Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №420/10945/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10945/25

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача–Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі № 420/10945/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просила:

- визнати незаконним , протиправним, невмотивованим Рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 18.03.25 за №155050005110 в частині відмови виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій та скасувати його;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати до спеціального педагогічного стажу період моєї роботи на посаді методиста Дитячо-юнацької спортивної школи м. Березівки Одеської області з 01.09.1989 по 01.09.1995, на посаді вчителя фізичної культури Шевченківської неповної середньої школи Березівського району Одеської області з 01.09.1989 по 01.05.1990, на посаді вчителя фізичної культури Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 з 15.09.2000 по 01.02.2001 та на посаді вчителя фізичної культури Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 з 27.02.2001 по 21.03.2001, перерахувати мій спеціальний педагогічний стаж, який дає право мені на отримання грошової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка працює вчителем фізичної культури в Опорному закладі - ліцеї № 3 Березівської міської ради Одеської області. За період трудової педагогічної діяльності вона систематично проходила атестацію педагогічного працівника та отримала вищу категорію і звання Старший вчитель, отримувала надбавку за вислугу років в розмірі 30% (від стажу педагогічної діяльності всього 40 років) від посадового окладу. 26.01.2025 їй призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. В зв`язку з чим звернулась і з заявою про призначення та виплату, як педагогічному працівнику, грошової допомоги у розмірі 10 пенсій. Проте, рішенням від 18.03.2025 за №155050005110 відмовлено у виплаті разової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, у зв`язку з відсутністю необхідного 30-ти річного спеціального стажу, оскільки на думку відповідача він складає 28 років 1 місяць. Вважаючи таку відмову протиправною, позивачка звернулась до суду з відповідним позовом.

15.04.2025 до суду від позивача надійшла заява (вхід. №ЕС/35462/25) про приєднання до матеріалів справи платіжної інструкції №0.0.4307096207.1 від 13.04.2025.

17.04.2025 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням актуальної адреси місцезнаходження відповідача, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

21.04.2025 до суду від позивача надійшло клопотання (вхід. №ЕС/38216/25) про приєднання до матеріалів справи позовної заяви в новій редакції на виконання ухвали судді від 17.04.2025.

24.04.2025 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1

09.05.2025 від представника відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №ЕС/45239/25), в якому просить залучити до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ЄДРПОУ 13559341); відмовити у задоволенні позовних вимог.

У вказаному відзиві представник відповідача посилається на те, що позивач звернулася до Головного управління з заявою від 11.03.2025 про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058. За принципом екстериторіальності зазначену заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Відповідно до пункту 7 п. 1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058 особи, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж для чоловіків 35 років на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Тобто, виходячи з наведеної норми права, грошова допомога у розмірі десяти місячних пенсій виплачується виключно в момент першого призначення пенсії за умови наявності у жінок на день призначення пенсії 30 років стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж" статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. На підставі наданих Позивачем документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області було здійснено розрахунок стажу Позивача. Стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років склав 28 років 01 місяць 09 днів. З урахуванням вищезазначеного, Позивач не мав права на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки станом на день призначення пенсії він не мав необхідних 30 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. На підставі вищевикладеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було прийняте рішення № 155050005110 від 18.03.2025 про відмову у виплаті Позивачу грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій. Таким чином, вимога про визнання протиправним та скасування рішення № 155050005110 від 18.03.2025 заявлена до неналежного відповідача, оскільки це рішення було винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області. Відтак, для належного розгляду справи вважаємо за необхідне залучити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України до справи в якості другого відповідача.

Щодо зарахування до стажу роботи що дає право на призначення пенсії за вислугу років періодів роботи Позивача з 01.09.1989 по 31.08.1995 та з 01.09.1995 по 03.09.2001. Так, відповідно до частини “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788 право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Зазначений перелік визначений Постановою Кабінету Міністрів України “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років” № 909 від 04.11.1993. У розділі 1 “Освіта” цього Переліку № 909 відсутні посади методиста та тренера викладача, на яких працювала Позивач у періоди з 01.09.1989 по 31.08.1995 та з 01.09.1995 по 03.09.2001 відповідно. Отже, відсутні правові підстави для зобов`язання Головного управління зараховувати до стажу роботи що дає право на призначення пенсії за вислугу років періодів роботи позивача з 01.09.1989 по 31.08.1995 та з 01.09.1995 по 03.09.2001.

09.05.2025 від позивачки надійшла відповідь на відзив (вх. №ЕС/45211/25), в якій не заперечувала проти залучення до участі у справі співвідповідача ГУ ПФУ в Житомирській області.

Ухвалою суду від 25.06.2025 постановлено залучити до участі у справі № 420/10945/25 в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області; розпочати розгляд адміністративної справи № 420/10945/25 спочатку; витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області належної якості копію рішення №155050005110 від 18.03.2025 про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) та документів, що стали підставою для його прийняття.

11.07.2025 від представника відповідача ГУ ПФУ в Житомирській області надійшов відзив (вх. №ЕС/70633/25), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на правомірність прийнятого рішення, оскільки посада “тренер-викладач” не передбачено переліком закладів установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909). Цим переліком посаду “тренера-викладача” не визначено як педагогічну і період роботи на цій посаді не зараховується до педагогічного стажу для виплати надбавок за вислугу років. В результаті розгляду матеріалів пенсійної справи позивачки встановлено, що спеціальний стаж на посаді працівника сфери освіти становить 28 років 1 місяць 9 днів, чого не достатньо для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, згідно пункту 7-1 розділу ХV Закону.

16.07.2025 від позивачки надійшла відповідь на відзив (вх. №ЕС/72047/25).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 15.09.2025 у справі № 420/10945/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 18.03.2025 №155050005110 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2025 про призначення і виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій, у відповідності до п. 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахування висновків, викладених судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не звернув увагу, що посада “тренер-викладач” не передбачено переліком закладів установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909). Цим переліком посаду “тренера-викладача” не визначено як педагогічну і період роботи на цій посаді не зараховується до педагогічного стажу для виплати надбавок за вислугу років;

- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.01.2025 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

В зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулась до ПФУ із заявою з проханням призначити та виплатити, як педагогічному працівнику, грошової допомоги у розмірі 10 пенсій.

18.03.2025 рішенням ГУ ПФУ №155050005110 про відмову у виплаті разової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного 30-ти річного спеціального стажу, оскільки на думку відповідача він складає 28 років 1 місяць.

04.04.2025 Головне управління ПФУ в Одеській області листом №3589-8571/Ф-02/8-1500/25, в якому повідомили, що за заявою від 11.03.2025 рішенням від 18.03.2025 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону у зв`язку з відсутністю необхідного 30-ти річного стажу (наявний спеціальний стаж становить 28 років 1 місяць). До стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років не зараховано періоди роботи в дитячо-юнацькій спортивній школі на посаді методиста з 01.09.1989 по 31.08.1995 та період роботи на посаді тренера-викладача з 01.09.1995 по 03.09.2001 згідно запису в трудовій книжці та наданій архівній довідці від 03.03.2025 №01-46-135, оскільки зазначені посади не передбачені Переліком №909.

Не погоджуючись із рішення ГУ ПФУ в Одеській області №155050005110 від 18.03.2025, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідно до п.2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 78, діяльність на посаді тренера-викладача у спортивних школах всіх типів зараховується до стажу педагогічної роботи.

Суд зазначив, що згідно з вищевказаними нормативними актами тренер-викладач дитячо-юнацької спортивної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач підпадає під дію пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV та має право на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Приписами п. 7-1 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено в Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі Порядок № 1191).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Згідно з п. 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

В п. п. 6, 7 Порядку № 1191 зазначено, що для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону № 1058-IV станом на день її призначення (п.6). Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати (п.7).

Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІІ, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.

Тотожні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 13.03.2018 у справі № 234/13835/17.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Спірне питання в контексті розгляду даної справи, в межах доводів апеляційної скарги, стосується права позивачки на зарахування до спеціального стажу періодів роботи на посадах тренера-викладача в позашкільних навчальних закладах робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІ та дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.

Вирішуючи спірне питання колегія суддів виходить з таких міркувань.

Так, відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_2 судом першої інстанції встановлено, зокрема, що з 01.09.1995 по 03.09.2001 позивачка переведена на посаду тренера-викладача відділу легкої атлетики Березівської ДЮСШ ( запис №7, наказ №2 від 01.09.1995).

Приписами статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VІІІ визначено складники системи освіти, а саме: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Отже позашкільна освіта разом із іншими освітами становить структуру (систему) освіти в Україні.

Відповідно до Конституції України державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади, визначено в Законі України «Про позашкільну освіту» від 22.06.200 № 1841-ІІІ (далі Закон № 1841-ІІІ).

Статтею 1 Закон № 1841-ІІІ визначено, що позашкільна освіта - сукупність знань, умінь та навичок, що здобувають вихованці, учні і слухачі в закладах позашкільної освіти, інших суб`єктах освітньої діяльності за програмами позашкільної освіти; система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти (заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об`єднання на базі закладів загальної середньої освіти, навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; клуби та об`єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов`язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи; інші суб`єкти освітньої діяльності, що надають освітні послуги у системі позашкільної освіти;

Згідно з частиною 3 статті 12 Закону № 1841-ІІІ, заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433, затверджено Перелік типів позашкільних навчальних закладів та Положення про позашкільний навчальний заклад.

В пункті 1 Переліку типів позашкільних навчальних закладів зазначено, що Дитячо-юнацькі спортивні школи це комплексні дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячо-юнацькі спортивні школи з видів спорту, дитячо-юнацькі спортивні школи для осіб з інвалідністю, спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву, спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи для осіб з інвалідністю паралімпійського та дефлімпійського резерву.

Постановою Кабінету Міністрів України від 147.06.2000 № 963 затверджено Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, де зазначено, що викладачі всіх спеціальностей віднесені до посад педагогічних працівників (п.4).

Колегія суддів зауважує, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який відносить посаду «викладач» до педагогічних посад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 № 993 затверджено Положенням про дитячо-юнацьку спортивну школу, де передбачено такі посади працівників освіти вказаного виду позашкільного навчального закладу як, зокрема, тренер-викладач.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78, діяльність на посаді тренера-викладача у спортивних школах всіх типів зараховується до стажу педагогічної роботи.

Апеляційний суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі № 300/2555/22 зазначив, що враховуючи наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, а також з метою реалізації положень статті 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17 та від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17 дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.

Отже, згідно з вищевказаними приписами чинного законодавства, тренер-викладач дитячо-юнацької спортивної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

На підставі викладеного, апеляційний суд зазначає, що позивачка підпадає під дію пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV та має право на отримання грошової допомоги при призначенні пенсії за віком у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Враховуючи вищенаведене апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.03.2025 №155050005010 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі № 420/10945/25 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк