Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №420/36201/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36201/23

Категорія: 106030000 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:19.09.2025р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Ступакової І.Г.

– Шляхтицького О.І.

у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про:

- визнання протиправним та скасування Наказу №724-к від 22 листопада 2023 року Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо звільнення ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів поновити ОСОБА_1 на посаді Начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області;

- зобов`язання Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів запропонувати ОСОБА_1 посаду, на яку він може претендувати, з урахуванням його фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності та працевлаштування на відповідну посаду, у разі його згоди, шляхом переведення; зобов`язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відшкодувати ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 22 листопада 2023 року по дату ухвалення судового рішення по даній справі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування Наказу №724-к від 22 листопада 2023 року, та зобов`язання вчинити певні дії, – задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Наказ служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №724-к від 22 листопада 2023 року "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Зобов`язано Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів надати ОСОБА_1 пропозиції щодо вакансій, на які він може претендувати, з урахуванням його фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності, та у разі погодження – переведення ОСОБА_1 на відповідну посаду. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року апеляційні скарги Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, – залишено без задоволення, Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року – залишено без змін.

11 вересня 2025 року представник позивача звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить суд:

- "Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наказ від 15 травня 2025 року №361-к про поновлення ОСОБА_1 на державній службі;

- визнати протиправним спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду в частині повідомлення ОСОБА_1 про наявність вакантних посад в Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів".

В обґрунтування вищевказаної заяви заявник, зокрема, зазначив наступне: "Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/20768/21 Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23 вересня 2021 року №521-К "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді Начальника Головного управління Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/20768/21 визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23 вересня 2021 року №521-К "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді Начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 23 вересня 2021 року. Також, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року по справі №420/36201/23, визнано протиправним та скасовано Наказ служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №724-к від 22 листопада 2023 року "Про звільнення ОСОБА_1 . Зобов`язано Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів надати ОСОБА_1 пропозиції щодо вакансій, на які він може претендувати, з урахуванням його фаху, кваліфікації, досвіду трудовоїдіяльності, та у разі погодження переведення ОСОБА_1 на відповідну посаду.

З метою виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 по справі №420/36201/23 (за позовом ОСОБА_1 . До Держпродспоживслужби, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Держпродспоживслужби від 22 листопада 2023 №724-к "Про звільнення ОСОБА_1 ") в частині, що стосується Держпродспоживслужби, на поштову та електронну адреси ОСОБА_2 (які зазначалися в його особовій справі та у його процесуальних документах по справі №420/36201/23; поштову адресу ОСОБА_1 також зазначено у вищезгаданому рішенні суду) надіслано лист Держпродспоживслужби від 15 травня 2025 року №24-17/12054. У зазначеному листі ОСОБА_1 запропоновано розглянути вакантні посади та про прийняте рішення повідомити Держпродспоживслужбу, попрошено надати його банківські реквізити для можливості здійснення сплати судового збору на його користь, а також надіслано копію наказу Держпродспоживслужби від 15 травня 2025 року №361-к "Про скасування наказу Держпродспоживслужби від 22 листопада 2023 року №724-к". Вказана інформація була повідомлена у відповідь на адвокатський запит стосовно виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/36201/23. Після детального вивчення відповіді на адвокатський запит, вважаємо, що наказ від 15 травня 2025 року №361-к є незаконними з наступних підстав: У відповіді на адвокатський запит зазначається, що про наявність спірних наказів ОСОБА_1 був повідомлений засобами поштового зв`язку, проте відсутні відповідні підтвердження цього. У відповіді на адвокатський запит наявний скріншот відправки на електрону адресу відповідних наказів, проте вбачається з вказаного листа, що вказані документи не підписані ЕЦП, що є безумовною підставою вважати їх недійсними. З вказаного неможливо перевірити чи вказані накази дійсно підписані.".

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року заяву представника позивача Шаврова І.І. (від 11 вересня 2025 року вхід.№99831/25) по справі №420/36201/23, в частині вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з від 15 травня 2025 року №361-к про поновлення ОСОБА_1 на державній службі, – залишено без задоволення.

Заяву представника позивача Шаврова І.І. (від 11 вересня 2025 року вхід.№99831/25) по справі №420/36201/23, в частині вимоги щодо визнання протиправним способу виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду в частині повідомлення ОСОБА_1 про наявність вакантних посад в Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", - повернуто заявнику без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що в спірній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що до заяви не додано жодного належних та допустимих, юридично спроможних доказів на підтвердження наявності підстав для визнання протиправним наказу Держпродспоживслужби від 15 травня 2025 року №361-к "Про скасування наказу Держпродспоживслужби від 22.11.2023 № 724-к", у контексті приписів ст. 383 КАС України. Проте суд не послався на мотивував, на яку норму права посилався, відхиляючи доводи заявника.

Апелянт також зазначає, що ст. 383 КАС України не надано можливість скасування рішення суб`єкта владних повноважень, проте, на думку апелянта, це прямо суперечить. Тобто суд може визнати бездіяльність або може визнати дії протиправними та скасувати рішення, які є результатом протиправною, на думку апелянта, поведінки. Залишаючи заяву без розгляду в частині вимог, суд посилається на невідповідність заяви ст. 383 КАС України, проте критикує спосіб, яким позивач просить суд відновити його порушене право, проте в ч.ч.2, 5 ст. 383 КАС України, відсутня така підстава для залишення заяви без розгляду. Також, суд вийшов, на думку, апелянта за межи повноважень, посилаючись на ч.2 ст. 167 КАС України, адже ч.ч.2,5 ст. 383 КАС України, відсутня така підстава для повернення заяви без розгляду, при тому, що в частині одних вимог суд розглянув заяву по суті, а в іншій частині залишив без розгляду, при тому, що обидві вимоги були визначені в одній заяві. Підсумовуючи викладене, через значний формалізм та небажання розглядати заяву по суті, суд проігнорував порушення прав та свобод заявника, чим допустив неналежне виконання судового рішення.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були вчинені відповідні дії, спрямовані на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі №420/36201/23. Водночас, судом не встановлено, та заявником як не наведено, так і до вищевказаної заяви не додано належних, достатніх, юридично спроможних доказів на підтвердження наявності підстав для визнання протиправним наказу Держпродспоживслужби від 15 травня 2025 року №361-к "Про скасування наказу Держпродспоживслужби від 22 листопада 2023 №724-к", у контексті приписів ст. 383 КАС України. Таким чином, враховуючи наведене, вищевказана заява в частині вимоги щодо визнання протиправним способу виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду в частині повідомлення ОСОБА_1 про наявність вакантних посад в Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", підлягає поверненню заявнику без розгляду, відповідно до положень ч.2 ст.167 КАС України.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 14, 77, 383 КАС України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч.2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами ст. 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 1 ст. 383 КАС України визначено, що особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч.6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у т.ч., приписами ст.383 КАС України, має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами його застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень або дій суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення у відповідній справі, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Так, наявність у КАС України спеціальних положень, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання адміністративного позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому КАС України (ст. 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Даний порядок оскарження дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на ч.5 ст. 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд такої заяви здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 та від 21 грудня 2020 року у справі №440/1810/19.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу Держпродспоживслужби від 15 травня 2025 року №361-к колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі №420/36201/23 прийнято наказ Держпродспоживслужби від 15 травня 2025 року №361-к "Про скасування наказу Держпродспоживслужби від 22 листопада 2023 року №724-к", яким скасовано наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 22 листопада 2023 року № 724-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Таким чином, колегія суддів констатує, що наказ Держпродспоживслужби від 15 травня 2025 року №361-к фактично дублює судове рішення і скасовує наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 22 листопада 2023 року №724-к, яким звільнено ОСОБА_1 .

Апелянт вказував, що суд першої інстанцій не послався та не мотивував, на яку норму права посилався, відхиляючи доводи заявника.

Колегія суддів вважає цей довід безпідставним, оскільки зі змісту судового рішення та спірного наказу (№361-к) беззаперечно вбачається, що наказ спрямований на виконання судового рішення. При цьому, з боку ОСОБА_1 не наведено належних, достатніх, юридично спроможних доказів на підтвердження наявності підстав для визнання протиправним наказу Держпродспоживслужби від 15 травня 2025 року №361-к.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування наказу Держпродспоживслужби від 15 травня 2025 року №361-к.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про визнати протиправним способу виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду в частині повідомлення ОСОБА_1 про наявність вакантних посад в Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів зазначає, що заявником як не наведено, так і до вищевказаної заяви не додано належних, достатніх, юридично спроможних доказів на підтвердження наявності підстав для визнання протиправним наказу Держпродспоживслужби від 15 травня 2025 №361-к "Про скасування наказу Держпродспоживслужби від 22 листопада 2023 №724-к", у контексті приписів ст. 383 КАС України.

Крім того, всупереч приписам ст. 383 КАС України, яка встановлює вичерпний перелік вимог, з якими, зокрема, позивач може звернутися до суду в порядку означених норм чинного процесуального законодавства, просить суд визнати протиправним спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду в частині повідомлення ОСОБА_1 про наявність вакантних посад в Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів".

Так, відповідно ч.2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

За таких обставин, заява в частині вимог про визнання протиправним способу виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду в частині повідомлення ОСОБА_1 про наявність вакантних посад в Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", підлягає поверненню заявнику без розгляду, відповідно до положень ч.2 ст. 167 КАС України, що правильно встановлено судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини спірного питання та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.2 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 12 січня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Ступакова І.Г.

Суддя: Шляхтицький О.І.