Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №400/10625/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/10625/24

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.,

повний текст судового рішення

складено 12.06.2025, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №400/10625/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКТАН» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 20.09.2024 №ПШ 111683

У С Т А Н О В И В:

11.11.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «АКТАН» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.09.2024 №ПШ 111683.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення порядку проведення перевірки, невідповідність акту перевірки затвердженій формі, порушення порядку прийняття спірної постанови та надіслання її ТОВ «АКТАН». Також, позивач стверджує, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», адже водієм транспортного засобу до перевірки подано усі необхідні документи. При цьому, 20.07.2024 та 21.07.2024 були вихідними днями для водія – субота та неділя відповідно. У такі дні автомобіль не використовувався.

Не погодившись із заявленими ТОВ «АКТАН» позовними вимогами Державною службою України з безпеки на транспорті до суду першої інстанції подано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено про здійснення перевезення вантажу без документів, які визначено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: тахокарти або бланка підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 транспортного засобу АЦ 4.9 держ. номер НОМЕР_1 . Також, відповідач стверджує, що порядок проведення перевірки та процедуру прийняття спірного індивідуального акту ним дотримано.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №400/10625/24 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АКТАН" задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 111683 від 20.09.2024.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції вказав, що відповідно до наявного у матеріалах справи табеля обліку використання робочого часу за липень 2024 р. по ТОВ "АКТАН", водій ОСОБА_2 не працював 20.07.2024 та 21.07.2024, адже був вихідний.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Укртрансбезпекою подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям ного судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги Державна служба України з безпеки на транспорті зазначає, що водій транспортного засобу, що використовувався транспортним перевізником ТОВ «АКТАН», зобов`язаний був надати посадовій особі контролюючого органу тахокарти за 20.07.2024, 21.07.2024 або бланк підтвердження діяльності. Однак, за період у якому керування транспортним засобом не здійснювалось, ТОВ «АКТАН» не забезпечення складання бланку підтвердження діяльності, який би засвідчив причину нездійснення водієм роботи з керування транспортним засобом та міг би підтвердити причину відсутності тахокарт за вказаний період.

Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом позивачем до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, згідно із яким ТОВ «АКТАН» повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 12.06.2025 у справі №400/10625/24. Натомість, доводи апеляційної скарги Укртрансбезпеки уважає необґрунтованими.

В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, колегією суддів установлено наступне.

Зокрема, судом апеляційної інстанції з`ясовано, що 22.07.2024 посадовою особою Укртрансбезпеки проведено перевірку транспортного засобу марки АЦ 4.9 на шасі ГАЗ3509, державний номер НОМЕР_1 .

За наслідком вказаної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР015982 від 22.07.2024, у якому зазначено, що під час здійснення перевезень вантажу у водія транспортного засобу не було тахокарти по режиму праці та відпочинку за 20.07.2024 та 21.07.2024 або бланка підтвердження діяльності.

Апеляційним судом установлено, що за результатом розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області прийнято постанову від 20.09.2024 №ПШ111683 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Означеним індивідуальним актом застосовано до ТОВ «АКТАН» адміністративно-господарський штраф в сумі 17000грн. за перевезення вантажів без документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме тахокарти або бланка підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 транспортного засобу АЦ 4.9 держ. номер НОМЕР_1 (акт №015982).

Не погодившись із постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області від 20.09.2024 №ПШ111683 про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт», відповідно до частини 12 статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини 1 та 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Згідно із частиною 2 статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема:

- мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;

- дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

24.06.2010 Міністерством транспорту та зв`язку України видано наказ №385 «Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241.

Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, визначено порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Означений підзаконний нормативно-правовий акт поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п.1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно із п.2.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запис, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Пунктом 3.6 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, встановлено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

- правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР;

- наявності та цілісності таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

- дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку визначено Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, вимоги якого поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Згідно із п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Із наведених приписів слідує, що водії транспортних засобів, які обладнані цифровими тахографами, повинні надавати інспектору для контролю картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, а автоперевізники зобов`язані здійснювати періодичний контроль за належним використанням водіями карток водія до цифрового тахографу шляхом зберігання впродовж 12 місяців роздруківок даних роботи цифрового тахографу.

З 20.12.2010 набула чинності поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів у разі обладнання аналоговим тахографом, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а в разі відсутності тахокарт - бланк підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З`ясувавши фактичні обставини справи колегія суддів зазначає, що в межах спірних правовідносин водієм транспортного засобу АЦ 4.9, державний номер НОМЕР_1 , надавались послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме тахокарти по режиму праці та відпочинку за 20.07.2024 та 21.07.2024 або бланка підтвердження діяльності.

Відповідальність за виявлене порушення передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

З огляду на вищевказане, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про правомірність прийняття Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.09.2024 №ПШ 111683.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи позивача та вказує про неправильність висновків суду першої інстанції стосовно того, що в досліджуваній ситуації належним доказом того, що 20.07.2024 та 21.07.2024 водій ОСОБА_2 не працював є табель обліку використання робочого часу за липень 2024 року та наказ від 03.09.2007 №2 по ТОВ «АКТАН», адже в спірних правовідносинах таким документом законодавцем визначено «бланк підтвердження діяльності».

У контексті вирішення даного спору слід вказати, що спірним у досліджуваній ситуації не є те, що водій ОСОБА_1 20.07.2024 та 21.07.2024 був вихідним, а є надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону України «Про автомобільний транспорт».

Так, відповідно до п.6.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Отже, водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто всього 29, а в разі відсутності тахокарт - оригінал бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Колегія суддів зазначає, що саме наявність визначеного законодавцем «бланку підтвердження діяльності» може підтверджувати відсутність у водія тахокарт за певні дні, протягом яких водій не здійснював перевезення.

Здійснюючи перегляд справи № 600/3906/22-а в касаційному порядку Верховний Суд дійшов правового висновку про те, що належним чином заповнені щоденні реєстраційні листи обліку робочого часу, бланк підтвердження діяльності водія, відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, та п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, повинні знаходитись у водія.

Не є юридично спроможним довід позивача про те, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи, оскільки за приписами пункту 16 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (в редакції чинній на час проведення перевірки), рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Є безпідставним посилання ТОВ «АКТАН» відносно того, що акт перевірки від 22.07.2024 №АР015982 не містить відомостей щодо серії та номеру ліцензійної картки, а також строку її дії, т.я. затверджена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (в редакції чинній на час проведення перевірки), форма акту не містить відомостей стосовно таких реквізитів.

Колегія суддів зазначає, що наявний у матеріалах справи акт перевірки від 22.07.2024 №АР015982 відповідає формі, яку затверджено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (в редакції чинній на час проведення перевірки) (додаток №3).

Щодо тверджень позивача про те, що його не було повідомлено стосовно розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт апеляційний адміністративний суд вказує таке.

Відповідно до п.п.25-27, 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Як убачається з матеріалів справи, 31.07.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області складено запрошення №65527/34/24-24 на розгляд 22.08.2024 з 10год. 00хв. до 12год. 00хв. справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Таке запрошення рекомендованим листом з повідомленням на адресу ТОВ «АКТАН» (м.Миколаїв, вул.Медиків, 4, кв.27) скеровано 01.08.2024.

Однак, органом поштового зв`язку таку кореспонденцію було повернуто на адресу відправника.

За таких підстав колегією суддів з`ясовано, що контролюючим органом виконано свій обов`язок із повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства.

Водночас, неявка суб`єкта господарювання на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.

Як установлено апеляційний адміністративним судом, спірну постанову №ПШ111683 Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області прийнято 20.09.2024, а надіслано на адресу ТОВ «АКТАН» 26.09.2024, тобто з порушенням визначеного законодавством триденного строку.

Між тим, колегія суддів вказує, що наведена обставина не є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування індивідуального акту. Затримка в отриманні суб`єктом господарювання індивідуального акту не є самостійною підставою для його скасування, т.я. стосується процесуальних строків оскарження такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, установлені в межах розгляду даної справи вищенаведені фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновки та викладені позивачем в адміністративному позові доводи.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як установлено колегією суддів, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам справи, а відтак рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №400/10625/24 підлягає скасуванню.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат, згідно із ст.139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті – задовольнити повністю.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у справі №400/10625/24 - скасувати.

Прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АКТАН» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 20.09.2024 №ПШ 111683 – відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький