Вирок від 27 листопада 2025 р. у справі №757/41684/25-к — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41684/25-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2025 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченої - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №72025000500000023 від 20.08.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, який неодружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , такий, що не має судимості, згідно ст. 89 КК України, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 200 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно висунутого обвинувачення, ОСОБА_6 вчинив незаконні дії з документами на переказ та неправомірне використання електронних грошей, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 , 18 березня 2025 року, в денний період часу, приблизно з 18 год. 40 хв. до 20 год. 50 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Підвисоцького, 6, усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення і отримання незаконних (неконтрольованих Державою) доходів, не маючи ліцензії (дозволу) Національного банку України, надав послуги з обміну (вводу, виводу) криптовалюти, чим вчинив незаконні дії з документами на переказ, електронними грошима, при цьому порушив положення наступних законів України.

Закону України «Про платіжні послуги» та «Положення про випуск електронних грошей та здійснення платіжних операцій з ними», що затверджено Постановою Правління Національного банку України № 210 від 29 вересня 2022 року, якими визначено правові вимоги щодо випуску та використання електронних грошей в Україні.

Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги»:

ст. 1:

- п. 14 Електронні гроші - це одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов`язанням такого емітента електронних грошей;

- п. 27 комерційний агент - юридична особа або фізична особа-підприємець, яка діє від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок особи, яку вона представляє під час надання платіжних послуг на підставі відповідного договору;

- п. 28 користувач платіжних послуг (далі - користувач) - фізична особа або юридична особа, яка отримує чи має намір отримати платіжну послугу як платник або отримувач (або обидва одночасно) та/або є власником електронних грошей (цифрових грошей Національного банку України), а в разі надання послуг банком - клієнт банку;

ст. 10:

- п. 1 до надавачів платіжних послуг належать:

1) банки, філії іноземних банків (далі - банки);

2) платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);

3) філії іноземних платіжних установ;

4) установи електронних грошей;

5) фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;

6) оператори поштового зв`язку;

7) надавачі нефінансових платіжних послуг;

8) Національний банк України;

9) органи державної влади, органи місцевого самоврядування;

- п. 2 надавати платіжні послуги мають право лише особи, зазначені у частині першій цієї статті;

- п. 3 . Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом;

- п. 13 особи, які здійснюють діяльність без ліцензії та/або включення до Реєстру, якщо така авторизація діяльності вимагається відповідно до цього Закону;

Відповідно до «Положенням про випуск електронних грошей та здійснення платіжних операцій з ними»:

- п. 22 особи, які надають фінансову платіжну послугу з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та ведення електронних гаманців, без ліцензії та/або включення до Реєстру.

Відповідно до постанови Національного банку України № 18 від 24 лютого 2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»:

п. 151 заборонити:

- п.п. 1 зарахування коштів на рахунки клієнтів фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані Національним банком України та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури);

- п.п. 2 приймати в Україні електронні платіжні засоби (уключаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки), емітовані учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані Національним банком України та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури).

Незважаючи на перелічені закони та нормативні акти, нехтуючи їх положеннями, ОСОБА_6 , усвідомлюючи незаконність своїх дій, 18.03.2025, приблизно з 18 год. 40 хв. до 19 год. 20 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького, 6, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення і отримання незаконних (неконтрольованих Державою) доходів, не маючи ліцензії (дозволу) Національного банку України, шляхом використання акаунту та нікнейму у месенджері телеграм з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснив оформлення заявки від громадянина ОСОБА_7 на операцію з обміну 5100 доларів США на 4490 USDT, чим вчинив незаконні дії з документами на переказ, електронними грошима.

Після чого ОСОБА_6 , використовуючи технічні можливості інтернет меседжеру Телеграм, за допомогою створеного акаунту та нікнейму у меседжері телеграм з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », надіслав ОСОБА_7 повідомлення, щодо перерахування 4990 USDT на криптогаманець НОМЕР_2 , місця проведення операції та персонального коду операції отримання 4990 USDT.

Того ж дня, в період часу з 18 год. 40 хв. до 20 год. 05 хв., ОСОБА_6 надав послугу з обміну фіатних коштів в сумі 5100 доларів США на криптоактиви в сумі 4990 USDT, які перерахував ОСОБА_7 на криптогаманець НОМЕР_2 .

Таким чином ОСОБА_6 , з метою отримання незаконного доходу за надання послуг обміну (вводу, виводу) електронних грошей, діючи без ліцензії (дозволу) Національного банку України на обмін та переказ коштів у національній та іноземній валюті, без відкриття рахунків та не будучи комерційним агентом з розрахунків у сфері використання електронних грошей, використовуючи акаунт та нікнейм у меседжері телеграм з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » безпосередньо надавав послуги з обміну, вводу, виводу електронних коштів, отримавши 5100 доларів США від ОСОБА_7 та зарахувавши на зазначений вище криптогаманець ОСОБА_7 4990 USDT.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразились у незаконних діях з документами на переказ та у неправомірному використанні електронних грошей, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 200 КК України.

20 серпня 2025 року між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_6 за участі захисника в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор, захисник та обвинувачений ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 200 КК України, останній у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Крім того, при укладанні угоди прокурором враховані наступні зобов`язання ОСОБА_6 , а саме:

- беззастережно визнати обвинувачення за ч. 1 ст. 200 КК України у судовому провадженні,

- співпрацювати із Бюро економічної безпеки України та прокурором у викритті кримінальних правопорушень (злочинів), які розслідуються детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України у кримінальному провадженні № 70220005000000018 від 22.12.2022, з якого було виділено кримінальне провадження № 72025000500000023 від 20.08.2025 стосовно ОСОБА_6 , шляхом надання правдивих викривальних показань та їх підтвердження під час судового розгляду.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_6 має понести за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 200 КК України, у виді штрафу у розмірі 4 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 68 000 грн.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник в судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні ним кримінального правопорушення за фактичних обставин, які детально викладені в обвинувальному акті. Визнав, що 18.03.2025 в період часу з 18 год. 40 хв. до 19 год. 20 хв., він, використовуючи меседжер Телеграм, за допомогою створеного акаунту та нікнейму з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 6, - надав послугу з обміну фіатних коштів в сумі 5100 доларів США на криптоактиви в сумі 4990 USDT, які перерахував ОСОБА_7 на криптогаманець. При цьому, він не мав ліцензію на здійснення таких операцій. Як це робити, він навчився в Google, досвіду великого не мав, зробив це вперше, і був затриманий правоохоронцями. Причину вчинення кримінального правопорушення пояснив бажанням «наживи». Визнав правильною кваліфікацію його умисних дій за ч.1 ст. 200 КК України. Пояснив, що висновки зробив, більше такого вчиняти не буде, штраф сплатить протягом тижня, йому в цьому допоможуть також родичі, знайомі.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200 КК України, знайшли своє об`єктивне підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Вказане кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких. Обвинувачений ОСОБА_6 , хоча і раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте судимість погашена, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67, 69 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, даних про його особу та обставин, що пом`якшують його покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 за участі його захисника відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Процесуальні витрати, речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 20 серпня 2025 року між прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_6 про визнання винуватості.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 200 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 4000 /чотири тисячі/ неоподаткових мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 / шістдесят вісім тисяч/ гривень.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів після проголошення в разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1