Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №280/8408/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8408/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року (суддя Богатинський Богдан Вікторович) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Сіверськодонецького відділу державної виконавчої служби у Сіверськодонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

третя особа Військова частина НОМЕР_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати неправомірними та скасувати Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.09.2025, складені начальником Сіверськодонецького відділу державної виконавчої служби у Сіверськодонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колган Юлією Сергіївною, якими виконавчі листи, видані Запорізьким окружним адміністративним судом 11.08.2025 у справі № 280/4401/24: про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі 25% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням за січень, лютий 2024 року; про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 визначені наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2024 № 65 виплати, - повернуто стягувачу; зобов`язати начальника Сіверськодонецького відділу державної виконавчої служби у Сіверськодонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колган Юлію Сергіївну відкрити виконавче провадження з примусового виконання: виконавчого листа, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 11.08.2025 у справі № 280/4401/24 - про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі 25% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням за січень, лютий 2024 року; виконавчого листа, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 11.08.2025 у справі № 280/4401/24 – про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 визначені наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2024 № 65 виплати.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Сіверськодонецького відділу державної виконавчої служби у Сіверськодонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у цій справі в сумі 968,96 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання вимог ухвали представником позивача подано до суду заяву, в якій повідомлено, що у позовній заяві, яка подана на стадії виконання судового рішення у справі № 280/4401/24 та у порядку ст. 287 КАС України - заявником визначені підстави та обґрунтування несплати судового збору, яким Суд належної оцінки не надав.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії цієї ухвали суду шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у цій справі в сумі 968,96 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання вимог ухвали представником позивача 03.10.2025 подано до суду заяву, в якій повідомлено, що ОСОБА_1 не повинен сплачувати судовий збір за подання позову. В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на висновки Верховного Суду у справі № 440/8929/24.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Сіверськодонецького відділу державної виконавчої служби у Сіверськодонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу.

Мотивами прийняття названої ухвали стали ті обставини, що на момент звернення позивача до суду з позовом в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є чинними норми Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI. Тим більше, Закон № 3674-VI не містить винятків, що за подання адміністративних позовів, поданих у порядку ст. 287 КАС України, позивач звільняється від сплати судового збору. Таких норм не містить і КАС України. У справі № 440/8929/24, застосовуючи положення частини першої статті 8, частин першої-другої статті 55, статті 129-1 Конституції України як норми прямої дії, з урахуванням правової позиції Конституційного Суду України в Рішенні від 13.05.2024 №6-р(ІІ)/2024, Верховний Суд дійшов висновку, що судовий збір не справляється за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановлену за результатами розгляду поданого в порядку статті 287 КАС України адміністративного позову. Додатково, щодо покликання позивача на постанову від 20.02.2025 у справі № 440/8929/24, то суд наголошує, що предметом оцінки у справі № 440/8929/24 була сплата позивачем судового збору за звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу суду про повернення позовної заяви, постановленою внаслідок невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. У цій справі судом запропоновано сплатити судовий збір за звернення до суду із позовною заявою (а не з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції як це було у справі № 440/8929/24).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення. Вказує, що позивач не повинен сплачувати судовий збір.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

За приписами ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Верховний суд у постанові від 20.02.2025 у справі № 440/8929/24 дійшов висновку, що провадження, передбачене статтею 287 КАС України, є однією з форм судового контролю за виконанням судових рішень, яка здійснюється за позовом, зокрема, стягувача у виконавчому провадженні, в порядку окремого позовного провадження за правилами КАС України, предметом якого є рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Верховний суд у цій справі принагідно зазначив, що в Рішенні від 13.05.2024 № 6-р(ІІ)/2024 (справа про обов`язковість судового рішення) Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI зі змінами в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Ураховуючи, що за подання до суду першої інстанції скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця не встановлено справляння судового збору, Конституційний Суд України зазначив, що обов`язок сплати судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, визначений приписом статті 4 Закону № 3674-VI, не можна вважати зрозумілим і справедливим елементом механізму контролю за виконанням судового рішення як невіддільного складника права на доступ до суду.

У названій постанові Верховний Суд звернув увагу, що можливість звернення позивача-стягувача з позовом у порядку статті 287 КАС України та надалі з апеляційною/касаційною скаргою на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду такого позову, як і у згаданому вище рішенні Конституційного Суду України, поставлена в залежність від сплати судового збору, що створює необґрунтоване втручання в право позивача-стягувача на доступ до суду і порушує його право на виконання судового рішення, що є невід`ємною складовою конституційного права на судовий захист.

Підсумовуючи, Верховний Суд констатував, що частина друга статті 3 та підпункти 1, 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, які уможливлюють справляння стягувачем у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, прийнятого на його користь, судового збору за подання адміністративного позову, апеляційної скарги у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в порядку 287 КАС України, є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій-другій статті 55, статті 129-1 Конституції України, а тому не підлягають застосуванню під час розгляду цієї справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що висновки Верховного Суду є обов`язковими для застосування в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України, в свою чергу є помилковим висновок суду першої інстанції, що у справі № 440/8929/24 Верховний Суд висловив свою позицію лише щодо питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, адже Верховний Суд констатував, що справляння стягувачем у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, прийнятого на його користь, судового збору за подання адміністративного позову, апеляційної скарги у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в порядку 287 КАС України не підлягають застосуванню.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 є стягувачам за виконавчим листом, який виданий Запорізьким окружним адміністративним судом 11.08.2025 у справі № 280/4401/24, незгода позивача з Повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10.09.2025 слугувала підставою звернення до суду з цим позовом у порядку статті 287 КАС України.

Відтак висновки Верховного Суду у справі № 440/8929/24 в повній мірі є застосовними до спірних правовідносин.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви підлягає скасуванню як така, що ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року в адміністративній справі № 280/8408/25 скасувати.

Адміністративну справу № 280/8408/25 направити до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з 13 січня 2026 року та оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 13 січня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров