Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №595/28/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/28/26

Провадження № 3/595/14/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2026 м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Косів Чортківського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, неодруженого, стрільця 2 відділення охорони 4 взводу охорони 2 роти охорони 5 батальйону охорони, солдата військової служби за призовом під час мобілізації, до адміністративної відповідальності притягувався 23 травня 2025 року за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - накладено стягнення у вигляді штрафу 17000 грн,

за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення –

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2026 року близько 16 год. 50 хв. в пункті постійної дислокації (біля АДРЕСА_2 ) солдат ОСОБА_1 перебував на службі з ознаками алкогольного сп`яніння, у нього була порушена артикуляція, почервоніння шкіри обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Вказане підтвердили старший стрілець 3 відділення охорони 4 взводу охорони 2 роти охорони старший сержант ОСОБА_2 , головний сержант – командир 1 відділення охорони 4 взводу охорони 2 роти охорони головний сержант ОСОБА_3 . Від проведення медичного огляду для виявлення стану алкогольного сп`яніння солдат ОСОБА_1 відмовився, про що був складений акт відмови у присутності свідків, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, визнав. Одночасно повідомив, що він є військовослужбовцем, отримує невелику заробітну плату, у зв`язку з чим поросив розстрочити йому сплату штрафу.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

В силу ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За частиною 3 ст. 172-20 КУпАП адміністративна відповідальність наступає, зокрема, за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 266-1 КУпАП та пункту 3 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 32 від 12 січня 2024 року (далі - Порядок), військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно п. п. 4, 6, 7, 8, 11 Порядку огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння). Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Уповноважена посадова особа, яка проводить огляд, застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки особи, які перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються в акті огляду на стан сп`яніння. У разі встановлення факту перебування у стані сп`яніння результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп`яніння. Акт огляду на стан сп`яніння, проведеного уповноваженою посадовою особою, складається у двох примірниках, один з яких вручається військовослужбовцю/військовозобов`язаному, а другий залишається в уповноваженої посадової особи та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення факту перебування у стані сп`яніння. Військовослужбовець/військовозобов`язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови військовослужбовця/військовозобов`язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Рішень про демобілізацію усіх призваних військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав.

Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме даними, що містяться у наступних документах: протоколі № 13 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП від 09 січня 2026 року; письмових поясненнях т.в.о. командира 2 роти охорони 5 батальйону охорони ОСОБА_4 від 09 січня 2026 року; письмових поясненнях головного сержанта – командира 1 відділення охорони 4 взводу охорони 2 роти охорони 5 батальйону охорони ОСОБА_5 від 09 січня 2026 року; письмових поясненнях старшого стрільця 3 відділення охорони 4 взводу охорони 2 роти охорони 5 батальйону охорони ОСОБА_6 ; направленні № 25/5 від 09 січня 2026 року; акті про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння від 09 січня 2026 року, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тобто відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

Обираючи вид адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, суд вважає за необхідне звільнити останнього від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

При розгляді заяви суд враховує, що положеннями КУпАП не визначено можливості та порядку розстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, а можливе лише відстрочення сплати штрафу. Так, відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а також усі питання пов`язані з таким виконанням, регулюються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Враховуючи майнове становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , те, що він є військовослужбовцем, а також розмір штрафу, встановленого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд вважає за доцільне розстрочити виплату штрафу, накладеного на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП в розмірі 17000 грн, встановивши сплату штрафу щомісячними платежами по 2833,34 грн на строк 6 календарних місяців, починаючи з січня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 172-20, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Розстрочити ОСОБА_1 виплату суми штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, строком на 6 (шість) місяців зі сплатою ним рівними частинами по 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) грн 34 коп. щомісячно до 25 числа кожного місяця, починаючи з січня 2026 року і до повної сплати присудженої суми штрафу.

Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати чергового платежу, постанова про накладення адміністративного стягнення буде направлена до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для примусового виконання та стягнення несплаченої суми штрафу в подвійному розмірі, а також витрат на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л. І. Созанська