Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №155/990/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 155/990/25 Головуючий у 1 інстанції: Яремчук С. М.

Провадження № 22-ц/802/97/26 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Прядун Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області про встановлення факту родинних відносин та надання додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 19 червня 2025 року звернувся в суд з позовом до відповідача Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області про встановлення факту родинних відносин, а саме, що він є онуком ОСОБА_2 та визначення додаткового строку тривалістю шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 . Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько ОСОБА_3 , після смерті якого залишилось спадкове майно, зокрема, земельна ділянка для обслуговування житлових будинків/присадибні ділянки площею 0,0252 га, а також житловий будинок, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок належить на праві приватної власності його бабі – ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті останньої ніхто спадщини не прийняв та відповідних документів не оформив. Він не може в нотаріальному порядку успадкувати майно через те, що пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . В задоволенні позовної вимоги про надання додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду. Вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Вказує, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 баби ОСОБА_2 був малолітнім і відповідно до ст. 1268 ЦК України таким, що прийняв спадщину. Суд аналізує норми ЦК УРСР 1923 року, але він з документальним підтвердженням про смерть баби дізнався під час слухання цієї справи в суді, а тому початок перебігу строку необхідно рахувати з цього часу. Просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким надати ОСОБА_1 додатковий строк шість місяців для подачі заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідач Берестечківська міська рада Луцького району Волинської області подала заяву про розгляд справи без участі їхнього представника.

Позивач ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції не з`явився, був належно повідомлений апеляційним судом про час та місце судового розгляду.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 2 статті 372 ЦПК України).

Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , місце смерті: АДРЕСА_2 , що стверджується копією актового запису про смерть № 11 від 21 вересня 1954 року, складеного відділом Актів Громадянського Стану народного комісаріату внутрішніх справ УРСР. Прізвище, ім`я та адреса заявника: ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно до складу якого ввійшов житловий будинок, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності № 9, виданого 09 березня 1950 року на підставі рішення міськвиконкому Берестечківської міської ради Волинської області №01/48 від 10 січня 1950 року.

У відповіді державного нотаріуса Горохівської державної нотаріальної контори Волинської області Островської Т.В. від 01 серпня 2025 року №01-09/389 на виконання вимог ухвали суду про витребування спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, зазначено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заведена. Інформація про наявність заповіту ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутня.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьком є ОСОБА_5 , матір`ю – ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьком є ОСОБА_7 , матір`ю – ОСОБА_8 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце смерті: місто Берестечко, Горохівський район, Волинська область.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що враховуючи дату смерті спадкодавця ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкові відносини у цій справі регулюються Цивільним кодексом Української РСР 1923 року. Відповідно до статті 416 ЦК УРСР 1923 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. На час відкриття спадщини ОСОБА_2 , ЦК УРСР 1923 року не передбачав такого способу захисту права як надання додаткового строку для прийняття спадщини. Нормами Цивільного кодексу Української РСР 1923 року не передбачено, що строк прийняття спадщини може бути продовжений судом. Онуки могли прийняти спадщину лише у разі смерті їхнього батька (матері), тобто дітей спадкодавця, до відкриття спадщини (ст. 418 ЦК УРСР 1923 року). Враховуючи, що на час смерті спадкодавця ОСОБА_2 її син ОСОБА_5 був живий (матеріалами справи встановлено, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_9 ), позивач, як онук спадкодавця, не може прийняти спадщину за законом після смерті останньої. Матеріалами справи також не встановлено, що позивач відповідно до ст. 418ЦК УРСР 1923 року перебував на утриманні ОСОБА_2 не менше одного року до її смерті. Інформація про наявність заповіту ОСОБА_2 на ім`я позивача відсутня.

На підставі викладеного правильним є висновок суду першої інстанції про те, що права на спадкування позивач не має і про те, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Берестечківської міської ради Луцького району Волинської області про надання додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини необхідно відмовити.

Норми ст. 1265, 1268, 1272 ЦК України, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, не поширюються на спірні правовідносини і суд їх не застосовував.

Рішення судом першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 23 жовтня 2025 року в цій справі в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 січня 2026 року.

Головуючий – суддя

Судді