Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №534/3621/25 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/3621/25

Провадження №3/534/686/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 січня 2026 року м. Горішні Плавні

Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Малюк Марина Вікторівна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП,

в с т а н о в и л а :

Формулювання обставин правопорушення, яке пред`являлось особі у протоколі та визнане суддею доведеним.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ПЛ №002414 від 07.12.2025, 07.12.2025 о 13 год 45 хв на Кам`янському водосховищі м. Горішні Плавні, затока Рятувальної станції, було виявлено ОСОБА_1 , який здійснював незаконний вилов риби за допомогою забороненого сіткоснастевого знаряддя лову - парашут з діаметром 30 мм., в наслідок чого виловив рибу, а саме: карась сріблястий – 2 шт., чим порушив вимоги п.п.1 п. 1 розділу 4 Правил любительського рибальства. Збитки нанесені рибному господарству становлять 3 162,00 грн.

Означене правопорушення кваліфікується за частиною 4 статті 85 КУпАП.

Будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 , в судове засідання, не з`явився. Звернувся на адресу суду з заявою, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі, просив призначити мінімальне стягнення.

Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, оцінка суду.

Відповідно до положень ч ч. 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У пункті частини 1 статті 247 КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами права сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Він складається з: об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту, суб`єктивної сторони.

Об`єктивна сторона правопорушення – це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , оцінивши наявні в ній докази, дійшла таких висновків.

Частиною 4 статті 85 КУпАП передбачена відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Отже об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в грубому порушенні правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову). Ця норма є бланкетною. Для визначення порушення правил рибальства відсилає до законодавства у відповідній сфері.

Суб`єктивна сторона полягає в формі умислу.

За змістом статті 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ» передбачена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Так, порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в порушенні встановленого законодавством порядку надання об`єктів тваринного світу в користування; порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу; невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; порушенні встановлених законодавством вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, самовільному випалюванні сухої рослинності або її залишків; порушенні правил зберігання, транспортування, застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин (препаратів); порушенні правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних колекцій, торгівлі ними, а також установленого законодавством порядку їх пересилання, ввезення в Україну і вивезення за її митну територію; самовільному або з порушенням установленого законодавством порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні тварин, а також виведенні і використанні генетично змінених організмів; жорстокому поводженні з тваринами; приховуванні та перекрученні інформації про стан і чисельність об`єктів тваринного світу та їх використання; невжитті заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршенню середовища їх існування та ліквідації негативного впливу на тваринний світ; порушенні порядку придбання, реалізації, пересилання і вивезення за межі України, ввезення на її територію диких тварин та інших об`єктів тваринного світу; невиконанні встановлених законодавством вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні; виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин; невиконанні законних розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль та управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до п.п.1 п.1 розділу 4 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року за №700, забороняється добування (вилов) такими знаряддями, зокрема сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів.

Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (частина перша статті 251 КУпАП), а обов`язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (частина друга статті 251, стаття 255 КУпАП).

У відповідності до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно із статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення. Дії цієї особи суд кваліфікує за частиною 4 статті 85 КУпАП, оскільки він вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з грубим порушенням правил рибальства.

Вина ОСОБА_1 підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ПЛ №002414 від 07.12.2025, з якого слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснені права та обов`язки під час складання матеріалів щодо нього, натомість заяви та клопотання від останнього не надходили;

- описом-оцінкою знарядь лову, вилучених у порушника ОСОБА_1 згідно з протоколом від 07.12.2025 №002414, зокрема парашуту в кількості 1 шт.;

- приймальним актом №136 від 08.12.2025, яким на склад прийнято парашут в кількості 1 шт.;

- квитанцією про отримання речей і документів, вилучення під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення №136;

- відеозаписом.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень статті 23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У цьому випадку, визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність порушника, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини 4 статті 85 КУпАП, у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є власністю порушника. Тільки таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України та запобігати вчиненню ним нових правопорушень.

Питання про судовий збір вирішено судом у порядку ст.40-1 КпАП України, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.

На підставі викладеного та керуючись ст.40-1, 283, 294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 (триста сорок) грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, а саме: парашута з діаметром 30 мм у кількості 1 штука.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот п`ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Марина МАЛЮК