Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №954/2568/25 — Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/2568/25

Номер провадження 3-в/954/2/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року

Суддя Нововоронцовського районного суду Херсонської області Гончаренко О.В., розглянувши подання Відділу № 27 ФДУ "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від відбування адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строків давності виконання судового рішення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на якого Каховським міськрайонним судом Херсонської області від 03.06.2020 за статтею 183-1 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт,

в с т а н о в и в :

Заявник звернувся до суду із вказаним поданням щодо громадянина ОСОБА_1 для вирішення питання про звільнення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03.06.2020, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Подання обґрунтоване тим, що 09.06.2021 року до відділу № 27 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях відносно громадянина ОСОБА_1 надійшла на виконання постанова Каховського міськрайонного суду Херсонської області 03.06.2020, якою за статтею 183-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт. 05.12.2024 згідно довідки про проведену бесіду з порушником стало відомо, що ОСОБА_2 був ознайомлений з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, також про необхідність їх відпрацювання. Одночасно він повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення російських військ до України, вступив добровольцем до лав збройних сил, де і проходить військову службу. Так як після 24.02.2022 року Херсонська область була окупована Російською Федерацією, тому порушник ОСОБА_2 постійно підтримував зв`язок з співробітниками уповноваженого органу з питань пробації, в телефонній розмові повідомляв, що наміру ухилятися від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт не має. З урахуванням викладеного встановлено, що ОСОБА_2 самостійно не ухилявся від відбування стягнення, а з об`єктивних причин не маючи змоги вплинути на дану ситуацію не мав можливості приступити та продовжувати виконання постанови. При цьому, застосовуючи за аналогією положення статті 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності, є підстави для висновку про настання давності виконання судового рішення і щодо адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_2 . Указане також узгоджується з правовими позиціями ЄСПЛ та Конституційного Суду України, відповідно до яких притягнення до адміністративної відповідальності за своєю суттю має кримінально-правовий характер та вимагає дотримання процесуальних гарантій, включаючи і застосування інституту строків давності.

З огляду на викладене, суду пропонується вирішити питання щодо звільнення ОСОБА_2 від відбування адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Вивчивши матеріали подання, суд дійшов висновку, що воно підлягає поверненню ініціатору для усунення недоліків, оскільки не відповідає вимогам, встановленим діючим законодавством, виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку, таким законом є закон про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до статті 302 КУпАП за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 КУпАП, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Відповідно до пунктів 5, 6, 9 статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за обставин видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочате провадження в справі.

Відповідно до подання та матеріалів особової справи не вбачається наявність підстав для застосування будь-якого з пунктів 5, 6, 9, передбачених статтею 247 КУпАП, тому підстав для припинення виконання постанови немає.

При цьому суд зазначає, що у відповідності до принципу розподілу функцій між органами державної влади, суд здійснює правосуддя виключно в межах своєї компетенції, визначеної Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, суд розглядає справи лише у разі, якщо рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень порушують права, свободи чи інтереси особи. Аналогічно, згідно з положеннями статті 304 КУпАП, саме орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, наділений повноваженнями контролювати її виконання та приймати рішення у випадках, передбачених законом, у тому числі в разі неможливості її виконання.

Звернення до суду з питання, що безпосередньо відноситься до компетенції органу пробації та не передбачене процесуальним законом як предмет судового розгляду, є формою делегування суду невластивих йому повноважень, що суперечить статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Неприпустимим є звернення до суду з поданням про звільнення особи від відбування адміністративного стягнення виключно на підставі закінчення строку давності виконання постанови, якщо така підстава не передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, і відсутні обставини, визначені у статті 247 КУпАП, як виняткові підстави для припинення провадження або виконання постанови.

Покликання заявника на необхідність застосування за аналогією положень статті 80 КК України як підстави для звільнення особи від відбування адміністративного стягнення суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно з частиною четвертою статті 3 КК України, застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено. Відповідно, кримінально-правові норми, у тому числі щодо строків давності виконання вироку, не можуть бути перенесені або використані для регулювання правовідносин, що виникають у межах адміністративного провадження, врегульованого окремим кодифікованим актом — Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Тлумачення положень КК України за аналогією та їх застосування у сфері адміністративної відповідальності фактично підміняє спеціальний правовий режим загальним кримінальним, що прямо порушує принципи законності та правової визначеності. З огляду на це, доводи заявника про доцільність застосування положень статті 80 КК України не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Доводи заявника щодо того, що Європейський суд з прав людини прирівнює справи про адміністративні правопорушення до кримінальних у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не заслуговують на увагу, оскільки відповідні висновки ЄСПЛ стосувалися зовсім інших питань — зокрема, гарантій справедливого судового розгляду, а не порядку виконання рішень чи застосування національного матеріального права.

Крім того, вказане тлумачення не означає, що з цього моменту всі справи про адміністративні правопорушення, а тим більше всі питання, пов`язані з виконанням адміністративних стягнень, мають вирішуватися за нормами кримінального законодавства. Подібне ототожнення не ґрунтується на вимогах закону та суперечить положенням статті 3 КК України, яка забороняє застосування кримінального закону за аналогією, а також порушує принципи правової визначеності та розмежування юрисдикцій.

З огляду на викладене, подання підлягає поверненню, оскільки порушене в ньому питання про звільнення особи від відбування адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строку давності його виконання не відноситься до повноважень суду та не передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення як предмет судового розгляду.

На підставі наведеного, керуючись наведеними положеннями КУпАП України, суддя -

п о с т а н о в и в :

Подання Відділу № 27 ФДУ "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від відбування адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строків давності виконання судового рішення стосовно ОСОБА_1 – повернути.

Постанова не може бути оскаржена та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя О. В. Гончаренко