Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №161/22188/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/22188/25 Провадження №33/802/78/26 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю ОСОБА_1 , захисника Нечипорук І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , місце роботи невідоме, громадянку України визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КпАП України у вигляді адміністративного штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в гривневому еквіваленті становить 850,00 гривень; за ст. 122-4 КпАП України і піддати її адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі статті 36 КпАП України, піддано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , місце роботи невідоме, громадянку України, РНОКПП невідомий, - остаточному адміністративному стягненню в межах санкції статті 122-4 КУпАП – у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 20 жовтня 2025 року о 17.35 годин, керуючи транспортним засобом, а саме – автомобілем «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Рівненській, 111 в місті Луцьку, при початку руху, здійснила наїзд на припаркований транспортний засіб «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КпАП України.

Крім того, ОСОБА_1 20 жовтня 2025 року о 17.35 годин, керуючи транспортним засобом, а саме – автомобілем «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Рівненській, 111 в місті Луцьку, після здійснення наїзду на припаркований транспортний засіб «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_2 , залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна.

Не погодившись з постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржену постанову в частині накладення адміністративного стягнення. Вважає її необґрунтовано позбавили права керувати транспортним засобами на 1 рік за наявності альтернативного стягнення в санкції ст. 122-4, 124 КпАП України. Свою вину ОСОБА_1 визнала, розкаялася у вчиненому, компенсувала потерпілій завдані збитки, та має необхідність завозити малолітнього сина до школи у м. Луцьк, тому просить застосувати стягнення у виді штрафу.

Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження згаданої вище постанови, оскільки повний текст постанови отримала лише 22 грудня 2025 року.

Перевіривши доводи заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного вище судового рішення, заслухавши ОСОБА_1 та її захисника, які просили його задовольнити, доходжу наступного висновку.

Згідно ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КпАП України, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести особа, яка подає апеляційну скаргу, і яка заявила таке клопотання.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи Луцьким міськрайонним судом Волинської області відбувся 12 грудня 2025 року за участі ОСОБА_1 , яка, як вбачається з розписки від 12 грудня 2025 року, була ознайомлена з постановою та порядком її оскарження. (а.с. 26) Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано 25 грудня 2025 року, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2025 року.

З аналізу ч. 2 ст. 294 КпАП України чітко вбачається, що обчислення строку апеляційного оскарження постанови судді закон пов`язує саме з днем прийняття оскарженої постанови.

При розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 та її захисником не доведено існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення апелянта, чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно, подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції.

Обставини укладення договору з захисником про надання правничої допомоги та здійснення захисту лише 23 грудня 2025 року (фактично після спливу 22.12.2025 строку на апеляційне оскарження постанови судді) жодним чином не підтверджує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження згаданої вище постанови судді, оскільки навпаки свідчить про невиправдане зволікання ОСОБА_1 у вчиненні таких дій.

На думку апеляційного суду, особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження.

Відтак, апеляційний суд вважає, що причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді суду першої інстанції за встановлених на підставі матеріалів справи обставин не є поважними, оскільки з розумним інтервалом часу, ОСОБА_1 мала цікавитись провадженням у справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а тому слід відмовити останній в поновленні такого строку, з поверненням апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.В. Гапончук