Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №533/906/25 — Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа №533/906/25

Провадження №2/533/44/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

13 січня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,

за участю: секретаря судового засідання - Шуліки Л.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В

23.10.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.01.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №14.01.2025-100001220.

Відповідно до договору кредитор зобов`язався надати позичальнику ОСОБА_2 кредит у розмірі 18000,00 грн, строком на 155 календарних днів. Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, відповідач у встановлений договором строк борг не сплатив.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 54180,00 грн, з яких: 18000,00 грн - заборгованість по основному боргу; 22320,00 грн - заборгованість по відсоткам; 1620,00 грн - комісія за надання; 3240,00 грн - комісія за обслуговування; 9000,00 грн - неустойка.

Згідно ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 03.11.2025, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16.11.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив, з якого вбачається, що позивач не довів належними та допустимими доказами ні факту укладення спірного договору, ні факту видачі чи перерахування кредитних коштів, ні реального розміру заявленої заборгованості та інші обставини на які він посилається у позові. Матеріали справи не містять технічних доказів акцепту електронного договору, жодних первинних документів, що підтверджують переказ грошових коштів, а поданий позивачем розрахунок є його одностороннім волевиявленням, який не містить детальних математичних обчислень та інших обов`язкових даних, що не дає можливості встановити порядок, механізм і правомірність нарахувань. Крім того, вимоги про стягнення комісій, процентів і неустойки суперечать імперативним нормам законодавства, містять ознаки нікчемних та несправедливих умов договору і порушують встановлені законом обмеження фінансового навантаження на споживача. Таким чином, недоведеність позивачем фактичних обставин, неналежність поданих ним доказів та протиправність заявлених нарахувань, свідчать про повну безпідставність позову. За таких умов вимоги Позивача не можуть бути визнані обґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню (а.с.41-51).

21.11.2025 від представника позивача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив з якої вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №14.01.2025-100001220 від 15.01.2025 у електронній формі, яка законодавчо прирівнюється до письмової. Відповідач не заперечує, що вказаний засіб зв`язку, а саме: номер телефону НОМЕР_1 належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Крім того, саме цей номер

телефону відповідач вказує у відзиві, як такий, що належить йому. Відтак, відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами. Окрім цього, від центрального вузла системи BankID НБ України були отримані зокрема дані, які однозначно ідентифікують відповідача. Заперечуючи про належність проведення ідентифікації відповідач не підтвердив це відповідними засобами доказування. Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв. Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача. Також сторона відповідача не зазначила, яке саме її право, як споживача фінансової послуги, було обмежено кредитним договором. Відповідач не надав жодного належного доказу, який би стосувався предмету доказування на підтвердження не укладення та не виконання умов кредитного договору (а.с.77-83).

21.11.2025 від представника відповідача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд», надійшло клопотання про витребування доказів (а.с. 95-96).

24.11.2025 відповідачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» направлено заперечення, з яких вбачається, що додані позивачем до відповіді на відзив письмові докази подані після спливу встановленого законом строку, без доведення причин неможливості подання їх раніше, а отже відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України не можуть бути долучені судом до матеріалів справи та не підлягають оцінці під час розгляду справи по суті. З огляду на відсутність належних доказів фактичного волевиявлення відповідача, твердження позивача про дійсність електронного підпису та укладення договору є необґрунтованими. Позивач фактично намагається перекласти покладений на нього законом обов`язок доказування на відповідача, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства. Також, необхідно звернути увагу, що квитанція про перерахування коштів від 15.01.2025, на яку посилається позивач у позовній заяві, у матеріалах справи відсутня і жодних пояснень щодо цього позивач у відповіді на відзив - не наводить. Далі відповідач зазначила, що в кредитному договорі №14.01.2025 - 100001220 від 15.01.2025 не зазначено, що комісія за надання кредиту - це плата за використання позивачем у своїй господарській діяльності сторонніх сервісів та інш. Отже, вимога позивача про стягнення 1620,00 грн комісії за надання кредиту - є неправомірною. Враховуючи, що правовий режим воєнного стану в Україні діє з 24.02.2022 і триває дотепер, а п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України прямо забороняє стягнення неустойки (штрафів, пені) у цей період та зобов`язує кредитодавців списати такі нарахування, позивач позбавлений правових підстав вимагати від відповідача сплату будь-яких штрафних санкцій. Отже, заявлена позивачем неустойка у розмірі 9000,00 грн - суперечить імперативним нормам закону, не підлягає стягненню та не може бути покладена на відповідача (а.с.67-71).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 04.12.2025, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без її участі, у задоволенні позовних вимог просить відмовити з підстав наведених у відзиві (а.с.50 на звороті).

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 15.01.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №14.01.2025-100001220.

ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №14.01.2025-100001220 пройдено ідентифікацію, шляхом використання Системи ВankID національного банку (а.с.31).

15.01.2025 ОСОБА_1 за допомогою одноразових ідентифікаторів «Е996» та «А996» підписано:

- пропозицію ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) (а.с.10-13);

- заявку кредитного договору №14.01.2025-100001220 (кредитної лінії), за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 18000,00 грн строком на 155 днів, дата повернення кредиту - 18.06.2025. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандартна». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 1620,00 грн. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит становить 0,97% та графіки платежів. Також вказана орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 3209,43%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 45180,00 грн, загальні витрати за споживчим кредитом 27180,00 грн. Неустойка: 270,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 547,5% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку. Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України встановлюється законом. У заявці зазначена інформація про клієнта банку. Окрім цього зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: НОМЕР_7 (а.с.13 на звороті-14);

- відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №14.01.2025-100001220 (кредитної лінії), у якій зазначено, що позичальник підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору(оферту) невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору №14.01.2025-100001220 від 15.01.2025, з якими вона попередньо уважно ознайомилася (а.с.14 на звороті - 16);

- інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 у якому вказані контактні номери телефонів позичальника, інформація про місце його роботи, контактні номери телефонів третіх (близьких) осіб (а.с.16 - 17);

- паспорт споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) (а.с.18 - 20).

З довідки №1911/25-1 від 19.11.2025 виданої ТОВ «СМ УНІВЕРСАЛ» вбачається, що на номер абонента НОМЕР_2 15.01.2025 о 10:53:02 було доставлено SMS-повідомлення з текстом: «Код підтвердження: А996 для Паспорту НОМЕР_3 для договору» (а.с.85).

З відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.12.2025 №20.1.0.0.0/7-251208/96713-БТ вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ). А також надано виписку по рахунку № НОМЕР_5 за період 15.01.2025-15.01.2025, з якої вбачається, що відповідно до виписки 15.01.2025 міститься зарахування на суму 18000,00 грн (а.с.109-110).

Далі судом встановлено, що ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало кредит в сумі 18000,00 грн, що підтверджується довідкою №118-2010 від 20.10.2025 наданою ТОВ «УПР» з якої вбачається, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «УПР» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 15.01.2025 10:54:11 на суму 18000,00 грн, номер картки НОМЕР_5 , номер транзакції в системі іРay.ua - 624785170, призначення платежу: Видача за договором кредиту №14.01.2025-100001220 (а.с.21).

Відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на день подання позову становить 54180,00 грн, з яких: 18000,00 грн - заборгованість по основному боргу; 22320,00 грн - заборгованість по відсоткам; 1620,00 грн - комісія за надання; 3240,00 грн - комісія за обслуговування; 9000,00 грн - неустойка, що підтверджується наданим розрахунком (а.с.27).

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно із ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань перед позивачем за кредитним договором №14.01.2025-100001220 від 15.01.2025, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу, відсотків за користування кредитними коштами, та комісій за вказаним договором є законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, позивач за кредитним договором №14.01.2025-100001220 від 15.01.2025 просить стягнути з відповідача 9000,00 грн неустойки.

Однак, суд вважає, що нарахування неустойки у розмірі 9000,00 грн позивачем здійснювалося безпідставно з огляду на наступне.

Згідно із п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено по теперішній час.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування неустойки, слід відмовити.

Оскільки відповідачем порушено зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, то на підставі статей 525-527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №14.01.2025-100001220 від 15.01.2025 в сумі 45180,00 грн, з яких: 18000,00 грн - заборгованість по основному боргу; 22320 грн - заборгованість по відсоткам; 1620,00 грн - комісія за надання; 3240,00 грн - комісія за обслуговування.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 54180,00 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 45180,00 грн, що становить 83,39% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2020,04 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вулиця Саксаганського, буд.133-А, місто Київ, 01032) заборгованості за кредитним договором №14.01.2025-100001220 від 15.01.2025, у загальному розмірі 45180,00 грн (сорок п`ять тисяч сто вісімдесят гривень 00 копійок), з яких: 18000,00 грн - заборгованість по основному боргу; 22320 грн - заборгованість по відсоткам; 1620,00 грн - комісія за надання; 3240,00 грн - комісія за обслуговування.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2020,04 грн.

Рішення може бути оскаржене впродовж тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана впродовж тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Оксенюк