Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №753/25022/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25022/25

провадження № 3/753/206/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Монін І.В. розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

У С Т А Н О В И В:

До Дарницького районного суду м. Києва 19 листопада 2025 року надійшли протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 512014 від 13.11.2025, ОСОБА_1 , 13.11.2025, о 15-45 год. за адресою: м. Київ, вул. Березнева, 42, керував транспортним засобом ВАЗ 2108 н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820. Результат огляду 2.61 проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 512040 від 13.11.2025, ОСОБА_1 , 13.11.2025, о 15-40 год. за адресою: м. Київ, вул. Березнева, 42, керував транспортним засобом ВАЗ 2108 н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом на 10 років Дарницьким районним судом м. Києва від 17.03.2025, повторно протягом року. Постанова ЕНА 4693283 ч.4 ст.126 КУпАП від 09.05.2025, чим порушив п.2.1.а ПДР.

У судові засідання, призначені на 01, 08 та 23 грудня 2025 року, 08 січня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, завчасно до початку судового розгляду, у тому числі, за допомогою SMS-повідомлення та скерування повістки засобами поштового зв`язку.

Також дати судового засідання відображалась на веб-сайті Дарницького районного суду м. Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.

Клопотань про відкладення розгляду до суду не надходило.

При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_1 мав у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

У зв`язку з тим, що судом вживались заходи до виклику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду, розгляд справи відбувся у призначений день та час за відсутності ОСОБА_1 .

Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінив докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов протии України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, суду надано: протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 512014 від 13.11.2025, ЕПР1 № 512040 від 13.11.2025, складені стосовно ОСОБА_1 , відеозаписи з бодікамер поліцейських, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; тест 5165 алкотестеру DRAGER направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, постанови суду.

Зокрема, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 2.9а ПДР водіям забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.5 ст. 126 КупАП настає у разі повторного протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 512014 від 13.11.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 , 13.11.2025, о 15-40 год. за адресою: м. Київ, вул. Березнева, 42, керував транспортним засобом ВАЗ 2108 н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6820. Результат огляду 2.61 проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР. Під час події адміністративного правопорушення проводилась відео зйомка на бодікамеру. Відтак, з урахуванням викладеного, суддя приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 512040 від 13.11.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 , 13.11.2025, о 15-40 год. за адресою: м. Київ, вул. Березнева, 42, керував транспортним засобом ВАЗ 2108 н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом на 10 років Дарницьким районним судом м. Києва від 17.03.2025, повторно протягом року. Постанова ЕНА 4693283 ч.4 ст.126 КУпАП від 09.05.2025, чим порушив п.2.1.а ПДР. Під час події адміністративного правопорушення проводилась відео зйомка на бодікамеру. Відтак, з урахуванням викладеного, суддя приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;

- відеозаписами з нагрудних бодікамер 473858, 473522, які долучені до протоколів про адміністративне правопорушення та були досліджені судом, на яких зафіксовано під час відеофіксації обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25.12.2024 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 17.03.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.

Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню (факт керування транспортним засобом та факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння) у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.

З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, суд вважає підтвердженим те, що ОСОБА_1 вчинено адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, які одночасно розглядаються одним і ти же органом (посадовою особою) стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З цих двох адміністративних правопорушень, що ставляться у провину ОСОБА_1 найбільш серйозним за санкцією статті є передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Ураховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, сукупність даних про його особу, систематичним вчиненням адміністративних правопорушень, ігнорування ним виклику до суду для розгляду справи, що певним чином характеризує його особу і свідчить про відсутність розкаяння та бажання уникнути адміністративної відповідальності, та відсутність обставин, що пом`якшують його відповідальність, з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил суспільного життя, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вбачає підстави для застосування найсуворішого адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 130 КпАП України з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Відповідно до матеріалів справи, відсутні дані про належність транспортного засобу ОСОБА_1 у зв`язку з чим, суд вважає за неможливе накладення на нього додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного та керуючись ч. 3 ст. 130, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 (десять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.

Суддя: І.В. МОНІН