Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Дата: 11 січня 2026 р.
Справа: №159/7968/25
Суддя: Чалий А. В.
Справа № 159/7968/25
Провадження № 3/159/53/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Чалого А.В. розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого у «Альфавестбуд» на посаді менеджера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз`яснено його права відповідно до ст. 268 КУпАП,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №434904, 26.10.2025 о 00 год 30 хв в м. Ковель по вул. Варшавська, 1б, громадянин ОСОБА_1 не реагував на законні вимоги працівників поліції припинити правопорушення, вів себе зухвало, чим вчинив злісну непокору працівникам поліції, за що передбачена відповідальність за ст. 185 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, захисник суду пояснив, що ОСОБА_1 злісної непокори щодо працівників поліції не вчиняв, його вина у вчиненні даного правопорушення не підтверджена жодними належними та допустимими доказами, просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Суд дослідив наявні в матеріалах справи докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД №434904 від 26.10.2025; протокол АЗ №021173 про адміністративне затримання за ст. 261 КУпАП від 26.10.2025; рапорт старшого лейтенанта поліції ДОП СДОП ВП Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Шевчука В. від 26.10.2025; рапорт старшого солдата ПНВН ОСОБА_2 від 26.10.2025; рапорт старшого солдата ПНВН ОСОБА_3 від 26.10.2025; відеозапис з нагрудної боді камери поліцейського долучений до матеріалів справи.
Крім того, в судом було допитано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку. Відповідно до коментаря даної статті, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторних законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов`язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Тобто слово "непокора" означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
Об`єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку.
Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчинення злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених, проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Так, в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, із долучених до протоколу матеріалів не встановлено, що дійсно дії ОСОБА_1 , які мали місце 26.10.2025 о 00 год 30 хв в м. Ковель по вул. Варшавська, 1б призвели до злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського.
Як вбачається з відеозапису наявного в матеріалах справи, ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції на підставі статті 261 КУпАП, оскільки він вчиняв хуліганські дії відповідальність за які передбачена статті 173 КУпАП. Разом з тим з даного відеозапису не можливо встановити, яку саме законну вимогу поліцейського в зухвалій формі відмовився виконувати ОСОБА_1 , як проявлялася його зневага до осіб, які охороняють громадський порядок та в чому проявлялася його злісна непокора.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого саме статтею 185 КУпАП також не підтверджується поясненнями свідків, які були допитані в судовому засіданні та які були присутні на місці вчинення правопорушення.
Доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення та рапортів, суду не надано.
Сам по собі рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими доказами, не може бути поставлений в основу розгляду справи.
Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП суду не надано.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Справа „Karelin v. Russia" від 20 вересня 2016 року). Оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення „поза розумним сумнівом", яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно з пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Таким чином, враховуючи положення статті 62 Конституції України, відповідно до яких, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також відсутність в матеріалах адміністративної справи належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 протиправного діяння, суд приходить до висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.247,251,252,280,283,284,287 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 185 КУпАП - закрити відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяА. В. Чалий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua