Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №542/1839/25 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1839/25

Провадження № 2/542/28/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період навчання,

В С Т А Н О В И В :

24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (надалі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі також – відповідач, ОСОБА_2 ), третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 (надалі також – третя особа, ОСОБА_3 ), в якій позивач просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в розмірі частини всіх видів заробітку/доходу/ щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до закінчення навчання чи до досягнення нею двадцяти трьох років.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2025 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 15).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що під час перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, у них народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказала, що 27 лютого 2012 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано, а їх спільний син залишився проживати разом із нею.

Позивач зазначила, що син навчається у Полтавському фаховому коледжі Полтавського університету економіки та торгівлі на першому курсі денної форми навчання, ступінь-фаховий молодший бакалавр, код та назва спеціальності – F3 Комп`ютерні науки, термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2028. Форма навчання контрактна, у зв`язку з чим він не отримує стипендії та потребує матеріальної допомоги.

Вказала, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини може надавати, оскільки працездатний та працює.

З огляду на викладене, вона звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів із відповідача на підставі статті 199 СК України.

Позивач у судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 23).

03 грудня 2025 року від позивача до суду надійшла заява, в якій ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила справу розглянути без її участі (а.с. 24).

Відповідач у судове засідання не з`явився про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надавав.

Відповідно до інформації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Судова повістка на 13 січня 2026 року разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 06 листопада 2025 року, якою встановлювався відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, направлялись на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення – «адресат відсутній за вказаною адресою» від 12 грудня 2025 року (а.с. 29-42).

З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд доходить висновку про те, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду від 06 листопада 2025 року вважається такою, що вручена відповідачу.

В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 06 листопада 2025 року суд встановлював відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк відповідач не скористався.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа – ОСОБА_3 – у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 26-28), про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі не надавав.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 , що підтверджується наданою до суду копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис про народження № 1411 (а.с. 6).

Судом встановлено, що відповідно до рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 5).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2024/003526442, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8). Ця адреса є також зареєстрованою адресою проживання позивача – матері, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 780477, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти 02 жовтня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у Полтавському фаховому коледжі Полтавського університету економіки і торгівлі, ступінь – фаховий молодший бакалавр, форма здобуття освіти – денна, код та назва спеціальності – F3 Комп`ютерні науки, дата початку здобуття освіти – 01 вересня 2025 року, дата завершення здобуття освіти – 30 червня 2028 року, номер наказу про зарахування – 6-С, дата наказу про зарахування 12.08.2025 (а.с. 9).

Оскільки повнолітній син сторін - ОСОБА_3 - продовжує навчатись, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, позивач звернулась до суду із відповідним позовом про стягнення аліментів з батька відповідно до статті 199 СК України.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 199 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею статті 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частин 1,2 статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року зазначено про обов`язок батьків утримувати повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання, після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), який (обов`язок) настає за обов`язкової сукупності трьох юридичних фактів: досягнення дитиною віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років і продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аналіз статей 182, 191, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України у поєднанні з основними правилами доказування (параграф перший глави п`ятої розділу першого ЦПК України) дає підстави зробити висновок про те, що обов`язок батька (матері) надавати матеріальну допомогу своїй дитині, яка продовжує навчання, презюмується. Батько (мати) можуть бути звільненні від такого обов`язку у разі доведеності факту неможливості надавати допомогу дитині, при цьому, зважаючи на специфіку спірних правовідносин, обов`язок доведення такого факту покладається саме на батька (мати), до яких пред`явлений позов.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Висновки щодо правозастосування

З огляду на викладені норми чинного законодавства, зважаючи на встановлені обставини справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що форма навчання повнолітнього сина позивача та відповідача є денною. З огляду на викладене, ОСОБА_3 як студент денної форми навчання потребує матеріальних витрат, необхідних для забезпечення організації навчання. Це вказує на наявність потреби в матеріальній допомозі батьків.

Оскільки ОСОБА_3 навчається на денній формі, це виключає його працевлаштування.

Судом не встановлено, що відповідач допомагає своєму сину матеріально у зв`язку з навчанням останнього у навчальному закладі.

Відповідачем також до суду не надано доказів неможливості надання матеріальної допомоги сину.

Обов`язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дітей, які хоча й досягли повноліття, однак продовжують навчання з метою здобуття спеціальності, що забезпечить їм можливість у подальшому працевлаштуватися та мати власний незалежний від батьків дохід. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов`язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою та не ставити повнолітніх у становище вибору між можливістю подальшої освіти і здобуття спеціальності та між необхідністю працевлаштування для власного матеріального забезпечення.

Таким чином, беручи до уваги обов`язковість сукупності таких юридичних фактів - як досягнення сином повнолітнього віку, продовження ним навчання і у зв`язку з цим існування потреби у матеріальній допомозі, наявності у відповідача можливості надавати таку допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 в розмірі частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Таким чином, суд вважає за необхідне визначити дату початку стягнень з дати звернення до суду, а саме з 24 жовтня 2025 року.

Поряд із цим, суд зазначає, що у позовній позивач просила стягувати аліменти у розмірі частини всіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд зазначає, що вимога про мінімальний розмір сплати аліментів, що становить не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, судом задоволена бути не може, оскільки мінімальний розмір аліментів, які можуть бути стягнуті на користь повнолітньої дитини, законодавством не врегульований.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина в розмірі частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з 24 жовтня 2025 року і на весь період навчання, але не більш як до досягнення сином двадцяти трьох років.

Згідно з статтею 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат

Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період навчання – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в розмірічастини його заробітку (доходу), щомісячно, на весь період навчання, але не більш як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ;

третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва