд, застосовані норми права та висновки суду.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

У результаті укладення договору №GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли усі права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги, зокрема право вимагати від боржника сплати основного боргу, нарахованих відсотків, комісій, неустойки (за наявності) та інших платежів, передбачених умовами кредитних договорів.

Факт видачі відповідачу кредитної картки та користування кредитними коштами підтверджується випискою по картковому рахунку, яка додана позивачем до позову.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що він є зрозумілим та узгоджується з умовами кредитного договору.

Доказів на спростування вказаного розрахунку заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушила взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6033,01 грн; суми заборгованості за відсотками 0,52 грн законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії у розмірі 4161,50 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом (стаття 215 ЦК України).

За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17, 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

З цих підстав, суд доходить висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. До таких самих висновків дійшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року та КЦС ВС від 19.08.2020 року у постанові у справі №641/11984/15-ц, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми комісії.

Щодо стягнення судового збору та витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 379/1418/18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві ТОВ «ФК «Кредит-капітал» просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, між ТОВ «ФК «Кредит-капітал» та адвокатське об`єднання «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. укладено договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт №27 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 17.11.2025, детальний опис наданих послуг до акту №27 за договором про надання (правової (правничої) допомоги) №0107 від 01.07.2025.

Відповідно до детальний опис наданих послуг до акту №27 за договором про надання (правової (правничої) допомоги) №0107 від 01.07.2025 адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. надано правничу допомогу: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 год; погодження правової позиції клієнта у справі- 30 хв; складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта-3 год 30 хв, всього 6 год 30 хв.

Водночас зі змісту ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи ціну позову, складність справи, яка є типовою та нескладною, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, який об`єктивно підтверджується матеріалами справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, критерії розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку зі сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: - 1 433,60 грн.

Керуючись ст.ст. 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 639, 1048, 1049, 1050, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 19, 81, 133, 137, 141, 211, 247, 258-260, 263-265, 280-282,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 300013970 від 13.12.2021 у розмірі 6 033 (шість тисяч тридцять три) гривні 53 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 1 433 (одна тисяча чотириста тридцять три) гривні 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Столицького, буд. 1, корпус 28;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Пруднікова