Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №466/10257/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10257/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 січня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючий суддя Невойт П.С.

секретар с/з Пришляк А.Я.,

справа № 466/10257/25,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

на підставі ухвали судді Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення скеровано до Шевченківського районного суду м. Львова для розгляду за підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.11.2025 року визначено головуючого суддю Невойта П.С.

23.09.2025 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до Управління патрульної поліції у Львівській області та просить визнати протиправною і скасувати постанову серії ЕНА №57602025 від 19.09.2025 року, вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позову зазначає, що 19.09.2025 року о 21:57 год. інспектором поліції Буляком І.Б. винесено постанову серії ЕНА №57602025 про накладення на позивача адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Відповідно до даної постанови, позивач ОСОБА_1 19 вересня 2025 року о 21 год. 50 хв. у Львівській області, с-щі Брюховичі, вул. Незалежності України, 16, керував транспортним засобом марки «DODGE CHALLENGER» д.н.з. НОМЕР_1 , у якого неосвітлений задній номерний знак в темну пору доби, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху.

Позивач вважає таку постанову незаконною та просить її скасувати з огляду на наступне. На транспортний засіб марки «DODGE CHALLENGER» д.н.з. НОМЕР_1 конструкцією заводу виробника не передбачено встановлення додаткової підсвітки номерного знака. Дана модель автомобіля зберігає ретро-дизайн і додаткова підсвітка номерного знака не передбачена ні у перших моделях автомобіля, ні у сучасних випусках.

Зазначає, що у постанові серії ЕНА №57602025 від 19.09.2025 року зазначено невірне місце вчинення правопорушення – с-щ Брюховичі, вул. Незалежності України, 16, хоча автомобіль поліції стояв на паркувальному майданчику на вул.Курортній, 1, а автомобіль позивача було зупинено під час руху на вул. Курортній.

Також, при зупинці автомобіля ОСОБА_1 інспектор поліції порушив ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про національну поліцію» яким передбачено, що звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

ОСОБА_1 наголошує, що поліцейський патрульної поліції Буляк І.Б. грубо порушив Правила етичної поведінки поліцейських, вияв упередженість та шукав формальну підставу для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відтак, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом і просить скасувати постанову серії ЕНА №57602025 від 19.09.2025 року та закрити провадження у справі.

Ухвалою 11.11.2025 року суд прийняв адміністративну позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства.

20.11.2025 року через систему «Електронний суд» від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву. Зі змісту останнього вбачається, що твердження позивача Департамент патрульної поліції вважає спрямованими на уникнення адміністративної відповідальності. Адже, інспектор патрульної поліції спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР України, тому як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом зупинки транспортного засобу з дотриманням вимог ч.3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію».

Відповідно до п. 31.5 ПДР України в разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Згідно з п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 та таблиці 1 до нього, - ліхтар освітлення номерного знаку має бути білого кольору, у кількості не менше ніж 1 (один) та обов`язково для всіх категорій транспортних засобів.

Відповідно до п. 6.1.7.1 ДСТУ 3649:2010 ліхтар освітлення заднього номерного знака має вмикатися одночасно з габаритними вогнями та надійно освітлювати поверхню номерного знака.

Відтак, наголошує, що незгода позивача з його притягненням до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Департамент патрульної поліції вказує, що поліцейський діяв правомірно, в межах діючого законодавства, а тому підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачається. Поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінює порушення позивачем ПДР України не тільки за своїм внутрішнім переконанням, але й маючи відповідні відеозаписи - докази, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зробив вірний висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Просить відмовити у задоволенні позову та просили проводити розгляд справи у їх відсутності.

У судовому засіданні позивач вимоги підтримав та для огляду надав фото автомобіля з тимчасовими номерними знаками, на яких видно підсвітку заднього номерного знаку, тим самим зазначив, що поліцейські не врахували його пояснень під час складення постанови.

Суд дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, приходить висновку, що у задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміц- нення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Із змісту ст.5 КАС України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕНА №57602025 про накладення на позивача адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП позивач ОСОБА_1 19 вересня 2025 року о 21 год. 50 хв. у Львівській області, с-щі Брюховичі, вул.Незалежності України, 16, керував транспортним засобом марки «DODGE CHALLENGER» д.н.з. НОМЕР_1 , у якого неосвітлений задній номерний знак в темну пору доби, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху.

В силу вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч.1ст.23Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно доп.1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).

Відповідно до п. 2.9.в Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДРУкраїни).

Згідно ч. 1 ст. 121-3 КУпАП передбачено, що керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 1 ст.247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З системного аналізу вище вказаних норм, вбачається, що для правомірного притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем повинно бути надано докази в підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом без належного освітлення номерного знаку. Так, з оглянутого в судовому засіданні відеозапису з місця події, чітко вбачається, що задній номерний знак не освітлюється. Під час огляду в судовому засіданні фото автомобіля, який надав позивач видно, що задній номерний знак є освітлений. При цьому позивач зазначив, що конструція місця влашутвання номерного знаку та стандарт тимчасового номерного знаку не співмісні, а тму йому після отримння постанови прийшлось дакласти зусиль для розміщення номерного занку таким чином, щоби такий не закривав освітлення.

Положеннями ч.1 ст.9 КАС України регламентовано, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників(ч.2ст.159 КАС України).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що узагальнений зміст оскаржуваної постанови зводиться до відсутності освітлення заднього номерного знака транспортного засобу позивача в темну пору доби.

Отже, в конкретному випадку факт керування позивачем транспортним засобом без освітлення заднього номерного знаку сторонами не заперечується, а відтак вказану обставину в силу ч.1ст.78 КАС України суд вважає достовірною та такою, що не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч. 5ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Відповідно до підпункту 31.3«в» пункту 31 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів.

Відповідно до частин 1, 2статті 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Так, правила застосування номерних знаків установлені ДСТУ 4278:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування» (надалі ДСТУ 4278:2019).

Відповідно до п. 31.5 ПДР України в разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Згідно з п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 та таблиці 1 до нього, - ліхтар освітлення номерного знаку має бути білого кольору, у кількості не менше ніж 1 (один) та обов`язково для всіх категорій транспортних засобів.

Відповідно до п. 6.1.7.1 ДСТУ 3649:2010 ліхтар освітлення заднього номерного знака має вмикатися одночасно з габаритними вогнями та надійно освітлювати поверхню номерного знака.

Позивачем по справі до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Між іншим, незгода позивача з його притягненням до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відпові- дальності позивача відповідало вимогам закону та посадовим інструкціям поліцейського і було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП. У той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, правові підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 3, 4, 9, 72, 78, 241-246, 255, 286, 293, 295-297 КАС України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченого ч.2 ст.255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19.

Повний текст рішення складено 8.01.2026 року.

Суддя П. С. Невойт