Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №645/8403/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/8403/25

Провадження № 3/645/105/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Феленко Ю.В., розглянувши матеріалищо надійшли з Управління патрульної поліції у м. Харкові Департаменту патрульної поліції у м.Харкові про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

18.11.2025 о 23 год. 35 хв. у м. Харкові по пр-ту Героїв Харкова, в районі буд. 198, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом мопедом «Electrik Scooters» без державної реєстрації з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобуза допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Під час складання протоколу проводилася відеозйомка на поліцейську бодікамеру 474445 на підставі Закону України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху»

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

У призначені судові засідання ОСОБА_1 не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повісток про виклик за вказаним ним при складенні протоколу про адміністративне правопорушення зареєстрованим місцем проживання, заяв та клопотань не надавав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

ОСОБА_1 було достовірно відомо про складання відносно нього протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, однак, він не цікавиться провадженням у справі, про дати розгляду якої міг також отримати інформацію за допомогою офіційних джерел, такий як веб-сторінка суду.

За таких обставин відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 ..

Суд, дослідивши письмові матеріали та відеозапис, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 19.11.2025 серії ЕПР1 №517160, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів;

- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 18.11.2025, складеного о 23.40 год.;

- даними відеозапису, який міститься в матеріалах справи;

- відповідно до довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області, згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_1 .

Дії водія ОСОБА_1 співробітниками УПП в Харківській області про порушення ним п. 2.5ПДР України кваліфіковані вірно, так як згідно з п. 2.5ПДР- водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735(далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до п.6 Розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. (п.7 розділ І Інструкції). Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.(п.6 Розділ ІІ Інструкції).

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.

Таким чином, з врахуванням викладеного, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення від 19.11.2025 серії ЕПР1 №517160 відносно ОСОБА_1 складено в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.10. ПДР учасник дорожнього руху, це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.

До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).

Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Правил, механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №278/3362/15-к від 01.03.2018.

Отже, коли електросамокат служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, тому він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.

Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023, який набрав чинності 23.03.2023 внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є також низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Пунктом 1.5 ПДР України встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об`єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Отже, будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму належить до механічних транспортних засобів., а особа, яка ним керує є водієм, на підставі чого ОСОБА_1 , як водій керував транспортним засобом та був учасником дорожнього руху, який мав дотримуватись вимог ПДР України.

З врахуванням наведеного вище, суд вважає доведеним невідповідність дій водія ОСОБА_1 , вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків, зокрема, накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VIзі змінами та доповненнями суд стягує з правопорушника судовий збір.

Керуючись ст.ст. 130,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн..

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.В. Феленко