Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №168/851/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 168/851/25 Провадження №33/802/95/26 Головуючий у 1 інстанції:Хаврона О. Й.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю секретаря судового засідання Богдан Л.М., захисника Клімука В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Клімука В.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Старовижівського районного суду Волинської області від 17 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні двох неповнолітніх дітей, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.судового збору.

Згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 30.08.2025 року о 10.47 год., по вул. Привокзальна в селищі Стара Вижівка Ковельського району, керуючи автомобілем «Опель Вектра», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, проба позитивна – 1,79 проміле, від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.

Не погодившись з постановою судді першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що на відеозаписі не зафіксовано проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, чи було дотримано працівниками поліції процеду проведення такого огляду, чи погодився ОСОБА_1 з встановленим результатом. Крім того не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки.

Захисник просить скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 знає про наявність відповідного провадження в суді апеляційної інстанції, повідомлявся про розгляд апеляційної скарги, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не повідомив про бажання приймати участь у судовому засіданні. Враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою під час розгляду справи в апеляційній інстанції, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності останнього та за участі його захисника - адвоката Клімука В.С.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника - адвоката Клімука В.С., який підтримав апеляційну скаргу, доходжу такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону, при розгляді справи, судом першої інстанції дотримано.

Так, п.2.9а. ПДР стверджено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ч.1 ст. 130 КпАП України.

Оскільки огляду на стан сп`яніння підлягають усі водії щодо яких є підстави вважати, що вони керували транспортним засобом із ознаками певного виду сп`яніння, то згідно із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, до таких осіб відноситься і ОСОБА_1 . Зокрема, враховуючи і той факт, що останній сам вказав про наявність запаху алкоголю з ротової порожнини, пояснивши це тим, що відвідував стоматолога, однак при цьому, ні апелянт, ні його захисник - адвокат Клімук В.С., не повідомили суду, які ж саме лікарські засоби могли спричинити такий запах та позитивну пробу 1,79 проміле, при цьому ними належним чином не обґрунтовано свою правову позицію.

Висновок Старовижівського районного суду Волинської області про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, за обставин, викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом, з чим повністю погоджується апеляційний суд.

Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного адміністративного правопорушення, за обставин, зазначених в оскарженій постанові судді, підтверджується зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами, яким надана відповідна юридична оцінка у їх сукупності, а саме: протоколом серії ЕПР1 №438426 від 30.08.2025; рапортом № 3973 від 30.08.2025; тестом Drager«Alcotest 6810», результат якого позитивний 1.79 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння; рапортом інспектора СРПП СДП № 3 (сел. Стара Вижівка) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції Юрія ВИШНЕВСЬКОГО від 30.08.2025.

Крім того, вина ОСОБА_1 доводиться відеозаписами, які значаться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, та які, з урахуванням вимог ст. 251 КпАП України, є належним доказом вини останнього.

За змістом апеляційної скарги захисник ставить під сумнів факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, проте такі доводи захисника не заслуговують на увагу. З відеозапису бодікамери поліцейського вбачається, що на ньому зафіксовано, в якому саме порядку проведено оформлення матеріалів даної справи про адміністративне правопорушення, відсторонення водія від керування транспортним засобом. Водночас, оцінюючи доводи сторони захисту щодо неповноти відеозапису бодікамер поліцейського, суд бере до уваги, що на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 , під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи про адміністративне правопорушення не висловлював жодних заперечень щодо керування ним транспортним засобом, результатів та процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, а навпаки повідомив поліцейському про вживання алкогольних напоїв. Водночас просив працівників поліції не складати протокол, при цьому запитував яку суму коштів треба заплатити за те, щоб вони не складали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Твердження захисника у судовому засіданні щодо відвідування апелянтом стоматолога не пояснюють наявність у нього показника алкоголю 1,79 проміле за результатами проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а навпаки судом розцінюється як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене.

Доводи сторони захисту про те, що в протоколі мало б бути вказано про порушення водієм п. 2.5, а не п.2.9 а ПДР, не можуть бути взяті до уваги, адже в матеріалах справи наявний висновок, яким підтверджено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим підтверджено факт проходження ним огляду на стан сп`яніння, а не відмови від його проходження.

Разом з тим, є безпідставними доводи сторони захисту про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків, оскільки оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення зафіксовано відеозаписом бодікамер поліцейського, що повністю відповідає вимогам ч. 2 ст. 266 КпАП України.

Так ч. 2 ст. 266 КпАП України стверджено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже з огляду на наведене доводи про неналежність доказів у справі чи відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, у діях ОСОБА_1 є безпідставними. Підстав для сумнівів у достовірності наявних в матеріалах справи доказів апеляційним судом не встановлено. Порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено. За таких обставин апеляційний суд позицію захисника Клімука В.С. про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП Українии, розцінює як обраний ним спосіб захисту.

Всі інші обставини, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі, не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі аргументи не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування постанови суду.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, а тому оскаржена постанова судді є законною та мотивованою, апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Клімука Віктора Сергійовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Старовижівського районного суду Волинської області від 17 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.В. Гапончук