Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №293/1273/25 — Черняхівський районний суд Житомирської області

Суд: Черняхівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 12 січня 2026 р.

Справа: №293/1273/25

Суддя: Проценко Л. Й.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1273/25

Провадження № 2/293/68/2026

13 січня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.

представника позивача в режимі відео конференції Корзун С.В.

представника відповідача в режимі відео конференції Булави О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ :

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

23.10.2025 адвокат Корзун С.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АМ №1162135 від 16.10.2025, звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. За змістом позовної заяви позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення сином повноліття.Також позивач просить стягувати з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення їх сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

За змістом позовної заяви представник позивача вказує, що 23.08.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб. Сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 02.07.2025 шлюб між сторонами розірвано. Позивач з дитиною проживає окремо. Самостійно займається його вихованням та утриманням. Однак позивач самостійно не може забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового та духовного розвитку. Позивач не працює, так як доглядає за дитиною. Єдиним джерелом доходу є соціальні виплати. Відповідач має працездатний вік та може працювати. Однак, на даний час участі в утриманні дитини він не приймає, тому вона змушена звернутися до суду для офіційного стягнення аліментів.

У зв`язку з тим, що позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вона позбавлена можливості працювати та забезпечувати себе та дитину належним чином.

За даних обставин позивач просить стягнути аліменти на утримання дитини та на своє утримання.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Суд ухвалою від 10.11.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи призначив у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 10 год. 00 хв. 04.12.2025 (а.с.19). Суд також задовольнив клопотання представника позивачаКорзун С.В. про витребування доказів, а саме: постановив витребувати з Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області відомості з державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми отриманих доходів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за 2024 рік та І-ІІІ квартал 2025 року (а.с.20).

24.11.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача - адвоката Булави О.П., який діє на підставі ордру серії ВО № 1122707 від 13.11.2025 (а.с.29). У відзиві представник відповідача вказує, що відповідач постійно цікавиться життям сина та приймає участь у його вихованні. У березні 2025 року позивач без погодження з відповідачем та без його дозволу змінила місце проживання та вивезла дитину за кордон. У зв`язку з цим відповідач може спілкуватися з дитиною лише по телефону чи відеозв`язку. Коли позивач проживала в Україні відповідач оплачував відвідування дитиною приватного садка та після розлучення орендував позивачці квартиру, де вона проживала разом з сином. До звернення до суду з даним позовом відповідач добровільно сплачував аліменти на утримання сина. Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» за період з 03.04.2025 по 19.08.2025 відповідач перерахував на утримання сина 53 818,61 грн. Крім того, за жовтень та листопад 2025 відповідач перерахував позивачці аліменти в розмірі 15066 грн. Також відповідач постійно передає посилки з солодощами та іграшками сину в Польщу, що підтверджується виписками з додатку Нової пошти. Це свідчить про добросовісну та відповідальну поведінку відповідача щодо утримання дитини. Відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини в заявленому позивачем розмірі.

Що стосується стягнення аліментів на утримання дружини в розмірі 1/6 частини його заробітку, представник відповідача зазначає, що позивач на даний час проживає у м.Лодзь в Польщі, де влаштувалася на роботу, отримує регулярний систематичний дохід, що підтверджується її перепискою з відповідачем.

Представник відповідача також зазначає, що відповідач не має власного житла, тому для проживання змушений орендувати житло і орендна плата за користування квартирою становить 8 000 грн.У дану вартість не входить вартість за комунальні послуги і сплачується окремо, що разом становить 12 000-13 000 грн в залежності від сезону. Крім того, у зв`язку з виробничою необхідністю для використання в роботі відповідач повинен вивчати іноземну мову. Тому 07.11.2025 він уклав договір про надання послуг з навчання іноземних мов, ІТ. Згідно договору вартість навчання за один місяць становить 4500 грн.

Враховуючи, що позивач також працює і її дохід становить: заробітна плата та соціальна допомога, відповідач просить відмовити в стягнення аліментів на утримання дружини (а.с.33-35).

01.12.2025 до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача, в якому вона зазначає, що право на утримання дружини з якою проживає дитина до трьох років, відповідно до вимог чинного законодавства, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу. Дружина, з якою проживає дитина до трьох років має право на утримання від чоловіка незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища. Представник позивача також зазначила, що позивач несе витрати на оренду житла та дитячий садочок, що підтверджується відповідними договорами. У зв`язку з цим, представник позивача підтримує позов в повному обсязі та просить його задовольнити (а.с.58-59).

04.12.2025 розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача на 10 год. 08.01.2026 (а.с.91-92).

04.12.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому представник відповідача зазначає, що із мережі Інтернет, йому відомо, що позивач отримує від Республіки Польща щомісячну виплату українським дітям до досягнення ними 18 років у розмірі 800 злотих. Обов`язковою умовою отримання даної виплати є відвідування дитиною освітнього закладу в Польщі. Також представник відповідача зазначає, що розмір щомісячного доходу відповідача становить 22 599грн. Враховуючи відрахування аліментів на сина в розмірі частини його заробітку доходу в сумі 5 649,75 грн., для особистих потребі відповідача залишається 16 949 грн. які він використовує на оренду житла в розмірі 8 000 грн, комунальні послуги та вивчення іноземної мови – 4050 грн. Тобто дохід відповідача не дозволяє йому сплачувати кошти на утримання позивачки. Доходи у вигляді премії не є постійними та виплачуються залежно від результатів роботи підприємства. Просить відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини (а.с.95-97).

08.01.2026 представник позивача в режимі відео конференції позов підтримала, просила його задовольнити з підстав викладених нею у позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково пояснила, що позивач самостійно сплачує витрати на дитячий садочок та оренду житла. Має дохід, який отримає по догляду за дитиною в розмірі 860 грн. в місяць. Наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років. Додаткових джерел доходу не має. В той же час, відповідач має стабільний дохід, його фінансова спроможність підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи, тому відповідач має можливість сплачувати аліменти як на утримання дитини так і на утримання дружини. Просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відео конференції позив визнав частково в частині стягнення аліментів на утримання дитини. В частині стягнення аліментів на утримання дружини відповідач позов не визнав. Вказав, що після відрахування аліментів на утримання сина, сплати оренди житла та курсів з вивчення іноземних мов у відповідача не лишається коштів. Виплачена відповідачу премія не є сталою. В зв`язку з цим, відповідач не має можливості сплачувати аліменти на утримання дружинита та в силу вимог ч 4 ст. 84 СК України не може надавати матеріальну допомогу.

08.01.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши його проголошення на 13.01.2026 о 12 год 30 хв.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Судом встановлено, наступні обставини справи, а саме:

Відповідно до свідоцтва про народження (копія) серії НОМЕР_1 від 12.09.2023 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.11 зворот).

З витягу з реєстру Черняхівської територіальної громади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9 зворот та 12).

Згідно рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 02.07.2025 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.10-11).

Відповідно до довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 дохід позивача за період 01.01.2025 - 01.08.2025 становить 64 000 грн. та складається з соціальних виплат Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради та Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області (а.с.12-13).

Із відповіді №1991619 від 10.11.2025 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про сум доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих само зайнятими особами, а також суми річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2024 по 3 квартал 2025 року вбачається, що відповідач отримує стабільний дохід у виді заробітної плати від ТОВ «Шумськ АГРО». Загальна суму отриманого доходу за даний період становить 1241179,17грн. (а.с.23-25).

Надані представником відповідача копії договорів про надання послуг з навчання іноземних мов, ІТ від 7.11.2025 та договір оренди квартири від 01.02.2025 підтверджує витрати відповідача на вивчення іноземних мов в розмірі 4050 грн. на місяць та 8 000 грн. витрат на оренду житла. У договорі оренди квартири зазначено, що компенсація вартості за всі комунальні послуги не входить до орендної плати і сплачується орендарем додатково, кожного місяця до 10 числа. (а.с.37-41).

Довідка АТ КБ «Приватбанк» від 05.11.2025 підтверджує щомісячне перерахування коштів відповідачем ОСОБА_2 на картку № НОМЕР_2 за період з 03.04.2025 по 19.08.2025 коштів в сумі 53 818,61 грн. В описі платежу вказано: дитині; дитині від батька; сплата аліментів за першу половину місяця; сплата аліментів за другу половину місяця (а.с.43).

Згідно платіжних інструкцій №4570 від 04.11.2025 та №4256 від 07.10.2025 ТОВ «ШУМСЬК АГРО» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 по 7533,15 грн. кожного місяця в рахунок аліментів за жовтень 2025 та вересень 2025 із заробітної плати ОСОБА_2 (а.с.44, 45).

Із долученої представником відповідача переписки сторін вбачається, що позивач дійсно працює, оскільки вона неодноразово зазначає, що їде на роботу та години, в які відповідач зможе поговорити з дитиною по відеозв`язку (а.с.47-50).

Представником позивача надані копії договорів, перекладені на українську мову про надання послуг з відвідування дитиною ОСОБА_3 закладу дошкільної освіти та квитанції про їх оплату в розмірі 1658,40 злотих та 70,00 злотих; а також договір оренди квартири укладений від 01.08.2025 (а.с.62-80).

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 свідчить про відсутність за ним зареєстрованого майна (а.с.98).

Згідно довідок ТОВ «ШУМСЬК АГРО» №283 та №282 від 03.12.2025 ОСОБА_2 з 14.04.2023 працює в ТОВ «ШУМСЬК АГРО» на посаді агронома та за результатами діяльності ТОВ йому нараховувалась премія у грудні 2023, квітні та грудні 2024 та квітні 2025. Посадовий оклад агронома згідно штатного розпису на 2025 рік становить 39 000 грн. (а.с.101,105).

Із розрахункових листів за серпень, вересень та жовтень 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 нарахована заробітна плата в розмірі 39 133,23 грн. У вересні та жовтні з ОСОБА_2 відраховані аліменти в розмірі 7533,15 грн, щомісячно (а.с.102-104).

Із довідки ТОВ «Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ» виданої ОСОБА_1 №3859 від 04.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ» з 16.05.2022. З грудня 2023 ОСОБА_1 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.111). ІV. НОРМИ ПРАВА, ОЦІНКА ДОКАЗІВ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною 1 ст.183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З огляду на вище викладене, беручи до уваги необхідність захисту інтересів дитини, враховуючи, що позивачем заявлений мінімальний розмір аліментів на утримання однієї дитини визначений законодавством, та враховуючи визнання відповідачем позову в цій частині, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення аліментів на утримання дитини слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Позивач звернулася до суду з позовом 23.10.2025. Разом з тим, під час дослідження матеріалів справи судом достовірно встановлено, що з заробітної плати відповідача у жовтні 2025 року відраховані аліменти в розмірі частини в сумі 7533,15 грн.

За даних обставин, суд присуджує стягнення аліментів на утримання дитини з 01.11.2025 до повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини суд зазначає наступне.

Статтею 84 СК України передбачено право дружини на утримання від час вагітності та у разі проживання з нею дитини.

Відповідно до ч.2, ч.4 ст.84 ЦПК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч.6 ст.84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Особливість такого утримання полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, офіційно та стабільно отримує заробітну плату, його витрати на сплату аліментів однієї дитини, оренду житла та плата на вивчення іноземних не завадить йому надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення сином 3-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 в заявленому позивачем розмірі, а саме 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище позивача та стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів.

Доводи представника відповідача про неможливість надання відповідачем матеріальної допомоги позивачці у визначеному розмірі суд не бере до уваги, оскільки сукупний дохід відповідача за 2024 та з першого по третій квартал 2025 року, враховуючи додаткові винагороди, становить значну суму.

З вказаного приводу суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26 лютого 2025 року по справі № 361/1506/22, де дійшов важливого висновку щодо врахування додаткової винагороди при визначенні розміру аліментів. Суд чітко вказав, що такі виплати належать до категорії доходів, які необхідно брати до уваги під час розрахунку аліментних зобов`язань. У рішенні Верховного Суду підкреслюється, що чинне законодавство України передбачає широкий підхід до оцінки доходів платника аліментів. Основна заробітна плата, безумовно, становить ключову частину таких розрахунків, однак додаткові винагороди, премії чи інші види доходів також мають бути включені до загальної суми. Суд аргументував це тим, що лише повний облік усіх фінансових надходжень дозволяє адекватно оцінити реальні можливості платника та встановити розмір аліментів, який відповідатиме потребам одержувача.

Тому суд вважає, що є всі підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

Аліменти на утримання дружини суд вважає за необхідне стягувати з моменту пред`явлення позову – 23.10.2025.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів (принцип диспозитивності).

Відповідно до норм закріплених у ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами фінансової неспроможності щодо утримання ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" у справах про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору.

Згідно до вимог ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли та якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Враховуючи, що даний позов містить дві позовні вимоги немайнового характеру суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 2422,40 грн на користь держави.

Керуючись ст.ст. 84, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст.2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265 ,268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.11.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дати звернення до суду - 23.10.2025 і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору на користь держави.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Відомості про сторін по справі:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

Адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення суду складено 13.01.2026.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua