Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №420/37360/25 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Суд: Татарбунарський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 12 січня 2026 р.

Справа: №420/37360/25

Суддя: Дем'янова О. А.

Справа № 420/37360/25

Провадження № 2-а/515/32/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю: секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

04 листопада 2025 року ОСОБА_1 через свого представника Гуркіна Є.В. звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, вказав, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . У мобільному застосунку «Резерв+» (е-ВОД) щодо нього відображаються записи: «09.11.2024 — дата уточнення даних»; «16.07.2024 — наявне порушення (не уточнення даних)»; «16.11.2024 — Розшукує ТЦК». Підставою внесення статусу «перебуває у розшуку» від 16.11.2024 року зазначено «не уточнили дані до 16.07.2024». При цьому протокол про адміністративне правопорушення і постанова про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 відсутні, що підтверджує відсутність законних підстав для внесення таких відміток. Зазначив також, що Постанова КМУ №1487, п. 79 дозволяє вносити відмітку «Розшукує ТЦК» лише за наявності процесуальних документів (протокол, постанова суду, ухвала). У даній справі вони відсутні. Висновок ГНЕУ ВРУ від 30.05.2022 №13335 прямо вказує, що «адміністративний розшук» не передбачений жодною нормою КУпАП і може застосовуватися лише у кримінальному процесі. Відповідно до Закону України №1951-VIII від 16.03.2017 «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі — Закон №1951-VIII) дані, що вносяться до Реєстру, визначені вичерпно статтями 6–8 Закону. До таких даних віднесено виключно персональні та службові відомості (ПІБ, місце проживання, стан здоров`я, військове звання, військово-облікова спеціальність, відстрочка, бронювання тощо). Таким чином, статус «Розшукує ТЦК» не передбачений Законом №1951-VIII, не належить ні до категорії персональних, ні до службових даних, а отже внесення його до Реєстру є поза межами закону (ultra vires) та порушує його конституційні права. Окрім цього, відповідно до змін, внесених Законом №3633-IX, 60-денний строк уточнення облікових даних відлічується з дня набрання чинності указом Президента України «Про оголошення мобілізації» та після 24.02.2022 року дія мобілізації лише продовжувалася (№272/2024, №470/2024, №741/2024, №27/2025, №236/2025 тощо) — нового указу про оголошення у 2024–2025 роках не було, отже відлік «нових» 60 днів не настав. При цьому, обов`язок уточнити дані встановлювався до 16.07.2024 року, тому граничний строк сплив 16.07.2025 року та після цієї дати відповідальність неможлива. Таким чином, навіть якщо б Відповідач складав протокол (чого не було зроблено), то станом на після 16.07.2025 року притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП є неможливим. Верховний Суд у постанові від 28.05.2020 у справі №640/15238/19, а також у постанові від 18.07.2022 у справі №200/5872/21-а підтвердив, що пропуск річного строку є самостійною і достатньою підставою для скасування будь-яких заходів притягнення. Отже, навіть формальне посилання Відповідача на «порушення правил військового обліку» не може бути легітимною підставою для внесення відомостей у Реєстр, оскільки строки притягнення до відповідальності спливли. Постанова ВС у справі №640/15238/19: притягнення після спливу строків є незаконним і тягне скасування постанови. Закон №3696-IX від 09.05.2024 — звільняє від відповідальності за неоновлення даних, якщо вони могли бути отримані з державних реєстрів.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення та відображення у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 , як такого, що «порушив правила військового обліку» та «розшукує ТЦК» та зобов`язати відповідача вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про позивача, як такого, що «порушив правила військового обліку» та «розшукує ТЦК».

10 листопада 2025 року Одеський окружний адміністративний суд виніс ухвалу, якою передав адміністративну справу для розгляду за підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2025 року справу розподілено судді Дем`яновій О.А.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 04 грудня 2025 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Позивачу на його дійсну адресу була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі від 04 грудня 2025 року, яку згідно з наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, він отримав власноруч 18.12.2025 року та розписався про його отримання (а.с.28).

Представник адвокат Гуркін Є.В. повідомлений про розгляд справи шляхом надіслання на його електронну адресу ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з довідкою Татарбунарського районного суду Одеської області про доставку електронного документу, ухвала суду від 04.12.2025 року та прикріплені файли доставлені до електронного кабінету ОСОБА_2 05.12.2025 року (а.с.17).

Відповідачу на його поштову адресу надіслана ухвала про відкриття провадження у справі від 04.12.2025 року разом з матеріалами, доданими до неї позивачем. Матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримане відповідальною особою відділу ТЦК Байбузенко 18.12.2025 року (а.с.29).

Відзиву на адміністративний позов від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін не заявлено.

Згідно з п.5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч.4 ст.229 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є громадянином України та 22.06.2023 року йому органом 8027 видано паспорт громадянина України № НОМЕР_2 дійсний до 22.06.2033 року (а.с.18-19).

Витягом з Реєстру територіальної громади №2025/0216004793 від 30.10.2025 року підтверджується його зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).

Із роздруківки, сформованої позивачем з мобільного додатку «Резерв+» вбачається, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 , значиться порушення правил військового обліку та він перебуває у розшуку з причини: «Не уточнили дані до 16.07.2024»., дата початку розшуку 16.11.2024. Також, із зазначеної роздруківки слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_5 (Татарбунари) 16.1.2024 звернулося до Нацполіції, щоб доставити його для складання протоколу через не уточнення даних до 16.07.2024 (а.с.21,22).

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається з позовної заяви, предметом розгляду у даній справі є оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення та відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про позивача як такого, що «порушив правила військового обліку» та «розшукує ТЦК».

Відповідачем у справі зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Між тим, суд не вбачає підстав для визначення ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем у цій справи з огляду на наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, уведено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який не одноразово було продовжено та триває на даний час.

Згідно з абз. 1 ч. 5ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові №344/6751/22 від 27 березня 2024 року надав висновок щодо компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час розгляду справ, у яких їх долучено до участі у справі та вказав наступне:

«Відповідно до пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Аналіз наведеної правової норми свідчить, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/22225/21 (провадження № К/990/20744/22)».

Враховуючи обставини справи, зазначені в позові, беручи до уваги вказані висновки Верховного Суду, зважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_6 , а відтак не має статусу юридичної особи та не може бути відповідачем у цій адміністративній справі, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 5-7, 9, 77, 90, 241-247, 262, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А.Дем`янова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua