Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №161/328/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 11 січня 2026 р.

Справа: №161/328/26

Суддя: Рудська С. М.

Справа № 161/328/26

Провадження № 3/161/729/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чаруків Луцького району Волинської області, громадянина України, одруженого, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягався, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає адресою: АДРЕСА_1

за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

06.01.2026 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правоопрушення серії ВАД № 595778 від 26.12.2025 року, відповідно до якого 26.12.2025 року близько 21.34 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , чим завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 06.01.2026 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правоопрушення серії ВАД № 595779 від 26.12.2025 року, відповідно до якого 26.12.2025 року близько 21.34 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили.

Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.

Так, про судове засідання, призначене на 12.01.2026 року о 10.00 ОСОБА_1 був повідомлений смс-сповіщенням (судовою повісткою), яке було отримано ним 07.01.2026 року, тобто не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді (а.с. 14).

Зважаючи на вищевикладене та з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст. 173-2 КУпАП не передбачається обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Статтею 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплено зазначення термінів, які вживаються у даному Законі.

Домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Із наведеного слідує, що обов`язковою ознакою психологічного насильства є дії кривдника, наслідком яких стали побоювання постраждалої особи за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди її психічному здоров`ю.

Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правоопрушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністартивного правопорушення.

Проте, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, орган, що склав протоколи про адміністративні правопорушення, в них не зазначив суть правопорушень – які саме протиправні дії вчинив ОСОБА_1 щодо потерпілої ОСОБА_2 , в чому саме полягало психологічне насильство, яке завдало емоційну невпевненість, завдало шкоди її психічному здоров`ю, чи у зв`язку з чим у неї виникли побоювання за свою безпеку.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положення ч. 3 ст. 62 Конституції України регламентують, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що органом, яким було складено протоколи про адміністративні правопорушення та стороною потерпілої, не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів того, що 26.12.2025 року ОСОБА_1 вчинив протиправні дії, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючисьст. 173-2, п. 7 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП в зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua