Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №445/2418/25 — Буський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №445/2418/25

Провадження №3/943/52/2026

09 січня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., за участі секретаря судового засідання Пирки В.М, за участю адвоката Медвідь В.О. (в режимі ВКЗ), розглянувши матеріали, які надійшли від т.в.о. начальника Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає в АДРЕСА_1 , -

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

З протоколу серії ЕПР1 №462895 вбачається, що ОСОБА_2 23.09.2025 року о 17 год. 29 хв. на дорозі сполучення Баймаки-Рижани Золочівського району Львівської області, керував трактором колісним shifeng sh240, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, почервоніння шкірного покриву обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, дана подія фіксувалася на нагрудну боді-камеру 2100, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Водій ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, забезпечив явку свого захисника, адвоката Медведя В.Р. Останнвй, в судовому засіданні вину водія заперечив, мотивуючи тим, що матеріали судової справи за №445/2418/25 взагалі не містять будь - якого рапорту працівників Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області. Також, із змісту Протоколу вбачається те, що так звана подія мала місце 23.09.2025 року о 17 год. 29 хв. Разом з тим, зупинення ОСОБА_2 відбулось о 16:30 год., а закінчили оформлення відповідних матеріалів о 16 год. 58 хв. Натомість, направлення на огляд водія транспортного засобу від 23.09.2025 року взагалі містить час 17 год. 32 хв. Крім того, стверджує, що поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою ПДР, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів є неправомірними. Разом з тим, до матеріалів справи за №445/2418/25 долучено відеоматеріали, які складаються із 3-х треків, які зняті на три різні камери, що підтверджується відповідними номерами на відео. Однак, протокол мітить посилання лише та виключно на одну камеру, а саме - 2100. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 462895 ознаками алкогольного сп`яніння зазначено «запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, почервоніння шкірного покриву обличчя». 3 наведеного вбачається відсутність у гр. ОСОБА_2 таких ознак алкогольного сп`яніння як порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, а така ознака як почервоніння очей взагалі не існує, а отже висновок працівників патрульної поліції про перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння матеріалами справи не доводиться. Також стверджує, що жодної відмови від проходження освідчення в медичному закладі не було, а працівники поліції не змогли між собою розібратись на логічне запитання власника майна, хто забезпечить схоронність його майна, оскільки як вбачається із відео, вказаний трактор без кабіни, яка могла б зачинятись на ключ. Просить суд закрити провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КупАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, про що подав письмове клопотання.

Вислухавши адвоката, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров`я.

Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп`яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858.

З наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Отже, пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов`язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_2 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп`яніння відмовився, що підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема:

- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 462895 від 23.09.2025, де викладена фабула вчиненого правопорушення;

- відеозаписом події, який міститься на компакт-диску, де зафіксована відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку;

- направленням водія в Буську ЦРЛ з метою виявлення стану сп`яніння від 23.09.2025 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який відмовився від проходження.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, в розумінні вимог ст. 251 КУпАП будь-який відеозапис (до того ж зафіксований не в автоматичному режимі) на якому є будь-які фактичні дані, на основі яких можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи є доказом в справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні оглянуто відеодиск з бодікамери поліцейського. Зокрема на такому зафіксовано момент зупинки поліцейськими транспортного засобу ОСОБА_2 , розмову водія з поліцейськими. Останні роз`яснили водію його права, оголосили те, що в них виникла підозра, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд на стан сп`яніння і на місці зупинки транспортного засобу, і в медичному закладі, роз`яснили порядок такого проходження та відповідальність за відмову від проходження огляду.

На неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на місці зупинки за допомогою алкотестера або в медичному закладі, водій неодноразово відмовлявся, зокрема на файлі 1 зафіксовано пропозицію пройти огляд на місці на 1,05 хв, на 1,17 – відмову водія пройти огляд, також на 1.52 хв відео зафіксовано відмову їхати в лікарню для огляду.

В подальшому, коли поліцейський пояснив, що за відмову пройти огляд на стан сп`яніння, на водія буде складено відповідний протокол, водія відсторонено від керування транспортним засобом, ОСОБА_2 погодився пройти огляд на місці зупинки, підійшов до службового автомобіля поліцейських, однак під час з`ясування анкетних даних, знову неодноразово відмовився пройти такий огляд (… трактор не залишу…тут все відкрито, як я залишу…..в лікарню не поїду).

Суд критично ставиться до тверджень захисника щодо неточності годин в матеріалах справи, на відеофайлах, різна номери відео з посиланням на одку бодікамеру, оскільки такі не спростовують вину водія у інкримінованому порушенні за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо відмови проходження огляду на стан сп`яніння.

До того ж, посилання захисника на відсутність причини зупинки водія не заслуговують на увагу, оскільки наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі.

Підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши відеозапис, суд дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з переглянутого відеозапису виявлено не було.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Вважаю, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст.256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.

Таким чином, докази, здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності не має.

ОСОБА_2 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, яке в даному випадку є безальтернативним, та стяннути з останнього в користь держави судовий збір.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, стягнення накладається у подвійному розмірі відповідно до ст. 308 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 40-1, 276-280, 283, 307-308 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Повний текс постанови виготовлено 13 січня 2026 року.

Суддя Б. М. Журибіда