Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №534/1705/25 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/1705/25

Провадження №2/534/641/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

в складі суду: головуючого судді Малюк М.В.,

за участю секретаря судового засідання Савченко Я.О.,

учасники справи не з`явилися,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «Факторинг Партнерс» (далі також - позивач) звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 (далі також - відповідач) заборгованість за кредитним договором №3638284 від 16.08.2021 в розмірі 20 007,50 грн, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 13 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір №3638284. Відповідно до умов цього договору відповідачу надано кредит у сумі 5 000 грн, строком на 15 днів, з 16.08.2021 по 31.08.2021. 26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26/07/24, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість у сумі 20 007,50 грн, з яких: 5 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 15 007,50 грн – заборгованість за процентами.

Відповідач у відповідності до статті 278 ЦПК України відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

23.07.2025 Горішньоплавнівським міським судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою відкрите провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику сторін.

Ухвалою від 18.07.2025 суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, зокрема витребував у АТ «Укргазбанк» інформацію про перерахування кредитних коштів відповідачеві.

На виконання вимог ухвали суду від 18.07.2025, 01.09.2025 представником АТ «Укргазбанк» надану інформацію, з якої вбачається, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не є клієнтом АБ «Укргазбанк». Встановити власника карти № НОМЕР_2 , не має технічної можливості, так як відсутні шість знаків в номері картки.

20.10.2025 Горішньоплавнівським міським судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою здійснено перехід розгляду справи з порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав. Проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав. Правом відзиву на позовну заяву не скористався.

12.01.2026 у відповідності до вимог частини 1 статті 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду цієї справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені Судом.

Суд дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що 16.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний Договір № 3638284 (далі – Договір, кредитний договір), кредитний договір підписано електронним підписом.

Відповідно до пункту 1 Договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк, визначений в пункті 1.3, надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній в п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно з пунктом 1.4. Договору, виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

Типом кредиту є споживчий кредит.

Сума кредиту становить 5 000,00 грн.

Кредит надається на строк - 15 днів із 16.08.2021, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 31.08.2021 (пункти 1.3-1.4 Договору).

Проценти за користування кредитом: 7,50 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно із п. 2.1 Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Відповідно до п.6.1 Договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проєкт цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції щодо укладення цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки цифр, або тільки літер) для підписання цього Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні 3 мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Кредитодавець накладає на Договір свою електронну печатку з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення Договору. Після укладення цей Кредитний договір надається (надсилається) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству. За зверненням Позичальника Товариство може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку Позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу Позичальника засвідчену Кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді, за письмовим зверненням Позичальника (п.6.2 Договору).

Відомості про картковий рахунок позичальника, на який кредитодавець згідно з умовами пункту 2.1 Договору має перерахувати кредитні кошти, Договір не містить.

Відповідно до довідки, наданої ТОВ «ФК «Елаєнс», на підставі договору №40484607_26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «ФК «Елеанс» та ТОВ «Мілоан», 16.08.2021, за договором №3638284 на банківську картку № НОМЕР_2 перераховано грошові кошти в сумі 5 000,00 грн.

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26/07/24, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором №3638284 на загальну суму 20 007,50 грн, на підтвердження чого свідчить витяг з реєстру боржників до договору факторингу, підписаний клієнтом та фактором.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором заборгованість відповідача перед позивачем складає 20 007,50 грн, з яких: 5 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 3 000,00 грн – заборгованість за процентами, 15 007,50 грн – заборгованість за комісіями.

Норми права, які застосовані Судом.

З огляду на предмет спору, для суду підлягають вирішенню питання, по-перше, щодо реальності права вимоги, відступленого позивачеві, тобто укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, по-друге, стосовно переходу права вимоги від первісного до нового кредитора за договором факторингу та наявності підстав стягнення заборгованості. До спірних правовідносин належать застосуванню насамперед норми Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Реальним (від лататинського res - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії. При визначенні реального договору суд посилається на позицію ОП КЦС ВС у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17.

Отже кредитний договір є реальним договором, тобто вважатиметься укладеним з моменту передання позичальникові грошей.

Тому обов`язковою умовою укладення між сторонами кредитного договору має бути доведення факту передання кредитодавцем відповідачеві грошових коштів, що є предметом кредитного договору.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на предмет доказування для позивача, зокрема факту реальності вимоги, тобто перерахування первісним кредитором кредитних коштів, ураховуючи вимогу про допустимість та належність доказів суд зауважує, що означений факт може бути підтверджений первинними документами, які містять обов`язкові реквізити (найменування особи (юридична або фізична), яка склала документ, назву документа, дату і місце його складання, зміст та обсяг операції, одиницю її вимірювання, підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу – ініціатора здійснення операції; найменування одержувача коштів, номер(и) рахунку(ів)).

Основними нормативними актами, які встановлюють вимоги до форми та змісту первинних документів в бухобліку є: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV; положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Тож, документ, який не містить достатніх відомостей про операцію або взагалі не містить ніякої інформації про фінансову операцію, не може вважатися доказом перерахування кредитних коштів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Однією з правових підстав заміни кредитора у зобов`язанні є заміна за договором факторингу.

Зокрема, згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Оцінка Суду

Суд, застосував означені норми права, оцінив наявні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємного зв`язку їх у сукупності, дійшов таких висновків.

Позивачем пред`явлено позов, предметом якого є вимоги останнього до відповідача про стягнення заборгованості, зокрема за кредитним договором №3638284 від 16.08.2021.

Згідно з цим договором кредитодавець зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 5 000,00 грн шляхом перерахування коштів на картковий рахунок (пункт 2.1 Договору).

Натомість Договір не містить відомостей щодо належного відповідачеві карткового рахунку (див пункт 2.1 та розділ 10 Договору).

Доказів про перерахування відповідачеві кредитних коштів матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою кредитний договір є реальним договором, тож вважається укладеним із моменту передачі кредитором позичальникові грошових коштів.

У постанові від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18 Верховний Суд зазначив, що наданий банком розрахунок заборгованості, як доказ існування між сторонами кредитних правовідносин, наявності заборгованості та її розмір, сам по собі не є належним та допустимим доказом укладення кредитного договору та наявності заборгованості за цим договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, позивачем не надано.

Належними доказами, які можуть підтвердити наявність кредитної заборгованості та її розмір, можуть бути виключно первинні документи, оформлені згідно з нормами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

У пункті 51 «Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75, зазначено, що первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі реквізити:

1)назву документа (форми);

2)дату складання;

3)найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи , який/яка склав/склала документ/від імені якої складений документ;

4)зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиниці її виміру;

5)посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення;

6)особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу – ініціатора здійснення операції; найменування одержувача коштів, номер(и) рахунку(ів)).

Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

З огляду на правову природу кредитних договорів, право вимоги позивача до відповідача про повернення грошових коштів на підставі відступленого права вимоги, відповідно обов`язок відповідача виконати цю вимогу, залежить від факту передачі останньому грошових коштів первісним кредитором.

За наведених обставин, позивачем не виконано процесуального обов`язку щодо доведення обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, зокрема не доведено передачі грошових коштів відповідачеві.

У цьому випадку ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій, зокрема, щодо подання доказів, несе позивач.

Суд не бере до розгляду довідку ТОВ Фінансова компанія «Елаєнс» про підтвердження переказу грошових коштів у сумі 5 000,00 грн, оскільки вона не містить усіх передбачених законом реквізитів для переказу коштів, зокрема відомостей, що дозволили б ідентифікувати відповідача як отримувача коштів, так і належність означеного в квитанції номеру рахунку власно останньому, тобто не відповідає імперативним вимогам належності та допустимості до таких доказів.

Згідно з листом АБ «Укргазбанк» від 24.06.2025, наданим на виконання ухвали суду від 18.07.2025, відповідач не є клієнтом АБ «Укргазбанк», встановити власника картки № НОМЕР_2 не має можливості.

Інших клопотань від позивача не надходило.

З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, визначений статтею 13 ЦПК України, суд не може з власної ініціативи збирати докази у цій справі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами факту передачі первісним кредитором відповідачеві кредитних коштів, а тому в задоволенні позову слід відмовити. Відповідно інші доводи позивача, зазначені в позовній заяві, не впливатимуть на висновки суду.

Керуючись ст ст. 12, 78, 81, 89, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вулиця Гедройця Єжи, 6, офіс 521.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Марина МАЛЮК