Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №539/5978/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/5978/25

Провадження № 2-а/539/4/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2026

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – Гуменюк Г.М.

за участю секретаря судового засідання – Коновал Т.Г.

у відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №2356 від 14.11.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 210-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №2356 від 14.11.2025 року. Зазначає, що 10.11.2025 року він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де його повідомили, що ним вчинено адміністративне правопорушення, а саме не з`явився за викликом по повістці №4527818, чим порушив правила перебування військозобов`язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу2, ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що відповідальність передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП. На підставі цього ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено Постанову №2356 від 14.11.2025 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17000грн.

Винесену постанову позивач вважає незаконною, оскільки у протоколі не зазначено коли позивачу надсилалася чи вручалася повістка, не доведений факт вручення повістки, повістку він не отримував і не відмовлявся від її отримання, до матеріалів справи не долучений конверт про направлення поштового відправлення на адресу позивача тому відсутні докази його вини.

Позивач не погоджується з інкримінованим йому правопорушенням та винесеною постановою, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28.11.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін та витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 копію адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

11.12.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовної заяви, вважає її необґрунтованою та просить відмовити у задоволені позову. Зазначають, що ОСОБА_1 не прибув за викликом по повістці №4527818 з зазначеною датою прибуття на 09:00 18.08.2025 року Оповіщення здійснено відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою КМУ №560. 10.11.2025 року позивач прибув самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На розгляд справи прибув, копію постанови отримав 18.11.2025 року. Позивач не мав на меті прибувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 18.08.2025 року так як на той час не користувався правом на відстрочку, а прибув лише коли оформив право на відстрочку від призову, а саме 17.10.2025 року.

Також від ІНФОРМАЦІЯ_2 отримано витребувану судом копію адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у відзиві на позовну заяву просять справу розглядати без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, за результатами розгляду справи, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення та приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №2356 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000грн.

Згідно оскаржуваної постанови 10.11.2025 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено, що громадянин ОСОБА_1 вчасно не з`явився за повісткою №4527818, чим порушив правила перебування військовозобов`язаних на військовому обліку відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, 1487, ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Правопорушення вчинене в особливий період, що передбачене ст.210-1 ч.3 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами ст.77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 не з`явився вчасно за повісткою №4527818. У позовній заяві позивач зазначає, що повістку він не отримував, не був повідомлений ІНФОРМАЦІЯ_4 про виклик, відповідач не надав доказів завчасного направлення позивачу повістки.

Згідно листа АТ «Укрпошта» «1853-Л-2025111810203 від 09.12.2025 року згідно перевірки інформації про надходження письмової кореспонденції з позначкою «Повістка ТЦК», на ім`я ОСОБА_1 відсутня в системах АТ «Укрпошта».

Згідно витребуваних судом матеріалів адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАп ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 направлялася повістка №4527818 рекомендованим листом з описом вкладення (повістка №4527818) 07.08.2025 року, трекінг номер відправлення №0505350362015 на адресу: АДРЕСА_1 , у реклмендованому повідомленні про вручення поштового відправлення у примітці зазначено : повістка РТЦК та СП.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Пункт 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15 березня 2009 року, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою, працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку) тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).

Крім того відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Аналізуючи надані сторонами письмові докази, суд приходить до висновку, відповідачем доведено належними та допустимими доказами направлення повістки №4527818 позивачу рекомендованим поштовим відправленням засобами поштового зв`язку «Укрпошта» та повернення листа до відправника.

З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

Водночас суд вважає безпідставними доводи позивача викладені у позовній заяві, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які це б підтверджували, вони не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, при прийнятті якої посадові особи діяли в межах повноважень, визначених законом.

Відповідачем з урахуванням принципу «раціонального сумніву» доведено правові підстави для реалізації наданих йому повноважень, аналогічно цьому в справі ЄСПЛ «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Навпаки, відповідно до п. 2 ст. 90 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Пояснення позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв`язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладеного, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи, при винесенні оскаржуваної постанови провина особи у вчиненні правопорушення належним чином доведена, позивачем не представлено доказів, які б спростовували вчинення ним вказаного у постанові правопорушення, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Залишити Постанову №2356 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 17000грн. від 14.11.2025року без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №2356 від 14.11.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 210-1 КУпАП без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Головуюча суддя Г.М. Гуменюк