Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 04 січня 2026 р.
Справа: №752/27909/25
Суддя: Бушеленко О. В.
Справа № 752/27909/25
Провадження №: 3/752/262/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.01.2026 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП
відносно ОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса проживання - АДРЕСА_1 адреса реєстрації - АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
ВСТАНОВИВ:
30.10.2025 о 20:10 у м. Києві по вул. Максимовича, 24-А, громадянка ОСОБА_1 повторно протягом року керувала транспортним засобом, зокрема рухалася за кермом автомобіля Chevrolet Camaro, державний номерний знак НОМЕР_2 , як особа, яка позбавлена права керування транспортними засобами.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. "а" п. 2.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Так, ч. 5 ст. 126 КУпАП установлено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого за повторне протягом року вчинення одного з правопорушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, зокрема і керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами (п. 2), стосовно якої установлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3), особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами (ч. 4).
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де містяться:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №503002 від 04.11.2025, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 5 ст. 126 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;
- довідка старшого інспектора відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Василенко Юлії щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення;
-дані з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України "АРМОР" про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4, 5 ст. 126 КУпАП;
- примірник постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 17.07.2025 роздрукований з Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 755/10258/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 11.05.2025 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- відеозаписи з нагрудної камери патрульних поліцейських (записано на компакт диск для лазерних систем зчитування), де зафільмовано, що мали місце при встановленні події адміністративного правопорушення, момент оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, які були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп`ютері в залі судового засідання;
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 встановлено на підставіпосвідчення водія, їй роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва за викликом. Вказаний протокол ОСОБА_1 підписала.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про причини своєї неявки суд не сповістила, хоча про дату, час і місце розгляд справи повідомлялась завчасно і викликалась до суду повісткою.
Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 суду не пред`являла.
Інформація про призначення до розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступні та була доступна для ознайомлення широким загалом.
Отже, у справі, що розглядається, вжито достатніх заходів для своєчасного та правильного вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повістки в порядку ст. 277-2 КУпАП.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
За таких обставин суд (суддя) виходить з того, що ОСОБА_1 не була позбавлена можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
При цьому суд (суддя) враховує, що виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.
За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ст. 126 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.
Враховуючи загальні правила накладення стягнення, суд вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімуми доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.
Оплатне вилучення транспортного засобу у цьому провадженні не підлягає застосуванню, адже суду (судді) не представлені докази, які б дозволити установити наявність у ОСОБА_1 у власності транспортних засобів, тоді як за даними протоколу про адміністративне правопорушення від 04.11.2025, встановити кому належить транспортний засіб не видалось можливим у зв`язку з відсутністю таких даних у матеріалах справи, які надійшли до суду.
Підстав для повернення протоколів про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).
Керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 126, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору - Державна судова адміністрація.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua