Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №570/3897/25 — Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №570/3897/25

Провадження №2/568/88/26

09 січня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кондратюка В.В.

секретаря судового засідання Ковальчук Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилові, Дубенського району Рівненської області, в порядку спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про звільнення майна з податкової застави, та

ВСТАНОВИВ:

Зміст заявлених позовних вимог

07.08.2024 ОСОБА_1 подав до Рівненського районного суду Рівненської області позовну заяву до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якій просив: припинити податкову заставу нерухомого майна: будівлі закусочної загальною площею 78,7 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5625886000:03:003:0001 за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстровану в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.02.2023 за № 49165976; зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити з Акту опису від 17.12.2021 № 242 нерухоме майно: будівлю закусочної загальною площею 78,7 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5625886000:03:003:0001 за адресою: АДРЕСА_1 ; та стягнути з Головного управління ДПС у Рівненській області на його користь витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.

На обґрунтування позовних вимог вказує, що 01.03.2021 позивач придбав з прилюдних торгів, що проводилися ДП «СЕТАМ», нерухоме майно, а саме будівлю закусочної загальною площею 78,7 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5625886000:03:003:0001, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Іриною Орищиною 01.03.2021 року, з якого вбачається, що іпотекодавцем, майно якого реалізовувалося, був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Вказує, що 07.02.2023 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, з кадастровим номером 5625886000:03:003:0001, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 було внесено запис про обтяження № 49165976, податкову заставу на все нерухоме майно та майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до повного погашення податкового боргу в повному обсязі, ОСОБА_2 , відомості про вказану податкову заставу внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі наступних документів: інший тип договору, акт опису майна, серії та номер: 242, виданий 17.12.2021, видавник: Головне управління ДПС у Рівненській області.

Позивач стверджує, що він є власником вищевказаної земельної ділянки з 01.03.2021, а до Реєстру речових прав щодо вказаної земельної ділянки 07.02.2023 року внесені відомості про податкову заставу ОСОБА_2 , позивач фактично обмежений у здійсненні прав власності щодо належного володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою.

В подальшому, з метою позасудового врегулювання спору, 14.05.2024 року до відповідача було направлено звернення позивача з проханням виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно податкову заставу земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровим номером 5625886000:03:003:0001, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та податкову заставу на все нерухоме майно та майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до повного погашення податкового боргу в повному обсязі.

06.06.2024 ГУ ДПС в Рівненській області надало позивачу відповідь, якою підтверджено наявність податкового боргу саме у ОСОБА_2 , а також зазначило про відсутність підстав для зняття податкової застави з активів боржника.

Позивач стверджує, що оскільки у спірних правовідносинах податкова застава не пов`язана з ним, стосується майна, яке придбано на електронних торгах, то вона порушує права власника на вільне володіння, користування та розпорядження цим майном.

Процесуальний хід справи

07.08.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського районного суду Рівненської області головуючим суддею визначено суддю Гладишеву Х.В.

15.08.2025 ухвалою судді Рівненського районного суду Рівненської області позовну заяву передано до Радивилівського районного суду Рівненської області, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням майна, а с. Батьків, де знаходиться нерухоме майно, знаходиться на території колишнього Радивилівського району Рівненської області, на який поширюється територіальна юрисдикція Радивилівського районного суду Рівненської області.

09.10.2025 позовна заява надійшла до Радивилівського районного суду Рівненської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Кондратюка В.В.

Ухвалою судді від 14.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про звільнення майна з податкової застави, прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

29.10.2025 надійшов відзив на позовну заяву.

24.11.2025 від представника Головного управління ДПС у Рівненській області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника.

03.12.2025 від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

04.11.2025, 25.11.2025, 23.12.2025 та 09.01.2026 сторони спору в судове засідання не з`явилися.

Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.

Позиції учасників справи

Відповідач у відзиві від 29.10.2025 проти задоволення позову заперечив зазначивши, що не погоджується з викладеними позиціями у позовній заяві позивача та вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Органом податкового контролю 17.12.2021 року було оформлено акт опису майна №242 на підставі рішення керівника Головного управління ДПС у Рівненській області про опис майна у податкову заставу платника податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Зокрема, у відповідності до статей 93, 95 ПК України, підтвердження про надходження коштів до бюджету, а саме: про погашення податкового боргу на користь Головного управління ДПС у Рівненській області за продаж будь-якого рухомого чи нерухомого майна від ОСОБА_2 не надходило. Опис майна поширюється на все майно та майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до повного погашення податкового боргу у повному обсязі.

У відзиві вказує, що відомості про передання майна боржника в податкову заставу внесено 07.02.2023 за номером обтяження 49165976 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. У відповідності до п. 93.2. ст. 93 ПКУ підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті. Зокрема, у відповідності до п.93.1 ст.93 ПКУ майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: - отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) в установленому законодавством порядку, - визнання податкового боргу безнадійним, - набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства, - отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання, - отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ.

Покликається на п. 93.4. ст. 93 ПКУ за яким, у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Відповідач зазначає, що згідно інтегрованої картки платника податків за ОСОБА_2 обліковується заборгованість, а підтвердження про надходження коштів до бюджету за продаж будь-якого рухомого чи нерухомого майна не надходило, тому Головне управління ДПС у Рівненській області припинити податкову заставу за номером обтяження 49165976 від 07.02.2023 не має підстав.

Відтак відповідач стверджує, що оскільки податковий борг не погашено, відсутні правові підстави для зняття податкової застави.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) - не застосовувалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст.131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, докази що їх підтверджують та зміст правовідносин, що встановлені судом

Відповідно до копії паспорту громадянина України НОМЕР_3 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зареєстрований у АДРЕСА_3 .

Згідно із картою фізичної особи платника податків позивач одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

З Акту про реалізацію предмета іпотеки від 01.03.2021 слідує, що будівля закусочної загальною площею 78.7 кв.м та земельна ділянка загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5625886000:03:003:0001, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . за результатами електронних торгів 05.02.2021 придбані позивачем у справі – ОСОБА_1 за ціною 425 000,00 грн, а іпотекодавцем вказано ОСОБА_2 , іпотекодержатель ОСОБА_3 .

Зі змісту Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 404646319 від 20.11.2024 слідує, що 07.02.2023 зареєстроване обтяження у виді податкової застави, що проведена на підставі акту опису майна, серія та номер: 242, виданий 17.12.2021; видавник: Головне управління ДПС у Рівненській області; обтяжувачем вказано Державна податкова служба України, код ЄДРПОУ: 43005393, країна реєстрації: Україна; а боржником ОСОБА_2 .

Крім того 13.05.2020 зареєстровано обтяження, у виді арешту нерухомого майна, внесення змін на підставі постанови, про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: 6732, виданий 12.05.2020, видавник: старший державний виконавець Невинна К.В.; Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52212888 від 13.05.2020 11:28:56, ОСОБА_4 , Радивилівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Рівненська обл; особа, майно права якої обтяжуються: ОСОБА_2 ; а предметом обтяження є все нерухоме майно, крім земельної ділянки: земельна ділянка, для обслуговування об`єкту торгівельної діяльності, площею 0,1000 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5625886000:03:003:0001.

25.09.2021 зареєстровано обтяження: заборона на нерухоме майно, на підставі Іпотечного договору 3118, 25.09.2012, на об`єкт: земельна ділянка, для обслуговування об`єкту торгівельної діяльності, площею 0,1000 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5625886000:03:003:0001 , власник ОСОБА_2 , обтяжувач: ОСОБА_3 .

14.05.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою про виключення майна з акту опису та зняття податкової застави.

Відповідач листом № 5488/6/17-00-13-06-04 від 06.06.2024 повідомив позивача, що відповідно до даних інформаційної системи ДПС в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 04.06.2024 обліковується податкова заборгованість по земельному податку в сумі 18 427,28 грн, яка виникла на підставі проведених нарахувань згідно податкових повідомлень-рішень (форма Ф) № 307896-2407-1717/2020 від 22.04.2021, № 307896-2407-1717 від 22.04.2021, № 7785891-2407-1717 від 30.05.2021, N 404597-2409-1717-UA56040290000025511 від 16.11.2023, та у зв`язку із наявністю податкового боргу підстави для звільнення майна з податкової застави в ГУ ДПС у Рівненській області відсутні.

Судом встановлено, що змістом спірних правовідносин є вимога позивача припинення податкової застави належного йому нерухомого майна та виключення такого майна з Акту опису від 17.12.2021 №242.

Норми права, що застосовані судом при вирішенні справи

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При розгляді заявлених вимог, суд виходить з наступних положень національного законодавства, що врегульовують підстави виникнення податкової застави та її припинення.

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави ( п. 14.1.155. ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 89.2. с. 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Положеннями п. 93.1. ст. 93 ПК України визначено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: 93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; 93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним; 93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; 93.1.4. отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання ; 93.1.6. отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті (п. 93.2 ст. 93 ПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч. 1,2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У частині 2 ст. 328 ЦК України унормовано, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 391 ЦК України).

Мотиви та висновки суду, щодо заявлених вимог

З Акту про реалізацію предмета іпотеки від 01.03.2021 судом встановлено, що будівля закусочної загальною площею 78.7 кв.м та земельна ділянка загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5625886000:03:003:0001, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . за результатами електронних торгів 05.02.2021 придбані позивачем у справі – ОСОБА_1 за ціною 425 000,00 грн, а іпотекодавцем вказано ОСОБА_2 , іпотекодержатель ОСОБА_3 .

Разом з тим, як слідує з змісту Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 404646319 від 20.11.2024 слідує, що 07.02.2023 за боржником ОСОБА_2 зареєстроване обтяження у виді податкової застави, що проведена на підставі акту опису майна, серія та номер: 242, виданий 17.12.2021; видавник: ГУ ДПС у Рівненській області, а обтяжувачем вказано ДПС України.

Податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з ПК України та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені ПК України, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку з цим, закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. При цьому у разі збільшення суми податкового боргу до початку складання акту опису майна у податкову заставу такий акт складається до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.

Податкова застава виникає з дня виникнення податкового боргу і поширюється на майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У разі збільшення такого боргу податкова застава не припиняється, а продовжує діяти, тому акт опису майна складається на виконання рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу, але до суми, відповідної збільшеній сумі податкового боргу платника податків. Тому, ініційовані контролюючим органом після виникнення права податкової застави процедури, направлені на погашення платником податків податкового боргу, мають бути завершені і відсутні підстави для початку нових аналогічних процедур. (постанова ВС КАС від 14.04.2020 у справі № 803/3853/15.).

До ОСОБА_1 як позивача у справі податкова застава не застосовувалася, а тому він не є боржником, за яким обліковується податковий борг, у розумінні наведених норм ПК України.

Разом з тим, позивач є добросовісним набувачем відповідного нерухомого майна, яке набуто ним за результатами проведених в межах виконавчого провадження електронних торгів, які ніким не оспорені, а отже є дійсними.

Так, у розумінні нормативних положень ч. 1 ст. 391 ЦК України, за якою власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, в якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем може бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Відповідач у відзиві зазначає, що відсутні підстави для звільнення майна ОСОБА_2 з податкової застави, оскільки у останнього обліковується податковий борг.

При цьому, відповідне нерухоме майно (будівля закусочної та земельна ділянка) знаходиться у податковій заставі через наявність податкового боргу саме ОСОБА_2 , якому воно належало до торгів.

Водночас, ОСОБА_1 , який став власником нерухомого майна за результатами його реалізації на електронних торгах в межах виконавчого провадження, не є боржником, і відповідно приписи статті 93 ПК України не можуть бути застосовувані у контексті спірних правовідносин.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments and Others v. Ireland, серія А, № 222, від 29.11.1991), статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Крім того, у рішенні у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04, від 20.10.2011) ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Відповідно до п.п.7.,8. Розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5, не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведений електронний аукціон переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту. Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, особа, яка придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон.

Суд виснує, що у даних правовідносинах незастосовними є норми Податкового кодексу України, оскільки вони виникли не у зв`язку з відносинами оподаткування між позивачем та відповідачем (позивач не є боржником з податків і зборів), а у зв`язку з придбанням нерухомого майна з прилюдних торгів, тому застосовними нормами є саме норми цивільного законодавства, щодо захисту права власності.

Отже, придбавши нерухоме майно на торгах позивач по справі розраховував, що матиме можливість вільно розпоряджатися ним, а держава в особі відповідних органів не перешкоджатиме цьому та належним чином виконуватиме власні зобов`язання.

Однак, не пов`язана з особою позивача податкова застава порушує його права, як власника майна, на розпорядження ним, а тому наявні підстави для її припинення.

Такий висновок повністю узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 27.06.2023 у справі № 907/568/22та від 30.09.2025 у справі№ 914/2949/24

Таким чином, суд вважає, що вимоги про припинення податкової застави нерухомого майна: будівлі закусочної загальною площею 78,7 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5625886000:03:003:0001 за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстровану в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.02.2023 за № 49165976, є обґрунтованими, та підлягають до задоволення.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання виключити з Акту опису від 17.12.2021 № 242 нерухоме майно будівлю закусочної загальною площею 78,7 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5625886000:03:003:0001 за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (п.89.8 ст.89 ПК України).

Умови припинення податкової застави визначені статтею 93 ПК України, зміст якої наведено вище.

Аналіз вищевказаних правових норм свідчить на користь того, що право податкової застави виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна лише фіксує певний перелік майна.

При цьому, підставою для звільнення майна з податкової застави є відповідний документ, що засвідчує закінчення подій, наявність яких зумовили виникнення права податкової застави.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 12.11.2019 у справі №826/22115/15, від 13.02.2020 у справі №560/495/19, від 20.08.2020 у справі №808/2726/16, від 23.10.2023 у справі №826/5102/17) акт опису майна не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача. Отже, оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі. У спірній ситуації належним способом захисту може бути визначено зобов`язання контролюючого органу виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна у податкову заставу.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки в ході розгляду цієї справи суд дійшов висновку про підставіть вимоги позивача про припинення податкової застави нерухомого майна зареєстрованої в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.02.2023 за № 49165976, беручи до уваги, що акт опису майна не є рішенням суб`єкта владних повноважень, то права позивача, як власника майна будуть захищені в належний та законний спосіб, саме шляхом припинення податкової застави.

При цьому, матеріали справи не містять копії Акту опису від 17.12.2021 № 242, а відтак суд не може дати належну оцінку такому документу.

За приписами ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 5 ,6 ст. 81 ЦПК України).

Судові витрати

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 1211,2 грн судового збору сплаченого згідно квитанції від 01.08.2025.

На підставі ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області про звільнення майна з податкової застави задовольнити.

Припинити податкову заставу нерухомого майна будівлі закусочної загальною площею 78,7 кв.м. та земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5625886000:03:003:0001 за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстровану в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.02.2023 за № 49165976.

Стягнути із Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений при поданні позову в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Відповідач: Головне управління ДПС Рівненської області, ЄРДПОУ 44070166, вул.Відінська, 12, м.Рівне, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Повний текст рішення складено 12 січня 2025 року.

Суддя Володимир КОНДРАТЮК