Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №569/25662/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Суд: Рівненський міський суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 11 січня 2026 р.

Справа: №569/25662/25

Суддя: Панас О. В.

Справа № 569/25662/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді -Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Алексейчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- в с т а н о в и в:

У провадженні Рівненського міського суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу .

Просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08.09.2002 р. Відділом РАГС Ковельського міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 357.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис № 1322, зареєстрований 09.06.2008 відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції .

Дитина зареєстрована та проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначила, що протягом останнього часу шлюбні відносини між ними поступово погіршувалися. Намагалися зберегти шлюб, проте на даний час дійшли сумісного висновку про необхідність припинення шлюбних відносин.

На даний час спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити їхнім спільним інтересам. У зв`язку з неможливістю спільного проживання, різних поглядів на життя, просила не надавати строк для примирення. Після розірвання шлюбу дитина буде проживати з нею.

До початку судового засідання позивачка ОСОБА_1 подала заяву (№ 75789/25- вх. від 03.12.2025) згідно якої просила проводити судове засідання у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить шлюб розірвати. Повідомила, що спору щодо місця проживання, виховання та утримання спільної неповнолітньої дитини між сторонами немає, дитина буде прожзивати з нею.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Капля А.С., яка діє згідно ордеру Серія АІ № 2064007 від 28.11.2025 до початку судового засідання подала заяви (№ 75998/25-вх. від. 03.12.2025, та 15.12.2025 № 78971/25-вх..) у яких зазначила, що ОСОБА_2 позов визнає повністю та не заперечує щодо його задоволення. Справу розглянути у відсутність відповідача та його представника.

Суд вважає за можливе провести судовий розгляд у відсутність сторін.

Ухвалою суду від 02.12.2025 відкрите провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши письмові докази, та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.

За приписами ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

За визначенням поняття шлюбу, наведеним у ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно вимог ст. 24 СК закріплено один із головних принципів шлюбу його добровільність. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Як слідує з положень ст. 51 Конституції України, добровільність шлюбу відноситься до основних прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Згідно із ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 08.09.2002 р. Відділом РАГС Ковельського міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 357 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис № 1322, зареєстрований 09.06.2008 відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції .

Дитина зареєстрована та проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Як встановлено судом, шлюбні відносини між сторонами припинені. Сторони намагалися зберегти шлюб, проте на даний час дійшли сумісного висновку про його розірвання. Строку для примирення сторони не просили надавати .

На даний час спільне життя і збереження шлюбу стало суперечить їхнім спільним інтересам. у зв`язку з неможливістю спільного проживання, різних поглядів на життя.

Матір та дитина проживають разом, та надалі будуть проживати разом, проти чого відповідач заперечень до суду не подав.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в порядку ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, приймаючи до уваги існуючі взаємини між подружжям, причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, дійшов висновку, що подальше подружнє життя сторін, збереження їх сім`ї є неможливим та суперечить інтересам кожного з них, та неповнолітньої дитини, а тому суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає до розірвання .

Що стосується понесених позивачем судових витрат у формі судового збору. Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд вважає, що вимога в частині повернення судового збору підлягає до задоволення частково, а саме повернення 50 відсотків судового збору, у відповідності до ч.1 ст. 142 ЦПК, сплаченого при поданні позову з тих підстав, що до початку розгляду справи по суті відповідачем визнано позовні вимоги.

Фактична сплата позивачем судового збору в розмірі 1211,20 грн за подачу позовної заяви підтверджується квитанцією ID 6937-3595-7522-1041 від 26.11.2025р , тому, виходячи з положень ст. 142 ЦПК, позивачу слід повернути 605,60 грн. з державного бюджету.

На підставі викладеного, ст.ст. 55, 110, 112, 115, 160-161 СК України, керуючись ст.ст. 12,81,141, 264-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд ,– в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 08.09.2002 р. Відділом РАГС Ковельського міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 357, розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище – « ОСОБА_4 ».

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення виготовлене - 12.01.2026.

Суддя О.В.Панас

Оригінал: reyestr.court.gov.ua