Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №154/3539/25 — Волинський апеляційний суд

Суд: Волинський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 11 січня 2026 р.

Справа: №154/3539/25

Суддя: Гапончук В. В.

Справа № 154/3539/25 Провадження №33/802/57/26 Головуючий у 1 інстанції:Пустовойт Т. В.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

за участю

секретаря судового засідання – Богдан Л.М.,

особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_1 – Заборського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Хомича Андрія Миколайовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 05 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Володимирського міського суду Волинської області від 05.12.2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 гривень 60 копійок судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25.08.2025 року о 00-03 годині, в місті Володимир по вулиці Поліської Січі, керував транспортним засобом «Сузукі» державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, (звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці). Пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога у Володимирському ТМО відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України – відмова особи, яка керувала транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.98-101).

Не погоджуючись із постановою судді захисник Хомич А.М. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій вважає, що висновки, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не було повно та всебічно досліджено матеріали справи, а в матеріалах справи відсутні докази, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 .

Вказує на те, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, не визнав, наркотичні засоби не вживав, про що повідомляв поліцейським. Окрім цього у працівників поліції були відсутні правові та законні підстави для висування ОСОБА_1 вимоги у проходженні огляду на стан сп`яніння. Також звертає увагу суду на те, що транспортний засіб його довірителя перебував у нерухомому стані з увімкненим двигуном, факту руху авто не зафіксовано.

Звертає увагу апеляційного суду, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, а тому до нього має діями спеціальний порядок огляду на стан сп`яніння.

Просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КпАП України у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.103-106).

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.

Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України.

Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №433268 від 25.08.2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.4);

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому зазначені такі ознаки сп`яніння, як зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, а також відмова особи від проходження огляду від 25.08.2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.5);

- розпискою ОСОБА_1 про зобов`язання особи не керувати будь-якими транспортними засобами до повного витверезіння та передати транспортний засіб тверезому водію (а.с.6);

- відеозаписами події із нагрудних боді-камер інспекторів поліції (а.с.60).

-довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія по місцю свого проживання серії НОМЕР_3 від 17.05.2006 року (а.с.7).

При розгляді справи місцевим судом був допитаний в якості свідка інспектор поліції ОСОБА_2 .Взяті показання свідка судом першої інстанції належним чином обґрунтовані.

Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими, немає.

Апеляційним судом встановлено, що поліцейськими дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Працівники поліції при зупинці ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння та складенні адміністративних матеріалів діяли цілком у законний спосіб.

Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи.

Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду.

Таким чином усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Хомича Андрія Миколайовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 05 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua