Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №940/2545/25 — Тетіївський районний суд Київської області

13.01.2026 Провадження по справі № 3/940/29/26 Справа № 940/2545/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 січня 2026 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Мандзюк С.В., розглянувши матеріали, які надійшли батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

29.12.2025 до Тетіївського районного суду Київської області надійшли два матеріали справ про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 541477 від 15.12.2025 вбачається, що 13.12.2025 о 10 год. 00 хв. в м. Тетієві по вул. Я. Мудрого, 87 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на паркан, внаслідок чого було завдано механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим водій порушив вимоги п. 2.3. б, 1.5., 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Крім того, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №541485 від 15.12.2025 вбачається, що 13.12.2025 о 10 год. 00 хв. в м. Тетієві по вул. Я. Мудрого, 87 ОСОБА_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди покинув місце ДТП, чим порушив вимоги п. 2.10 а ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав та пояснив, що не впорався з керуванням на слизькій дорозі та в`їхав у паркан чужого приватного домоволодіння, автомобіль застряг на узбіччі, після чого більше двох годин він з іншими особами витягали авто з узбіччя, шукав вантажний автомобіль, спілкувався з власницею домоволодіння ОСОБА_2 та домовився з нею про невідкладне повне відновлення паркану, що і було здійснено протягом двох наступних днів. Про виклик ОСОБА_2 поліції та необхідність у зв`язку з цим залишатись на місці події він обізнаний не був, оскільки з нею про усе домовились і вона нічого про це не казала.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомила, що 13.12.2025 близько 10 год. 00 хв. в м. Тетієві по вул. Я. Мудрого, 87 ОСОБА_1 в`їхав у її паркан, вона зателефонувала до поліції, щоб вони попередили інших водіїв про лід на дорозі біля її будинку, проте ОСОБА_1 про це вона не казала. Поліція приїхала лише через декілька годин, при цьому ОСОБА_1 насправді не покидав місце ДТП, а спілкувався з нею про відновлення паркану, вони про все домовились і ніяких претензій до нього у неї не було та немає, проте поліцейські склали через два дні матеріали. На даний час паркан відновлений. Надала письмову заяву про відсутність претензій до ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП об`єднати в одне провадження.

Згідно пунктів 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 1.5. ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки його вина підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 541477; схемою місця ДТП, що сталась 13.12.2025; актом огляду транспортного засобу від 15.12.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та поясненнями ОСОБА_2 .

Обираючи ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу правопорушника, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Водночас відповідно до ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Крім того, статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно п. 2.10 а ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Об`єктивна сторона даного правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Водночас, з огляду на пояснення ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 суд констатує, що його дії не свідчать про намір залишити місце ДТП, зокрема з метою уникнення відповідальності. Навпаки, з його слів, він вживав заходів щодо негайного витягування автомобіля з городу ОСОБА_2 та шукав для цього вантажний автомобіль, відразу детально обговорював з потерпілою відновлення паркану, що в подальшому і здійснив. Більш того, суд бере до уваги саме пояснення потерпілої ОСОБА_2 , надані у судовому засіданні, зокрема про те, що поліція приїхала лише через декілька годин і поки витягували автомобіль з городу ніхто не озвучував необхідність залишатись на місці ДТП ні їй, як власниці домоволодіння, ні водію.

Більш того, оскільки заява ОСОБА_2 та інші матеріали справи не містять відомостей про час виклику та приїзду поліції відносно часу настання самої події, з огляду на складання адміністративних матеріалів через два дні після події, суд фактично позбавлений можливості встановити вказані обставини з інших фактичних даних, крім як із показань ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а відтак суд вважає, що в даному випадку відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 33, 122-4, 124, п. 1 ч. 1 ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Справу № 940/2545/25 (провадження 3/940/842/25) та справу № 940/2546/25 (провадження 3/940/843/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП об`єднати в одне провадження, присвоївши справі № 940/2545/25 (провадження 3/940/842/25).

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.

Суддя С.В.Мандзюк