Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №532/1533/25 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1533/25

3/532/8/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 р. м. Кобеляки

Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Тесленко Т. В., з участю секретаря судового засідання Клименко А. О., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Монастиренка С. М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

Встановив:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 356019 від 09.06.2025 вказано, що ОСОБА_1 09 червня 2025 року о 00 год 00 хв в с-ще Білики, по вул. Пристанційній, 46, Полтавського району Полтавської області, в порушення п. 2.9 Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом марки ВАЗ 21101, н/з НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер», результат тесту становив 1,29‰. Від керування транспортного засобу був відсторонений.

Судові засідання призначалися на 21.08.2025, 24.09.2025, 11.11.2025, 13.01.2026.

За час розгляду справи в суді, а саме починаючи з 21.08.2025 ОСОБА_1 з`являвся до Кобеляцького районного суду Полтавської області на судові засідання зі своїм захисником - адвокатом Монастиренком С. М., вину свою не визнавав, заявляв клопотання про витребування різного виду доказів у справі та виклику свідків, які судом були задоволені, а згодом подав заяву про перенесення розгляду справи через погіршення стану здоров`я, не надавши жодних підтверджень із медичної установи. Адвокат Монастиренко С. М. надав суду клопотання про відкладення судового розгляду через зайнятість в іншому судовому процесі, однак також не підтвердив вказану підставу доказами про необхідність його участі в конкретних справах.

Суд розцінює надані ОСОБА_1 та його захисником клопотання про відкладення розгляду справи, як зловживання їх процесуальними правами, що затягує розгляд справи та в подальшому може призвести до закінчення строків накладення адміністративного стягнення. Кожне заявлене ними клопотання чи то про витребування доказів, чи про виклик свідків, було задоволено та в подальшому виконане.

Тому, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності та адвоката Монастиренка С. М., за наявними у справі доказами, які зібрані в достатній кількості для можливого вирішення справи.

З`ясовуючи всі обставини справи, суд виходить з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно з п. 2.9 ПДР України водієві забороняється, зокрема керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВСУкраїни та МОЗ Українивід 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.

За правилами ч.ч. 2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно з п.п.2-7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами відповідно до ст. 251 КУАП: матеріалами протоколу серії ЕПР1 № 356019 від 09.06.2025; відеозаписом з відеореєстратора, де зафіксовано що саме ОСОБА_1 виходить з водійського боку автомобіля та надає для огляду документи працівникам поліції, а не інша особа, на яку він вказував у судовому засіданні; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, результатами тестів № 2344 та № 2345, виконаних приладом Алкотест 6810 з результатами 1,23 ‰ та 1,29‰. ( а. с.2).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, саме він виходив з водійського місця автомобіля та двічі проходив тест за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810. ОСОБА_1 при собі мав мобільний телефон, який особисто розблокував та показав в додатку Дія своє посвідчення водія. Надані пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю узгоджуються з доданими до матеріалів протоколу відеозаписами, здійсненими поліцейськими.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , будучи приведеним до Присяги свідка та попередженим про кримінальну відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу, з метою штучного створення доказів захисту, надавав суду пояснення про те, що ніби-то це він, а не ОСОБА_1 керував автомобілем, був зупинений співробітниками поліції, надавав їм документи ОСОБА_1 та проходив тест на стан сп`яніння замість ОСОБА_1 . Ці показання свідка ОСОБА_4 суд оцінює як завідомо не правдиві, оскільки вони спростовуються долученими до матеріалів справи відеозаписами.

З урахуванням наведеного зібрані у справі докази є належними і допустимими, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому він підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням конкретних обставин та характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника, а також даних, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за потрібне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Потрібно стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн 60 коп в доход держави.

Керуючись ст. ст. 280, 283 КУпАП, суддя

Постановив:

ОСОБА_1 , на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП – визнати винним та піддати штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч грн) в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп в доход держави.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Кобеляцький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомленння про залишення скарги без задоволення.

Суддя