Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 07 січня 2026 р.
Справа: №554/9993/25
Суддя: Самсонова О. А.
Київський районний суд м. Полтави
Справа № 554/9993/25
Провадження №2/552/401/26
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м у к р а ї н и
08.01.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання – Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їх представники:
позивач – ОСОБА_1 ,
представник позивача – адвокат Захаров Тарас Григорович,
відповідач – ОСОБА_2 ,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м.Полтави з позовом до відповідача ФОП ОСОБА_2 про стягнення коштів.
В позовній заяві посилалась на те, що між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено декілька договорів на виготовлення меблів та обладнання для приватного житла, їх доставку та монтаж, а також на придбання техніки.
Так, у серпні 2024 року між сторонами було укладено шість договорів на виготовлення меблів та обладнання для квартири.
З метою належного облаштування квартири, позивач після погодження із відповідачем вибрала для кухні витяжку кухонну Fabiano Festa 60 black вартістю 12 600 гривень. Відповідач взяв на себе зобов`язання придбати вказану витяжку, і вмонтувати її до кухні.
12 серпня 2024 року позивач перерахувала на особистий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 12 600 гривень.
На даний момент відповідач не виконав свої зобов`язання, та не передав позивачеві обраний товар.
Позивач після погодження із відповідачем вибрала для кухні мийку, вартість якої складає 8 180 гривень.
Відповідач взяв на себе зобов`язання придбати вказану майку, і вмонтувати її до кухні.
12 серпня 2024 року позивач перерахувала на особистий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 8 180 гривень.
На даний момент, відповідач не виконав свої зобов`язання, та не передав позивачеві обраний товар.
У вересні 2024 року позивач та відповідач уклали Договір б/н від 23 вересня 2024 року на загальну суму 65 400 гривень на виконання робіт із виготовлення міжкімнатної перегородки.
Строк виконання робіт - до 25 жовтня 2024 року.
Позивач заплатила відповідачеві грошові кошти у сумі 45 000гривень у якості передоплати за міжкімнатну перегородку, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 78 від 23 вересня 2024 року.
На момент звернення до суду із цією позовною заявою, відповідач роботи із виготовлення міжкімнатної перегородки не виконав, будь-які роботи позивач від відповідача не приймав, а отже Відповідач прострочив виконання своїх договірних зобов`язань.
В жовтні 2024 року, відповідач повідомив позивача про необхідність купівлі змішувача кухонного та дозатора мила.
Загальна вартість товарів складає 8600 гривень.
25 жовтня 2024 року позивач перерахувала на особистий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 8 600 гривень.
Відповідач свої зобов`язання не виконав та не передав позивачеві обраний товар.
Таким чином, ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) отримав від позивача грошові кошти у розмірі 74 380 гривень, і не виконав свої зобов`язання щодо виготовлення перегородки, придбання та встановлення техніки й обладнання.
Отже, заборгованість відповідача складає 74 380,00 гривень, які мають бути стягнені на користь позивача.
Відповідно до частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується неня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Тому позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість у розмірі 66 200,00 гривень та пеню у розмірі 125 620 гривень, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 13 серпня 2025 року справу передано на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м.Полтави.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 03 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, яку визнано малозначною та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 29).
Відповідач відзив на позов не надав.
Інші заяви або клопотання учасники справи суду не подавали.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, уповноваживши адвоката Захарова Т.Г. представляти її інтереси в суді.
Представник позивача Захаров Т.Г. в судовому засіданні позові підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. При цьому посилався на обставини, викладені в позовній заяві. Уточнив, що в прохальній частині позовної заяви допущена описка. Зазначив, що позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість у розмірі 74380 грн та пеню у розмірі 125620,00 грн.
Відповідач ФОП ОСОБА_2 ,який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 44, 45) в судове засідання не з`явився, з заявами та клопотанням до суду не звертався.
Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 склалися правовідносин підрядного типу, у яких виконавець ФОП ОСОБА_2 за дорученням замовника ОСОБА_1 зобов`язувався виконати роботи з монтажу міжкімнатної перегородки, придбання та встановлення кухонної витяжки, мийки, змішувача кухонного та дозатора мила.
Як підтверджується долученими до справи платіжними документами, ОСОБА_1 перерахувала на банківський рахунок ФОП ОСОБА_2 кошти в розмірі:
12.08.2024 - 12600 грн з метою придбання витяжки кухонної (а.с. 10);
25.10.2025 - 8600 грн для придбання змішувача кухонного та дозатора мила (а.с. 11-12);
12.08.2024 - 8180 грн для придбання мийки кухонної (а.с. 13).
Також судом встановлено, що 23 вересня 2024 року ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір на встановлення міжкімнатної перегородки, яку відповідач зобов`язався встановити до 25 жовтня 2024 року. Вартість послуги, з врахуванням монтажу та встановлення, становить 65400 грн (а.с. 8).
Як передоплату за встановлення міжкімнатної перегородки ОСОБА_1 сплатила 23 вересня 2025 року ФОП ОСОБА_2 45000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №78 від 23 вересня 2024 року (а.с. 9).
Як передбачено ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Як вставлено судом, у встановлений договором підряду строк відповідач свої зобов`язання не виконав, міжкімнатну перегородку не встановив, не придбав та не встановив кухонну витяжку, мийку, змішувач кухонний та дозатор мила.
Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідач будь-яких доказів на підтвердження факту придбання за дорученням замовника та встановлення кухонної витяжки, мийки, змішувача кухонного та дозатора мила, а також факту монтажу міжкімнатної перегородки, чи хоча б того факту, що він приступив до виконання цих робіт, суду не надав.
Відповідно, розглядаючи справу на підставі наявних доказів, суд встановив, що ФОП ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором із замовником не виконав, отримані від ОСОБА_1 кошти їй не повернув.
Правовідносини, що виникли між сторонами, також регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Як передбачено ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Строк виконання робіт, передбачений договором, сплинув 25 жовтня 2024 року.
Тому на підставі ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, оскільки виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором.
На підставі викладеного, з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 підлягають до стягнення кошти, сплачені нею в рахунок оплати за договором про встановлення міжкімнатної перегородки в сумі 45000 грн, а також кошти, що нею були сплачені відповідачу для придбання витяжки кухонної в сумі 12600 грн, змішувача кухонного та дозатора мила в сумі 8600 грн, мийки кухонної в сумі 8180 грн, а всього 74380 грн.
Як передбачено ч. 5 та 6 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
Будь-яких доказів того, що зобов`язання ним не виконано з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили, відповідач суду не надав.
Тому у зв`язку з прострочення зобов`язання з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення неустойка, розмір якої позивачем обраховано у розмірі 125620 грн.
Проте, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності суд вважає за необхідне визначити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у розмірі, що відповідає розміру суми прострочення, а саме в сумі 74000,00 грн.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, а саме про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми сплачених нею коштів у розмірі 74380,00 грн., пені у розмірі 74000,00 грн., а всього 148380 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати позивача складаються з витрат на оплату судового збору у розмірі 2000 грн. та витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Позов судом задоволено частково, на 74%.
Тому пропорційно до задоволених позовних вимог на відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 1480,00 грн (2000 грн х 74%).
Оскільки в судовому засіданні представником позивача зроблено заяву, що протягом п`яти календарних днів з дня ухвалення рішення суду ним буде подано докази судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, питання щодо розподілу зазначених судових витрат в даному судовому засіданні судом не розглядалось.
Керуючись ст.ст. 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплачених нею коштів у розмірі74380,00 грн., пенюу розмірі 74000,00 грн., на відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору – 1480,00 грн, а всього стягнути 149860,00 грн., (сто сорок дев`ять тисяч вісімсот шістдесят гривень нуль копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,
відповідач – ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 12.01.2026 року.
Головуючий О.А.Самсонова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua