Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №640/24598/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/24598/21 Суддя (судді) першої інстанції: Турлакова Наталія Василівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенко Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТОП ПЛЮС" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТОП ПЛЮС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці про:

- визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100380/2021/000353/2 від 07.07.2021.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року прийнято до провадження справу №640/24598/21

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 07 липня 2021 року №UA100380/2021/000353/2.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Київською митницею подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2020 року між компанією NANTONG RECORD SPORTING EQUIMENT CO., LTD (Китай) (продавець) до ТОВ "ЄВРОТОП ПЛЮС" (покупець) укладено контракт №1/15, згідно предмета якого про продавець поставляє товар на умовах згідно Інкотермс 2010, що зазначаються в специфікаціях на кожну окрему поставку.

На виконання умов вищезазначеного Контракту, специфікації №3 від 01.07.2020 та відповідно до Інвойсу від 17.04.2021 року №LK20WZ63-2 продавцем було поставлено позивачу товари усього на суму 16541,70 доларів США, за базисом поставки FOB NANTONG Китай.

06.07.2021 року позивачем подано до Київської митниці митну декларацію №UA100380/2021/016903 з метою здійснення митного оформлення товару.

Разом із митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості декларант позивача подав Київській митниці наступні документи: пакувальний лист б/н від 17.04.2021, інвойс №LK20WZ63-2 від 17.04.2021, транспортний документ від 19.04.2021, автотранспортна накладна №9539 від 05.07.2021, платіжне доручення №74 від 07.06.2021, №46 від 02.07.2021, №45 від 01.07.2021, рахунок на морське перевезення №UA00047337 від 30.06.2021, довідка про вартість перевезення від 30.06.2021, специфікація №3 від 01.07.2020, зовнішньоекономічний договір №1/15 від 15.01.2020, договір про перевезення від 27.08.2019, заявка на перевезення від 08.04.2021, митна декларація країни відправлення від 19.04.2021 №230220210021520870.

Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основним) методом.

Від Київської митниці до позивача надійшло електронне повідомлення про необхідність надати додаткові документи.

В повідомленні про витребування додаткових документів зазначено підстави такого витребування: «На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з ЕМД від 07.07.2021 №UA100380/2021/016903 встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення, а саме:

1) відповідно до п.7.1 контракту від 15.01.2020 № 1/15 передбачено що вартість упаковки включена до загальної вартості товару. Серед наданих на розгляд документів відсутнє документальне підтвердження та числові значення витрат на пакування та сума згаданих витрат в розрізі формування ціни товару згідно домовленостей між сторонами в рамках виконання даного пункту контракту.

2) в поданій на розгляд декларації країни експортера № 230220210021520870 від 19.04.2021 загальний опис товару його артикульні позиції та коди товару за УКТЗЕД відрізняються від зазначеного в поданій до митного оформлення декларації що не дає змогу ідентифікувати зазначений документ з даною поставкою товару;

3) відсутні банківські документи про оплату сум водієві, або документи, які підтверджують витрати водія в процесі здійснення транспортування.

Також відсутня інформація від перевізника про наявність або відсутність оплат по страхуванню вантажу, якщо такі були. Наданою довідкою заявкою на перевезення № SNKG70209110 від 30.06.2021 в сумі транспортних витрат п.4 передбачено додаткові витрати які можуть бути понесені при організації перевезення, а саме огляд, зважування, ренгенсканування, зберігання в порту, сплачені штрафи.

Керуючись вимогами частин 2, 3 ст. 53, ст. 54 МК України суб`єкту повідомлено про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності):

1) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

2) виписку з бухгалтерської документації;

3) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4) копію митної декларації країни відправлення;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додаткові документи декларантом не надані, 07.07.2021 надіслано лист №31/07/07 щодо завершення митного оформлення відповідно до п.6 ст.255 МКУ.

07.07.2021 року відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів UA 100380/2021/000353/2, відповідно до якого митну вартість товару №1, було скориговано за резервним методом визначення митної вартості до рівня 22263,74 дол.США (вартість за одиницю 3,7700 дол.США/кг.), товару №3 до рівня 1244,10 дол.США (вартість за одиницю 3,7700 дол.США/кг.)

У зв`язку з прийнятим відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості податки та збори збільшилися на 45527,92 грн. по товару №1 та на 1790,62 грн. по товару №3.

Відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів №UA100380/2021/38005.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що документи, подані до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених частиною 3 статті 53 МК України, і підтверджують вартість заявленого до митного оформлення товару, а тому рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від № UA100380/2021/000353/2 від 07.07.2021 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої).

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя).

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята).

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

Вище наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зазначено в повідомленні від 06.07.2021 з вимогою стосовно надання додаткових документів).

Зокрема, у спірному рішенні відповідачем зазначено, що за митною декларацією спрацювала система аналізу ризиків щодо здійснення перевірки правильності визначення митної вартості товарів. На момент митного оформлення декларантом не надано всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме документів що підтверджують вартість перевезення та відомостей щодо ціни що фактично сплачена.

Крім того, на думку посадової особи, що здійснювала перевірку правильності визначення митної вартості, надана довідка від 30.06.2021 не є документом що підтверджує вартість перевезення.

Посилаючись на наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 відповідач зазначив, що документами що підтверджують складові митної вартості в частині транспортування є: договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг, акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, заявка на здійснення послуг по доставці товарів, рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, страхові документи.

Так, за правилами Incoterms на умовах поставки FOB, продавець несе всі витрати та ризики до моменту, коли товари завантажуються на борт судна. Відповідальність продавця не закінчується в цьому пункті, за винятком випадків, коли товари привласнюються до контракту, тобто вони "чітко відкладені або визначені іншим чином як договірні товари". Тому контракт FOB вимагає від продавця доставити товари на борт судна що призначається покупцем у спосіб, звичайний у конкретному порту, в цьому випадку продавець повинен також організувати експортне оформлення.

Отже, на умовах FOB, у вартість товару включені всі витрати по доставленню товару на борт судна в тому числі - вартість тари, пакування, навантаження. На умовах FOB у обов`язок покупця покладається за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження.

Витрати понесені відповідачем за митною територією України які не увійшли у вартість товару (складові митної вартості), на умовах FOB - це витрати на перевезення товару від порту навантаження до митної території України. Також за приписом ч. 10 ст. 58 МК України передбачено що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, що спростовує висновки митного органу.

Окрім цього, позивачем для підтвердження витрат на транспортування, було надано рахунок на оплату №UA00047337 від 30.06.2021, договір №SC/AF-012139 від 27.08.2019 транспортно-експедиційного обслуговування, у сукупності з довідкою про транспортні витрати дають змогу перевірити числові значення складової митної вартості - вартість перевезення 136642,74 грн.

Що стосується вимоги відповідача надати інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування суд зазначає, що сумніви, які стали підставою як для вимоги додаткових документів так і для коригування митної вартості ґрунтуються лише на не підтвердженні складової митної вартості - витрат на перевезення. Вартість товару за інвойсом відповідачем під сумнів не ставилась та визнавалась. Отже декларант позивача мав підтвердити лише вартість перевезення. Таким чином, документи для підтвердження відомостей які визнаються відповідачем не підлягають доведенню.

Що стосується вимоги відповідача надати страхові документи, то декларантом позивача було надано довідку про вартість транспортування вантажу від 30.06.2021 №SNKG70209110, в якій зазначено що «Страхування вантажу не проводилася».

Так, митна декларація країни відправлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України не є обов`язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відсутність у митній декларації країни відправлення певних реквізитів не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною доставкою. Митна декларація країни відправлення містить дані про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування про кількість та ціну товару, номери контейнерів, що в повній мірі співпадає з даними, зазначеними в поданих до митного оформлення документах. До того ж, відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів контракту не впливає на числові значення складових митної вартості. Наявні в матеріалах справи документи містять достатньо інформації, яка дозволяє ідентифікувати приналежність цих документів до поставки товару.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Крім наведеного вище, суд зазначає, що всупереч ч. 2 ст. 55 МК України та пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, у оскаржуваному рішенні відповідач лише зазначає посилання на митну декларацію від 23.04.2021 №UA500020/2021/13965 та від 08.06.2021 №UA100480/2021/315996.

При цьому, слід наголосити, що в рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем в доводах апеляційної скарги не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки. Відповідачем не зазначено, митна вартість якого товару (назва, характеристики) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що документи, подані до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених частиною 3 статті 53 МК України, і підтверджують вартість заявленого до митного оформлення товару.

Колегія суддів також вказує, що апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань, ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.

Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТОП ПЛЮС" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О.М. Ганечко

Я. М. Василенко