Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №420/39107/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39107/25

Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Катаєва Е.В. час і місце ухвалення: м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Семенюка Г.В.,

суддів – Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо обмеження з 01.03.2022р, з 01.03.2023р. максимальним розміром виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2025року у справі №420/11857/25;

- зобов`язати ГУ ПФУ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії з 01.03.2022р, з 01.03.2023р. без обмеження максимальним розміром, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025року у справі №420/11857/25 та раніше виплачених сум.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції не врахував, що підставою для подання позову по справі №420/39107/25 слугували неправомірні дії відповідача, щодо обмеження розміру пенсії позивачу максимальним розміром при її перерахунку на виконання рішення суду у справі №420/11857/25, у т. ч. з 01.03.2022 та з 01.03.2023 року. Оспорювані перерахунки були складені 03.11.2025р. Спір по справам №420/1785/25 та №420/11857/25 виник з різних підстав, а саме з неправомірних дій Відповідача щодо обмеження максимальним розміром перерахованої пенсії на виконання різних рішень суду. При цьому перерахунки складені в різний час, окремо один від одного. У зв`язку з тим, що підстави проведення перерахунків різні, тому і суми призначеної пенсії різні.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Положеннями ст. 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Крім того, приписами ч. 1 ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

У постанові від 29.07.2021 у справі № 460/350/19 Верховний Суд підкреслив, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Таким чином, не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до суду з позовами до ГУ ПФУ щодо захисту його пенсійних прав, але при цьому формулюючи позовні вимоги фактично звертається до суду з тотожними вимогами.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 року у справі №420/15152/24 задоволений позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ та, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ з 01.02.2021 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Головного Управління ДСНС України в Одеській області від 15.04.2024 року №6001.1-2706/6014, виданої станом на 01.01.2021 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 року у справі №420/1785/25 задоволений позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо обмеження з 01.02.2021, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.01.2022, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.03.2023, з 01.08.2023, з 01.01.2024, з 01.03.2024 максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 по справі №420/15152/24; зобов`язано ГУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2021, з 01.07.2021, з 01.12.2021, з 01.01.2022, з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.03.2023, з 01.08.2023, з 01.01.2024, з 01.03.2024 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №420/15152/24, з урахуванням раніше виплачених сум.

По справі №420/11857/25 рішенням суду від 05.03.2025 року зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, з 01.12.2022 та з 01.01.2023 з урахуванням сум грошового забезпечення, зазначених у довідці Головного управління ДСНС України в Одеській області від 15.04.2024 №6001.1-2706/6014, виданої станом на 01.01.2021, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

Отже за вказаними рішеннями суду позивачу перерахована пенсія на підставі довідки Головного Управління ДСНС України в Одеській області від 15.04.2024 року № 6001.1-2706/6014 про грошове забезпечення станом на 01.01.2021 року та без обмеження максимальним розміром, у тому числі з 01.03.2022 та з 01.03.2023 року, як позивач просить у позові по цієї справі №420/39107/25, тобто спірні правовідносини вирішені судом.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що його звернення до пенсійного органу мали місце після вказаних судових рішень та стосувались безпосередньо їх виконання, а матеріальне обгрунтування позову стосується відсутності підстав для обмеження виплати пенсії максмимальним розміром, що вже було вирішено в судовому порядку, однак, на думку позивача, фактично не виконано належним чином.

В даному випадку обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

При розгляді позовних вимог позивача стосовно фактично невиконання чи неналежного виконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 460/350/19, від 11.02.2021 у справі № 420/5234/19, від 26.05.2022 у справі №520/11343/18.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Отже, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого спору і між тими самим сторонами, то наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, на що було вірно вказано судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року по справі № 420/39107/25, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький